Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Електронний підручник з історії України (базова...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.52 Mб
Скачать

2. Законодавча, виконодавча та судова влади в Україні.

Пріоритетним напрямом державотворчого процессу є формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової.

Вищий законодавчий орган України — Верховна Рада — дістався в спадок від Української РСР. Її було обрано ще навесні 1990 р., і аж до весни 1994 р. депутати Верховної Ради дванадцятого скликання визначали перебіг законодавчого процесу.

Суттєво вплинуло на політичний розвиток те, що в структурі виконавчої влади України виник новий важливий елемент.

За умов з метою забезпечення сильної виконавчої влади, яка б стала гарантом послідовності перебудовчих процесів, політичної єдності в центрі і на місцях, Верховна Рада Законом від 5 липня 1991 р. запровадила Інститут Президентства.

П р е з и д е н т (у перекладі з латини означає «той, хто сидить попереду» або «головуючий») — у суспільній свідомості найчастіше ця посада асоціюється з поняттям «лідер».

Президент України є главою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції, прав і свобод людини.

Першим Президентом України було обрано Л. М. Кравчука.

Формування гілок влади в Україні

Главою держави є Президент. Він гарантує державний суверенітет, територіальну цілісність України, дотримання Конституції України, прав

і свобод людини й громадянина

Законодавча влада

Виконавча влада

Судова влада

Верховна Рада (парламент) — вищий законодавчий орган влади, на місцях — обласні, районні, міські, селищні ради

Кабінет Міністрів

(уряд), міністерства,

відомства, державні

комітети, місцева державна адміністрація,

виконкоми

Верховний Суд України,

загальні, арбітражні, військові суди (згодом

— Конституційний

Суд)

 

Отже, на початковому етапі державотворення (1991 — перша половина 1994 р.) у процесі розбудови та становлення владних структур визріла криза, проявами якої стали такі тенденції:

• не вдалося ефективно і зважено здійснити розподіл владних повноважень;

• роздвоєність виконавчої гілки влади (президент — уряд) надзвичайно ускладнювала управління і заважала ефективній роботі;

• загальна невизначеність у розподілі владних функцій і повноважень

зумовлювала тотальну безвідповідальність на всіх рівнях;

• послідовна протидія Верховної Ради не дала змоги створити сильну виконавчу владу, необхідну в умовах перехідного періоду.

Дострокові вибори Президента й депутатів Верховної Ради (1994 р.)

Причини виборів

Загострення протистояння

між Президентом,

урядом і Верховною

Радою

Наростання економічної

Кризи в державі (безробіття, інфляція, борги по зарплатні тощо)

Невдоволення населення погіршенням умов життя (у червні 1993 р. почали страйкувати шахтарі Донбасу, згодом страйк

перекинувся на інші регіони)

 

Вибори Президента

Вибори депутатів Верховної Ради

• Зареєстровано 7 кандидатів на посаду Президента.

• Відбувалися у 2 тури (у 1-му ніхто не набрав більше 50 % голосів; до 2-го вийшли Л.Кравчук (37,68 %) і Л . Кучма (31,25 %)).

• Переміг Л. Кучма, який набрав 52 % голосів (14 млн 660 тис.). 19 липня

1994 р. він склав присягу на вірність українському народові й офіційно став

Президентом України

• Відбувалися за мажоритарною

системою, а не за партійними списками.

• Велика кількість претендентів на один депутатський мандат; дуже напружена боротьба під час виборчих перегонів.

• Результати виборів: КПУ — 25 %; Рух — 5,9 %; Селянська партія —

5,34 %; СПУ — 4,15 %; безпартійні

— 55,6 %, Незначну кількість місць отримали представники УРП, СДПУ, УХДП, Партії праці та ін.

Пропрезидентські сили зазнали значної

поразки. Прорахунки влади знову зробили привабливими гасла комуністів і соціалістів

Політика Президента України Л. Д. Кучми

• Політична та економічна нестабільність (протягом 1994–1999 рр. в Україні помінялося чотири уряди).

• Недостатні темпи соціально-економічних реформ.

• Призупинення падіння виробництва; гальмування економічної кризи в країні.

• Зупинення гіперінфляції; запровадження власної національної валюти — гривні.

• Прийняття Конституції України.

• Утвердження України на міжнародній арені