1.Становлення владних структур.
2. Законодавча, виконодавча та судова влади в Україні.
3. Конституція України (1996 р.) Література:
Основна:
Історія України ( підручник); Пометун О.І,11клас, К.: Освіта, 2011
Історія України (підручник); Кульчицький С.В., 10 клас, К.: Генеза – 2010
Новітня історія України; Кульчицький С.В., 10 клас, К.: Генеза – 2004
Історія України (підручник); Кульчицький С.В., 11 клас, К.: Генеза – 2010
Новітня історія України; Турченко Ф.Г.; 11 клас, К.: Генеза . - 2006
Допоміжна:
Енциклопедичний довідник: історія України. Упор. Підкова І.Р., Шуст Р.М., Гирич І.Б., 7-11 класи , Генеза. – 2008
Історія України в таблицях (посібник). Іващенко О.М., Поліщук Ю.М., 7-11 класи, Генеза. – 2006
Нариси з історії України (посібник). Грицак Я.Й., 9-11 класи , Генеза. – 2006
Історія епохи очима людини. Білоножко С.В. та ін., 10 клас, Генеза. – 2004
Історія України (посібник). Гусєв В.І. та ін., 10-11класи, Вища школа. - 2002
Історія України (навчальний посібник для старшокласників). Мицик Ю.А., Бажан О.Г., Власов В.С., ВД "Києво-Могилянська академія". - 2009
Довідник з історії України (із завданнями). Земерова Т.Ю., Скирда І.М., Весна. – 2010
Довідник юного краєзнавця Харківщини / Упоряд. В.А. Редіна, О.О. Сіталова. – Харків: ОблСЮТур, 2005. – 112 с.
Інформаційні ресурси:
www.history.org.ua. Інститут історії Національної Академії наук України
www.nbuv.gov.ua. Національна бібліотека України ім. І.І. Вернадського
www.memory.gov.ua. Український інститут національної пам’яті
www.uk.wikipedia.org. Україномовна версія он-лайн енциклопедія «Вікіпедія»
history.vn.ua. Книги та підручники з історії України та всесвітньої історії
Студенти повинні знати: становище в Україні після розпаду СРСР; процеси і явища суспільного життя в Україні та інших регіонах СРСР у цей період, основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства на початку 90-х рр.; головні події періоду розбудови незалежної держави.
Ключеві поняття лекції: «незалежність», «презедент», «конституція».
Тезисний виклад матеріалу заняття відповідно плану
Таким чином, проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України. Необхідно перейти від «уламка імперії» до формування власної державності, від формальної незалежності — до реального суверенітету.
Проте не всі представники українського суспільства підтримували ідею розбудови незалежної Української держави.
1.Становлення владних структур.
Д е р ж а в о т в о р ч и й п р о ц е с — процес становлення державності, формування державних органів влади, визначення їх функцій.
Таким чином, проголошена незалежність надзвичайно гостро поставила питання про розбудову держави. Одним з найперших державотворчих кроків було запровадження атрибутів державності. Важливими віхами на цьому шляху стали:
1. Фіксація кордонів. 4 листопада 1991 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про державний кордон України», який проголошував недоторканність кордонів, визначав порядок їх охорони та правила переходу.
2. Визначення громадянства. 8 жовтня 1991 року Верховна Рада прийняла Закон «Про громадянство України». Відповідно до цього Закону громадянство надавалось усім, хто проживав на території республіки, незалежно від соціального стану, статі, політичних та релігійних поглядів, хто не був на момент набуття чинності Закону громадянином інших держав і не заперечував проти отримання громадянства України.
3. Визначення національної символіки. У січні–лютому 1992 р. постановами Верховної Ради затверджено як Державний Гімн мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна», синьо-жовтезнамено — Державним Прапором, а тризуб — Малим Державним Гербом України.
4. Запровадження власної грошової одиниці. Із метою виходу з рубльової зони в 1992 р. на території республіки були запроваджені купони багаторазового використання, а 2 вересня 1996 р. відповідно до Указу Президента на зміну купону прийшла справжня національна валюта — гривня.
5. Створення власних збройних сил. Власні збройні сили — гарант захисту державної незалежності, територіальної цілісності та суверенітету країни. 11 жовтня 1991 р. Верховна Рада затвердила концепцію оборони та розбудови Збройних сил України.
У цьому документі констатувалося прагнення України стати нейтральною, без’ядерною, позаблоковою державою. 6 грудня побачив світ Закон «Про Збройні сили України», у якому Україна як незалежна держава і суб’єкт міжнародного права офіційно проголошувала створення власних збройних сил.
Пакет Законів, які було прийнято надалі («Про прикордонні війська України», «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» та ін.), створив певну правову базу для реформування війська.
У жовтні 1993 р. Верховна Рада прийняла «Войськову доктрину України». Документ такої ваги республіка прийняла першою серед країн СНД. Із урахуванням трирічного досвіду він ставив завдання розбудови збройних сил у трьох площинах — військово-політичній, військово-технічній та військово-економічній. Характеризуючи завдання та зовнішні функції української армії, Президент України наголосив, що «хоча ми ні на кого не збираємося нападати, нікому не загрожуємо силою, але ми маємо бути готовими захистити свою державу і свій народ. Це єдине, що визначає характер і зміст Збройних сил України».