3. Формування економічних та національних передумов розпаду срср.

Значну роль у демократизації суспільно-політичного життя країни відіграла гласність.

Суть перебудови Горбачов тлумачив як поєднання радикальної економічної реформи і демократизації суспільно-політичного життя з метою побудови в СРСР гуманного демократичного соціалізму.

У цьому суспільстві мали органічно поєднатися ринок і план, демократія і керівна роль КПРС, суверенність радянських республік і союзний центр.

Гласність відкрила можливість сказати через пресу, радіо, телебачення, літературу, кіно правду про існуючу у країні тоталітарну систему, про її численні злочини. Гласність почала поступово переростати у свободу слова. Цьому процесу сприяла поява 1989 р. значної кількості позацензурних видань різних громадських та політичних об’єднань і груп. Із 1 серпня 1990 р., згідно з Законом СРСР «Про пресу та інші засоби масової інформації», було запроваджено свободу друку та заборонено цензуру.

Наприкінці січня 1990 р. у Хмельницькому, Луцьку, Полтаві, Рівному, Львові та інших містах відбулися мітинги з вимогами відставки місцевого компартійного і радянського керівництва.

У першій декаді лютого 1990 року відбулися багатотисячні мітинги в Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Полтаві та інших містах. Ситуація у західних областях республіки дедалі більше почала загострюватися. Мітингувальники вже ставили питання про заміну політичних структур, а не окремих осіб. На 10-тисячному мітингу в Тернополі учасники вимагали розпуску компартії України.

У Львові пролунали гасла «Україна — без обкомів», «Партію — з підприємств!».

Із кінця лютого 1990 р. в Україні спалахнула «мітингова війна».

25 лютого відбулося близько 100 мітингів, у яких взяло участь до 230 тис. осіб. Понад половину мітингів організувала Комуністична партія.

Під тиском демократичних сил правляча партія постійно відступала.

Із січня по квітень 1990 р. одинадцять з двадцяти п’яти перших секретарів обкомів партії подали у відставку.

Із 1987 р. в Україні виникають самодіяльні громадські об’єднання, організації, товариства.

Формування багатопартійної системи

Наприкінці 1989–1990 рр. на основі самодіяльних громадських організацій та рухів в Україні виникають політичні партії. Лютневий (1990 р.) Пленум ЦК КПРС мав пристати на вимогу демократичних сил вилучити з Конституції СРСР статтю 6 про керівну і спрямовуючу роль комуністичної партії у радянському суспільстві. Законодавчо це рішення було оформлено на ІІІ з’їзді народних депутатів СРСР у березні 1990 року.

У квітні 1990 р. на базі Української Ґельсінської спілки виникла Українська республіканська партія (УРП). На час свого виникнення УРП налічувала 2,3 тис. членів, а через рік — 8,9 тис.

Лідером партії було обрано Л. Лук’яненка — відомого політв’язня і дисидента. Головною метою своєї діяльності республіканці проголосили утворення Української самостійної соборної держави.

України у відповідність до міжнародних норм права тощо.

У березні 1990 р. на засіданні Великої ради Руху кілька його керівників — І. Драч, Д. Павличко та ін. — заявили про свій вихід з КПРС і про створення Демократичної партії України (ДемПУ).

Перший з’їзд ДемПУ відбувся у Києві у грудні 1990 р. Головною метою партії проголошувалися досягнення державної незалежності України та побудова демократичного і гуманного суспільства.

ДемПУ виступала за націоналізацію загальносоюзної власності, створення ринкової економіки, соціальну захищеність людини.

20 партій і громадських об’єднань склали ядро Української міжпартійної асамблеї (УМА), утвореної у липні 1990 р., — блоку партій та організацій на платформі радикального націоналізму і непримиренного антикомунізму.

1990–1991 рр. виникли також Партія зелених України, Ліберальна партія, Народна партія та ін. Нові партії були кількісно невеликими політичними об’єднаннями.

Усього протягом 1990 р. було створено 16 політичних партій. 1991 р. пройшли реєстрацію, маючи понад 3 тис. членів, УРП, ДемПУ, Партія зелених, Українська селянська демократична партія і Партія демократичного відродження України. Комуністична партія поки що залишалася найчисленнішою.

Утворення політичних партій

Назва партії	Дата	Державний статус України	Основні завдання
Українська національна партія (УНП)	Жовтень 1989 р. Львів	Відновлення України в етнічних кордонах	Утворення національних Збройних сил. Скликання Національних установчих зборів
Український християнсько- демократичний союз (УХДС)	Квітень 1990 р. Львів	Вільна, самостійна християнська Україна	Притягнення КПРС до юридичної відповідальності за злочини. Методи діяльності: ненасильницькі
Державна самостійність України (ДСУ)	Квітень 1990 р.	Українська самостійна соборна держава	Сприяння розпаду імперії СРСР — мирним шляхом
Українська народно- демократична партія (УНДП)	Червень 1990 р.	Суверенність парламентської багатопартійної України з президентом	Скликання установчих зборів України
Українська республіканська партія (УРП)	Квітень 1990 р.	Українська незалежна соборна Держава як парламентська республіка	Здобуття незалежності України мирними засобами, а також загальнонародною кампанією громадянської непокори.
Демократична партія України (ДемПУ)	Грудень 1990 р.	Суверенна Українська республіка	Використання усіх форм ненасильницької боротьби для досягнення політичної влади
Українська селянська демократична партія (УСДП)	Червень 1990 р.	Незалежна самостійна Українська народна держава	Скликання в Кінві з’їзду союзних автономних республік для утворення Конфедерації вільних держав
Соціал-демократична партія України (СДПУ)	Травень 1990 р.	Вихід з СРСР і незалежна Україна	Соціальний захист інтересів населення (робітників, безробітних, малозабезпечених)
Об’єднана соціал- демократична партія України (ОСДПУ)	Травень 1990 р.	Конфедерація з іншими республіками СРСР	Побудова суспільства демократичного соціалізму. Захист трудящих

Викладач____________ Неонета О.В.

_{(підпис) (П.І.Б.)}

Лекція 27

Тема: Відновлення незалежності України та розпад Радянського Союзу.

ПЛАН

1.Вибори до Верховної Ради УРСР.

2. Декларація про державний суверенітет України.

3. Спроба державного перевороту в СРСР.

4. Проголошення незалежності України.