5. Створення Української Повстанської армії.

На початку Великої Вітчизняної війни у 26 районах і трьох обласних центрах п’яти областей Західної України спалахнули повстання проти радянської влади. Ще до появи німецьких військ повстанці захопили 11 районних центрів, забрали на військових складах Червоної армії 15 тис. рушниць, 7 тис. кулеметів, 6 тис. ручних гранат, військове спорядження, боєприпаси.

Із висловлювання С. Бандери

«Українські націоналісти насамперед захищають інтереси свого власного народу. Навіть якщо при вступі в Україну німецькі війська сприйматимуться як визволителі, таке ставлення може швидко змінитися, якщо Німеччина увійде без наміру відновлення Української держави й без відповідних гасел. Усяке насильство викличе опір».

У вересні 1941 р. було заарештовано близько 300 членів ОУН обох фракцій, 15 керівних діячів розстріляно. Наприкінці 1941–1942 р. нацисти знову провели арешти і розстріляли оунівців обох фракцій у багатьох містах України — у Києві, Житомирі, Чернігові, Кам’янці-Подільському, Харкові та ін. Зокрема масові арешти провели гестапівці в лютому 1942 р. у Києві. У ході репресій у 1942 р. тільки в Києві німці розстріляли 621 оунівця.

У вересні 1941 р. перша підпільна конференція ОУН(б) поставила завданням розгортати пропаганду серед населення в інтересах підготовки його до активної боротьби з німецькими окупантами, зайнятися збиранням і складуванням зброї і масовим навчанням членів ОУН військової справи. Для виконання цих завдань Провід ОУН(б) створив Крайовий військовий штаб.

Але до жовтня 1941 р. провідники ОУН(б) не видавали воєнних указів, до лютого 1943 р. — не було й політичних заяв, де б йшлося про широкомасштабну збройну боротьбу з окупантами.

Перші націоналістичні збройні формування створив на Поліссі Т. Боровець (псевдо Тарас Бульба) ще 1941 р. під назвою «Поліська Січ». Назву УПА Тарас Бульба вперше застосував для своїх загонів на початку 1942 р.

Але Бульба не підлягав ОУН, а орієнтувався на уряд УНР в екзилі. У жовтні 1942 року назву «УПА» запозичила ОУН(б).

Рух Опору в Україні Націоналістичних течій (оунівський рух)

Учасники руху	1940 р. — відбувся розкол на ОУН(М) на чолі з А. Мельником а ОУН(В) на чолі з С. Бандерою (різними були методи досягнення мети — створення незалежної України: бандерівці робили ставку на власні сили й активні методи боротьби», а мельниківці покладали великі надії на Німеччину)
Форми боротьби	Створення органів місцевого самоврядування; участь у створенні й діяльності української преси, культурно-освітніх закладів, через які поширювали самостійницькі настрої; створення підпільних, партизанських і регулярних військових структур
Основні події	Створення у квітні 1941 р. бандерівцями за згодою з німецьким командуванням батальйонів «Роланд» (на чолі з Є. Побігущим) та «Нахтігаль» (на чолі з Р . Шухевичем). Прийняття 30 червня 1941 р. у Л ьвові Акта проголошення відновлення Української держави та формування уряду на чолі з Я. Стецьком (Гітлер виступив проти самостійної Української держави; новостворений уряд був розігнаний; С. Бандера та Я. Стецько заарештовані). Створення мельниківцями 5 жовтня 1941 р. в Києві Української національної ради на чолі з М. Величковським, які бачили в ньому передпарламент майбутньої Української держави (у листопаді 1941 р. її діяльність заборонена гітлерівцями). Осінь 1941 р. — репресії проти оунівців; перехід оунівців до боротьби з німцями. 14 жовтня 1942 р. — створення ОУН УПА (Української повстанської армії проводу ОУН), яка вела боротьбу як проти німців, так і проти радянської влади
Висновок	Таким чином, національна течія зберегла ідею незалежності України й зробила свій внесок у розгром німецько фашистськи загарбників

Викладач____________ Неонета О.В.

_{(підпис) (П.І.Б.)}

Лекція 19

Тема: Визволення України від німецької окупації.

ПЛАН

1.Завершення Другої світової війни.

2. Внесок українців у перемогу антигітлерівської коаліції.

3. Становище в західних областях.

4. Освіта, наука, преса в роки війни. Література і мистецтво.