Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Електронний підручник з історії України (базова...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.52 Mб
Скачать

2. Лютнева революція в Росії. Література:

 Основна:

        1. Історія України ( підручник); Пометун О.І,11клас, К.: Освіта, 2011

        2. Історія України (підручник); Кульчицький С.В., 10 клас, К.: Генеза – 2010

        3. Новітня історія України; Кульчицький С.В., 10 клас, К.: Генеза – 2004

        4. Історія України (підручник); Кульчицький С.В., 11 клас, К.: Генеза – 2010

        5. Новітня історія України; Турченко Ф.Г.; 11 клас, К.: Генеза . - 2006

Допоміжна:

1.Енциклопедичний довідник: історія України. Упор. Підкова І.Р., Шуст Р.М., Гирич І.Б., 7-11 класи , Генеза. – 2008

  1. Історія України в таблицях (посібник). Іващенко О.М., Поліщук Ю.М., 7-11 класи, Генеза. – 2006

  2. Нариси з історії України (посібник). Грицак Я.Й., 9-11 класи , Генеза. – 2006

  3. Історія епохи очима людини. Білоножко С.В. та ін., 10 клас, Генеза. – 2004

  4. Історія України (посібник). Гусєв В.І. та ін., 10-11класи, Вища школа. - 2002

  5. Історія України (навчальний посібник для старшокласників). Мицик Ю.А., Бажан О.Г., Власов В.С., ВД "Києво-Могилянська академія". - 2009

  6. Довідник з історії України (із завданнями). Земерова Т.Ю., Скирда І.М., Весна. – 2010

  7. Довідник юного краєзнавця Харківщини / Упоряд. В.А. Редіна, О.О. Сіталова. – Харків: ОблСЮТур, 2005. – 112 с.

Інформаційні ресурси:

  1. www.history.org.ua. Інститут історії Національної Академії наук України

  2. www.nbuv.gov.ua. Національна бібліотека України ім. І.І. Вернадського

  3. www.memory.gov.ua. Український інститут національної пам’яті

  4. www.uk.wikipedia.org. Україномовна версія он-лайн енциклопедія «Вікіпедія»

  5. history.vn.ua. Книги та підручники з історії України та всесвітньої історії

 Студенти повинні знати: перебіг та наслідки воєнних подій на західно-українських землях у 1915–1917 рр., причини формування , завдання та бойовий шлях легіону УСС, показавши їхню мужність і героїзм; причини Лютневої революції в Росії та її значення для України.

Ключеві поняття лекції: «Брусиловський прорив», «битва за гору Маківку», «битва за гору Лисоня».

Тезисний виклад матеріалу заняття відповідно плану

Захоплення Галичини було предметом особливої гордості для Російської імперії. Австро-угорські війська зазнали такої відчутної поразки, що вона поставила державу на грань цілковитого краху. Російська окупація західноукраїнських земель тривала до весни — початку літа 1915 р. У березні 1915 р. російським військам удалося взяти фортецю Перемишль (у полон потрапило 120 тис. австрійців). Але це був останній успіх росіян у кампанії 1914–1915 pp.

1. Воєнні дії в 1915 – 1917рр.

• По ходу розповіді учителя розпочати складання хронологічної таблиці «Воєнні дії на території України у 1914–1917 рр.», записавши до неї події 1914 р.

Отже, російське командування було переконане, що в результаті кампанії 1914 р. Галичина назавжди стала частиною імперії.

На початку квітня 1915 р. до Львова навіть приїхав новий головнокомандувач Микола II — російський імператор, який відвідав і Перемишль. Проте час для візиту царя був вибраний досить невдало. На фронті назрівав перелом на користь німецько-австрійських військ. Російська армія була знекровлена. За час наступу вона зазнала величезних втрат, а її резерви були вичерпані.

Російські артилеристи отримали наказ витрачати на день лише по одному снаряду. Тим часом німецьке командування зосередило на Східному фронті за рахунок перекидання частин із Західного великі військові сили, готуючись розгромити російські війська і, отже, вивести Росію з війни. Уже 17 лютого було відвойовано Чернівці. Новий контрнаступ було призначено на квітень.

Увечері 18 квітня 1915 р. німецька артилерія почала масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу.

19 квітня німецько-австрійські війська в Галичині почали контрнаступ. Застосувавши на вузькій дільниці фронту масований артилерійський вогонь, вони прорвали фронт і змусили російську армію відступати. 21 травня вона залишила Перемишль і перейшла за Дністер. 9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня — переважну частину Галичини. Контрнаступ було зупинено лише восени 1915 р. на лінії Кам’янець-Подільський–Тернопіль–Кременець–Дубно. Таким чином, до осені 1915 р. російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії.

Під німецько-австрійську окупацію потрапили й українські землі — Східна Галичина, Північна Буковина і п’ять повітів Волині.

Відступ російської армії приніс для населення України, передусім Східної Галичини і Північної Буковини, нову катастрофу. Усіх, кого вважали «неблагонадійними», виселяли з прифронтової смуги. Ті ж, хто перейшов у православ’я, виїжджали добровільно, цілком справедливо побоюючись розправи з боку німецько-австрійських військ. І тих, і інших російська влада спрямовувала у тилові області імперії. Відступаючи з Холмщини і Волині, які до початку світової війни перебували у складі Російської імперії, російські війська вдавалися до тактики «спаленої землі». Евакуйованих і біженців у самому лише Київському комітеті допомоги, який опікувався біженцями, було зареєстровано 3,3 млн чол.

З осені 1915 р. розпочалася евакуація підприємств і навчальних закладів Правобережної України. Так, Київський університет перевозили до Саратова, а Київський політехнічний інститут — до Воронежа. Вивозили державні установи, заводи, школи, музеї, бібліотеки. Планувалося навіть вивезти Києво-Печерську лавру з її святинями.

Брусиловський прорив

У першій половині 1916 року ситуація на фронті знову змінюється, причому на користь російської сторони.

Навесні—влітку 1916 р. розпочалася знаменита наступальна операція російських військ в Україні одразу в чотирьох напрямках на фронті довжиною в 350 км, яка увійшла в історію під назвою Брусиловський прорив.

Російська армія під командуванням генерала О. Брусилова прорвала фронт і знову захопила Чернівці, Коломию, Броди й Луцьк, значну частину Галичини і Буковини. Загальна площа окупованої у ході операції території становила 2,5 тис. км2. Загроза вторгнення нависла над Угорщиною. Армії О. Брусилова наприкінці літа вийшли на карпатські перевали.

Утрати противника складали до 1,5 млн солдат і офіцерів. Але розвинути цей успіх російській армії не вдалося. Німецьке командування перекинуло частину своїх військ із Західного фронту і зупинило російський наступ у районах Ковеля і Пінська. Фронт стабілізувався і в такому стані перебував до літа 1917 р. Була врятована від поразки Італія, а Румунія оголосила війну Німеччині та Австро-Угорщині.

Отже, Брусиловський прорив був, мабуть, найвдалішою воєнною операцією російської армії за весь час війни. Але спроба захопити Львів закінчилася провалом. 1917 р. виявився теж багатим на військово-політичні події. У Р осії перемогла Лютнева буржуазно-демократична революція, внаслідок якої було повалено самодержавство і до влади прийшов Тимчасовий уряд.