
- •1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зовнішніх подразнень:
- •2. Засоби, що впливають на м-холінорецептори:
- •3. Засоби, що впливають на н-холінорецептори:
- •8.4. До засобів пресинаптичної дії належать:
- •1. Засоби для інгаляційного наркозу:
- •2. Засоби для неінгаляційного наркозу:
- •9.1.1. Загальна характеристика засобів для інгаляційного наркозу:
- •9.1.2. Загальна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу:
- •1. Психотропні препарати, що пригнічують цнс:
- •2. Психотропні засоби, що стимулюють цнс:
- •3. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:
- •2. Стимулятори дихання рефлекторної дії.
- •2. Муколітики:
- •2. Адренергічні засоби:
- •2. Засоби, що покращують транспорт кисню до серця.
- •3. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні.
- •1. Нейротропні антигіпертензивні засоби центральної дії:
- •2. Нейротропні антигіпертензивні препарати периферійної дії:
- •1. Антигіпертензивні засоби основної групи:
- •2. Препарати додаткової групи:
- •13.1. Засоби, що впливають на апетит, поділяють на:
- •13.2. Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
- •13.2.1. Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
- •13.2.2. Засоби, які застосовують при гіперсекреції (надлишковій секреції) шлункового соку:
- •13.3. Засоби, що впливають на моторику шлунка.
- •13.4. Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
- •13.5. Засоби, що впливають на моторику кишок:
- •13.6. Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
- •14.1. Засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія (табл. 26).
- •14.1.1. Засоби, що посилюють скоротливу активність міометрія (утеротоніки):
- •14.1.4. Засоби, які застосовують для збереження вагітності в ранні терміни:
- •14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл. 27).
- •1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.
- •2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
- •14.2.3. Засоби, що впливають на згортання крові:
- •1. Антикоагулянти.
- •15.2. Препарати, які застосовують при порушенні функції щитоподібної залози.
- •15.2.1. Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засоби):
- •15.2.2. Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):
- •1. Інсуліни людські.
- •1. Гкс пероральні та ін'єкційні.
- •15.5. Жіночі статеві гормони ділять на 2 групи:
- •1. Натуральний прогестерон.
- •2. Синтетичні прогестагени.
- •1. Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
- •4. Пролонговані гестагенвмісні.
- •3. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.
2. Стимулятори дихання рефлекторної дії.
2.1. Н-холіноміметики: цититон, лобеліну гідрохлорид.
2.2. Подразливі засоби: розчин аміаку.
3. Стимулятори дихання комбінованої дії: кордамін, вуглекислота.
Стимулятори дихання центральної дії безпосередньо збуджують дихальний центр мозку. Інформацію щодо препаратів і застосування див. тему 10.1.
Стимулятори дихання рефлекторної дії подразнюють периферійні рецептори і рефлекторно стимулюють дихання. Щодо застосування препаратів див. теми 6 та 7.
Стимулятори дихання комбінованої дії збуджують дихання прямо і рефлекторно.
Вуглекислота — фізіологічний стимулятор дихання, її застосовують у вигляді карбогену (суміш вуглекислоти і кисню). При вдиханні карбогену об'єм дихання збільшується у 5-8 разів через 5—6 хв після початку вдихання.
10.2.2. Протикашльові засоби — засоби, що усувають кашель. Кашель — рефлекторний акт, спрямований на видалення з дихальних шляхів мокротиння чи сторонніх тіл. Кашель супроводжує запальні процеси дихальних шляхів (гострі та хронічні трахеїти, бронхіти, пневмонії).
Класифікація протикашльових засобів
1. Протикашльові засоби центральної дії:
1.1. Наркотичні протикашльові засоби: кодеїну фосфат, етилморфіну гідрохлорид (діонін).
1.2. Ненаркотичні протикашльові засоби: глауцину гідрохлорид (глаувент), бронхолітин, окселадин (тусупрекс, пакселадин), синекод (бутамірат).
2. Протикашльові засоби периферійної дії: лібексин, фалімінт (пронілід), пентоксиверин (седотусин), стоптусин.
Протикашльові засоби центральної дії пригнічують кашльовий центр мозку.
Кодеїну фосфат — наркотичний протикашльовий засіб центральної дії, алкалоїд опію. Справляє високоефективну протикашльову, а також анальгетичну дію. Застосовують при хворобах, що супроводжуються стійким, виснажливим кашлем. Побічна дія — сонливість, закрепи, звикання, залежність.
Тусупрекс (окселадин, пакселадин) — ненаркотичний протикашльовий засіб центральної дії. Гальмує кашльовий центр, не зумовлює залежності.
Протикашльові засоби периферійної дії пригнічують аферентні рецептори дихальних шляхів.
Лібексин — протикашльовий засіб периферійної дії. Справляє також бронхолітичну та протизапальну дію. Лікарської залежності не спричинює.
10.2.3. Відхаркувальні засоби — препарати, які розріджують мокротиння та полегшують його видалення.
Класифікація відхаркувальних засобів
1. Секретомоторні засоби (підвищують фізіологічну активність епітелію бронхів і прискорюють видалення мокротиння; підвищують секрецію бронхів і розріджують мокротиння).
1.1. Секретомоторні засоби рефлекторної дії: трава термопсису (мишатнику), корінь солодки, листя подорожника (подразнюють рецептори шлунка і рефлекторно посилюють секрецію бронхів, видаляють мокротиння).
1.2. Секретомоторні засоби резорбційної дії: калію хлорид, натрію гідрокарбонат, нашатирно-ганусові краплі, терпінгідрат (посилюють секрецію бронхів після всмоктування препаратів у кров).
2. Муколітики:
2.1. Протеолітичні ферменти (безпосередньо розщеплюють білки мокротиння): лзилсин-христалічний, хімотрипсин, дезоксирибонуклеаза.
2.2. Стимулятори утворення сурфактанта (сурфактант-антиателектазний фактор, речовина, що тонким шаром вистилає внутрішню поверхню легенів. Сурфактант регулює в'язкість бронхолегеневого секрету, полегшує його відходження): амброксол (лазолван), бромгексин (солвін).
2.3. Власне муколітики (містять вільні сульфгідрильні групи, під впливом яких змінюється якість мокротиння і гною, які розріджуються і швидше відходять з дихальних шляхів): ацетил цистеїн (АЦЦ).
2.4. Замінники сурфактанта: альвеофакт, екзосурф. Відхаркувальні засоби застосовують для полегшення відходження мокротиння при бронхітах, пневмонії, трахеїтах, бронхоектатичній хворобі.
Трава термопсису — відхаркувальний засіб рефлекторної дії. Застосовують у вигляді: 1) настою трави термопсису у співвідношенні 1:400, 1:300 по 1 столовій ложці тричі на день, при передозуванні — рефлекторне блювання; 2) екстракту термопсису сухого в таблетках; 3) входить до складу сухої мікстури від кашлю для дорослих, яку перед застосуванням розводять у 10 разів водою, приймають по 1 столовій ложці тричі на день.
Алтея лікарська — відхаркувальний засіб резорбтивної дії. Застосовують у вигляді: 1) відвару кореню алтеї 1:20, 1: ЗО по 1 столовій ложці тричі на день; 2) алтейного сиропу; 3) екстракту алтеї сухої; 4) препарату «Мукалтин», 1—2 таблетки якого розводять у склянці води і вживають перед їдою; 5) входить до складу сухої мікстури для дітей, яку перед уживанням розводять водою 1:10.
Калію йодид — відхаркувальний засіб резорбтивної дії. Застосовують внутрішньо 3% розчин по 1—2 столові ложки після їди або інгаляційне.
Трипсин кристалічний — протеолітичний фермент, розщеплює білки, відхаркувальний засіб прямої дії. Застосовують інгаляційне або внутрішньом'язово.
Бромгексин — муколітичний засіб, стимулятор утворення сурфактанта. Дія починається через 1-2 доби після початку лікування. Побічна дія — диспепсія, алергія.
10.2.4. Бронхолітики — засоби, що розширюють бронхи, знімають їх спазми. Застосовують при бронхіальній астмі, бронхоспазмах.
Класифікація бронхолітиків
1. Бронхолітики міотропної дії: еуфілін (амінофіл), теофілін (ретафіл).