3. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:

флуоксетин (прозак, портал), сертралін (золофт), паротил (паксил).

Антидепресанти застосовують для лікування депресій та депресивних станів.

10.1.5. Психостимулятори — психотропні засоби, які вибірково стимулюють психічну та фізичну працездатність, зменшують почуття втоми і тимчасово — потребу в сні.

До психостимуляторів належать кофеїн, амфетаміну сульфат (фенамін), сиднокарб, меридил. Застосовують Психостимулятори при астенічних станах, що характеризуються в'ялістю, загальмованістю. Побічна дія — безсоння, підвищена збудливість, тахікардія, звикання.

10.1.6. Ноотропні засоби — психотропні препарати, які покращують інтелектуальну діяльність, мислення, пам'ять, здатність до навчання, активують вищу інтегративну діяльність мозку. До ноотропних препаратів належать пірацетам (ноотропіл), етирацетам, анірацетам, аміналон (гамалон), натрію оксибутират, піридитол (енцефабол), пантогам, серміон, вінпоцетин (кавінтон) тощо. Застосовують ноотропні засоби при розумовій недостатності на фоні порушень мозкового кровообігу (після черепно-мозкових травм, крововиливів у мозок, інсультів, на фоні атеросклерозу, для лікування розумової відсталості в дітей, у геріатричній практиці (старечому недоумстві).

10.1.7. Адаптогени — засоби, які підвищують витривалість при фізичних і психічних навантаженнях та стійкість організму до зовнішніх несприятливих умов, сприяють його пристосуванню допостійних змін довкілля.

Класифікація адаптогенів

1. Адаптогени рослинного походження: настойки женьшеню, елеутерококу, родіоли рожевої (золотий корінь), лимонника китайського, ехінацеї, заманихи, аралії манчжурської, левзеї.

2. Адаптогени тваринного походження: пантокрин, рантарин.

Застосовують адаптогени при астенії, перевтомах, неврастенії, сонливості, ослабленій статевій функції, після виснажливих тривалих хвороб, артеріальної гіпотензії.

10.1.8. Аналептики — засоби, що стимулюють життєво важливі Центри ЦНС — дихальний та судинно-оуховий.

Стимуляція аналептиками дихального центру проявляється поглибленням і прискоренням дихання; стимуляція судинно-рухового центру — звуженням судин, підвищенням AT. До аналептиків належать кофеїн бензоат натрію, камфора, сульфокамфокаїн, кордіамін, етимізол, бемегрид. Застосовують аналептики для стимуляції дихання і серцевої діяльності при шоку, колапсі, асфіксії, гострих і хронічних розладах кровообігу, отруєннях снодійними та засобами для наркозу, деякі препарати — при гострій серцевій недостатності. Побічна дія аналептиків — судоми.

Кофеїн — аналептик, що виявляє психостимулювальну дію. Кофеїн міститься у зернах кави, листях чаю, горіхах кола.

Фармакологічна дія кофеїну:

- аналептична — стимулює дихання (збільшує частоту і силу дихальних рухів), серцеву діяльність (посилює і прискорює серцеві скорочення, підвищує AT);

- психостимулювальна — покращує розумову та фізичну працездатність, зменшує потребу в сні;

- підвищує діурез;

- підвищує основний обмін;

- посилює секрецію залоз шлунка.

Кофеїн є малотоксичним засобом, добре переноситься хворими. Побічна дія — безсоння, тахікардія, нудота, блювання, біль у серці.

Камфора — аналептик, який отримують з камфорного лавру або синтетично з піхтової олії.

Загальна дія камфори:

- прямо і рефлекторно стимулює судинно-руховий та дихальний центри мозку;

- покращує скоротливу активність серця, коронарний кровотік та мікроциркуляцію;

- справляє відхаркувальну дію.

Місцева дія камфори:

— подразлива, відволікальна, протимікробна.

Застосовують олійні розчини під шкіру для стимуляції дихання

та серця (див. застосування аналептиків), а також олійні або спиртові розчини зовнішньо для розтирань при артритах, ревматизмі, для профілактики пролежнів.

Особливості роботи з препаратами:

— аміназин справляє виражену місцеву подразливу дію, вимагає обережного застосування. Слід уникати його попадання на шкіру та слизові оболонки. Після роботи з аміназином необхідно помити руки підкисленою холодною водою. Внутрішньо застосовують після їди;

— під час лікування нейролептиками і транквілізаторами категорично забороняється вживання етилового спирту;

— під час лікування бромідами необхідно стежити за регулярним випорожненням кишок, часто приймати душ, полоскати рот, мити голову, збільшити добове споживання натрію хлориду (солі);

— кордіамін несумісний з камфорою;

— підшкірні та внутрішньом 'язові ін 'єкції кордіаміну болючі;

— у препаратів женьшеню чітко виражена сезонність дії: найбільша ефективність — восени і взимку.

10.2.1. Стимулятори дихання — препарати, які збуджують дихальний центр довгастого мозку, збільшують частоту та глибину дихання. Застосовують при станах, що супроводжуються пригніченням дихання.

Класифікація стимуляторів дихання

1. Стимулятори дихання центральної дії (аналептики): кофеїнбензоат натрію, етимізол, камфора, сульфокамфокаїн, бемегрид.