- •1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зовнішніх подразнень:
- •2. Засоби, що впливають на м-холінорецептори:
- •3. Засоби, що впливають на н-холінорецептори:
- •8.4. До засобів пресинаптичної дії належать:
- •1. Засоби для інгаляційного наркозу:
- •2. Засоби для неінгаляційного наркозу:
- •9.1.1. Загальна характеристика засобів для інгаляційного наркозу:
- •9.1.2. Загальна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу:
- •1. Психотропні препарати, що пригнічують цнс:
- •2. Психотропні засоби, що стимулюють цнс:
- •3. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:
- •2. Стимулятори дихання рефлекторної дії.
- •2. Муколітики:
- •2. Адренергічні засоби:
- •2. Засоби, що покращують транспорт кисню до серця.
- •3. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні.
- •1. Нейротропні антигіпертензивні засоби центральної дії:
- •2. Нейротропні антигіпертензивні препарати периферійної дії:
- •1. Антигіпертензивні засоби основної групи:
- •2. Препарати додаткової групи:
- •13.1. Засоби, що впливають на апетит, поділяють на:
- •13.2. Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
- •13.2.1. Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
- •13.2.2. Засоби, які застосовують при гіперсекреції (надлишковій секреції) шлункового соку:
- •13.3. Засоби, що впливають на моторику шлунка.
- •13.4. Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
- •13.5. Засоби, що впливають на моторику кишок:
- •13.6. Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
- •14.1. Засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія (табл. 26).
- •14.1.1. Засоби, що посилюють скоротливу активність міометрія (утеротоніки):
- •14.1.4. Засоби, які застосовують для збереження вагітності в ранні терміни:
- •14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл. 27).
- •1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.
- •2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
- •14.2.3. Засоби, що впливають на згортання крові:
- •1. Антикоагулянти.
- •15.2. Препарати, які застосовують при порушенні функції щитоподібної залози.
- •15.2.1. Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засоби):
- •15.2.2. Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):
- •1. Інсуліни людські.
- •1. Гкс пероральні та ін'єкційні.
- •15.5. Жіночі статеві гормони ділять на 2 групи:
- •1. Натуральний прогестерон.
- •2. Синтетичні прогестагени.
- •1. Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
- •4. Пролонговані гестагенвмісні.
- •3. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.
1. Гкс пероральні та ін'єкційні.
1.1. Природного походження гідрокортизон (кортизол), кортизон.
1.2. Синтетичні ГКС — преднізолон (мазипредон), метилпреднізолон, тріамцинолон, дексаметазон.
2. ГКС інгаляційні — пульмікорт (будезонід), бекломет (беклометазон), інгакорт (флунізолід).
3. ГКС для зовнішнього застосування — апулеїн (будезонід), фторокорт (кеналог, тріамцинолон), деперзолон (преднізолон, мазипредон), кутерид (бетаметазон), синафлан, флуцинар, лоринден, локакортен, синалар.
Фармакологічна дія ГКС:
- протизапальна;
- протиалергійна;
- протишокова;
- імунодепресивна (пригнічують утворення антитіл, імуногенез);
- антитоксична;
- пригнічують синтез лімфощної та сполучної тканин. Преднізолон (мазипредон) — синтетичний ГКС, активніший за гідрокортизон у 2—3 рази. Застосовують для лікування ревматизму, колагенозів (захворювань сполучної тканини - системний червоний вовчак, склеродермія), бронхіальної астми, тяжких алергійних реакцій, шоку, колапсу різного типу ( травматичний, алергійний, геморагічний, септичний, кардіогенний шок), при трансплантації органів тощо. Побічна дія — стероїдний діабет, стероїдна виразка шлунка, схильність до інфекцій, набряки, артеріальна гіпертензія, остеопороз, перерозподіл жирової тканини, психози, синдром відміни. Протипоказаний при виразковій хворобі, інфекційних захворюваннях, цукровому діабеті, артеріальній гіпертензії, епілепсії, у період вагітності.
Терапію ГКС проводять тоді, коли всі інші методики вже вичерпано. У гострих випадках її здійснюють за життєвими показаннями. Ці обмеження пов'язані з великою кількістю і тяжкістю ускладнень. У всіх гострих випадках ГКС вводять короткочасно (І—3 дні) у великих дозах — від 0,2—1 г на добу у перерахунку на преднізолон. При хронічних захворюваннях ГКС призначають на термін від 4—6 тиж і більше в дозі 0,02—0,05 г на добу. При тривалому застосуванні ГКС перед їх відміною дозу препарату поступо во зменшують. Це роблять з метою профілактики синдрому відміни (гостра недостатність кіркової речовини надниркових залоз, загострення основного захворювання).
ГКС інгаляційні застосовують при нападах бронхіальної астми, бронхоспазмах.
ГКС для зовнішнього застосування використовують у вигляді мазі при алергійному дерматиті, екземі, псоріазі, нейродермітах, інфекційно-запальних хворобах шкіри; у вигляді мазі для очей і крапель — при алергійних кон'юнктивітах тощо.
Протипоказані при вірусних ураженнях шкіри і слизових оболонок.
15.5. Жіночі статеві гормони ділять на 2 групи:
- естрогени;
- гестагени.
Естрогени продукуються в яєчниках. Вони стимулюють розвиток жіночих статевих органів, вторинних статевих ознак, спричинюють проліферацію ендометрія (зміни в ендотелії, що сприяють імплантації заплідненої яйцеклітини).
Класифікація естрогенів
1. Стероїдні естрогени — естрон (фолікулін), естрадіол, естріол (овестин), етинілестрадіол (мікрофолін).
2. Нестероїдні естрогени — синестрол (гексестрол), диместрол.
Естрон (фолікулін) — природний фолікулярний гормон у вигляді олійного розчину. Застосовують при гіпоплазії, недорозвиненні статевих органів (інфантилізмі), дис- і аменореї (розладах менструального циклу), для стимуляції пологів, при патологічному клімаксі. Побічна дія — маткові кровотечі.
Гестагенні гормони (прогестини — від лат. pro gestatio — для вагітності) виробляються жовтим тілом яєчників, їх фізіологічна роль — сприяння збереженню вагітності у І триместрі.
Класифікація гестагенів