109.Совет министров ар Крым, местные государственные администрации и органы местного самоуправления:

• разрабатывают проекты прогнозов экономического и социального развития АР Крым, областей, районов и городов на среднесрочный период, программы экономического и социального развития на краткосрочный период;

• обеспечивают контроль за выполнением соответствующих показателей этих программ.

- Совет министров АР Крым, областные, Киевская и Севастопольская городские государственные администрации:

• участвуют в разработке проектов прогнозов экономического и социального развития Украины на средне- и краткосрочный периоды и Государственной программы экономического и социального развития Украины на следующий год;

• обеспечивают выполнение определенных этой программой задач на соответствующей территории.

110.Уполномоченный центральный орган исполнительной власти по вопросам экономической политики (Министерство Экономики и по вопросам европейской интеграции Украины) как главный исполнитель и координатор работ по прогнозированию экономического и социального развития и подготовки программ экономического и социального развития:

• готовит прогнозы экономического и социального развития Украины на средне- и краткосрочный периоды и Государственную программу экономического и социального развития Украины на следующий год, осуществляет ежеквартальный мониторинг ее выполнения;

• согласовывает прогнозы развития отдельных отраслей экономики на среднесрочный период и проекты программ развития отдельных отраслей экономики;

• разрабатывает структуру прогнозных и программных документов экономического и социального развития,;

• осуществляет организационно-методическое руководство и координирует подготовку прогнозов экономического и социального развития АР Крым, областей, районов и городов на краткосрочный период.

111.Государственное прогнозирование и разработка программ экономического и социального развития Украины основываются на следующих принципах:

• Принцип научности: • Принцип постоянного анализа и контроля выполнения программ и планов: • Принцип реальности: • Принцип объективности • Принцип целостности: Принцип самостійності, принцип орієнтації прогнозів та програм на максимізацію добробуту населення, Принцип правильного визначення пріоритетів у розвитку економіки галузі регіону, Принцип збалансованості програм,

112. • Принцип научности: обеспечивается разработкой прогнозных и программных документов на научной основе с постоянным совершенствованием методологии и широким использованием мирового опыта;

113. • Принцип постоянного анализа и контроля выполнения программ и планов: состоит в своевременном устранении ошибок в экономической деятельности предприятий и осуществлении необходимых мер по достижению плановых показателей. Постоянный контроль позволяет своевременно выявлять отклонения, упущения, диспропорции и оперативно использовать резервы для ускорения темпов производства в отстающих отраслях или подразделениях.

114. Принцип реальности: предусматривает обеспечение планов природными, материальными, трудовыми и финансовыми ресурсами и эффективное их использование. Он обеспечивает также соответствие текущих и перспективных планов развития и постоянную их взаимосвязь.

115. Принцип объективности: прогнозные и программные документы экономического и социального развития разрабатываются на основе проверенных данных органов государственной статистики, уполномоченного центрального органа исполнительной власти по вопросам экономической политики, других центральных и местных органов исполнительной власти, органов местного самоуправления, а также отчетных официальных данных НБУ.

116. Принцип целостности: обеспечивается разработкой согласованных прогнозных и программных документов экономического и социального развития государства в целом, отдельных отраслей экономики и административно-территориальных единиц на кратко- и среднесрочный периоды.

117. Принцип самостоятельности: состоит в том, что местные органы исполнительной власти и органы местного самоуправления в рамках своих полномочий отвечают за разработку, утверждение и выполнение прогнозных и программных документов экономического и социального развития соответствующих административно-территориальных единиц

118. • Принцип ориентации прогнозов и программ на максимизацию благосостояния народа: необходимо согласовывать ресурсы и потребности в средствах производства, необходимых для производственного процесса, его расширения, создания материальных резервов и страховых запасов; продукции потребления для населения; средствах производства и предметах потребления с целью функционирования бюджетной сферы.

119. Принцип правильного определения приоритетов в развитии экономики, отрасли, региона: предусматривает в планах правильное определение приоритетов в развитии отраслей и регионов в целях обеспечения прогрессивных сдвигов в экономических пропорциях, повышения эффективности инвестиций и общественного производства в целом, решения социальных и экологических проблем и ресурсосбережений.

120. Принцип сбалансированности программ: состоит в согласовании показателей производства с общественными потребностями продукции, денежными доходами населения, предприятий, организаций, ведомств, с их расходами; наличия ресурсов с их общественной потребностью, а также других показателей, обеспечивающих разнообразие пропорций экономики.

121.Прогнозирование выполняет три основных функции в госуда¬рственном регулировании рыночной экономики:

1) предвидение возможных тенденций и цикличных колебаний социально-экономического развития страны или региона в контексте общемировой динамики и направлений трансформации Общества;

2) предвидение вариантов и возможных последствий принимаемых стратегических и тактических решений в области социально-экономического, научно-технического, экологического, внешнеэкономического, территориального развития;

3) своевременное внесение корректив или отмена решения, если этого потребуют изменившиеся условия окружающей среды, новая конъюнктура внутреннего и внешнего рынков.

122.Основными элементами прогнозирования являются:

- предвидение - это описание возможных перспектив, состояния, путей решения проблемы в будущем;

- предложение – это определение возможного (желаемого) состояния явления под воздействием целенаправленной деятельности.

123.Процесс разработки прогноза состоит из трех стадий:

Стадия ретроспективных исследований: Стадия диагностики: Стадия проспектции

124.Стадия ретроспективных исследований: предусматривает исследование истории развития объекта прогнозирования: определение информационной базы прогноза; наблюдение, сводка, группировка и обработка материалов наблюдения согласно выбранным методам.

125. Стадия диагностики: определяет реальное состояние объекта прогнозирования и на его основе разрабатывается модель и метод прогнозирования.

126. Стадия проспектции (от слова проспект – план, краткое содержание выпускаемого издания): предусматривает разработку самого прогноза.

127. Объектом прогнозирования в рамках данного курса выступает социально-экономическое прогнозирование развития на мезо- и макроуровнях развития Украины.

128.В состав разрабатываемых прогнозных документов входят:

А. Частные прогнозы, \

Б. Комплексный экономический прогноз,

129.Частные прогнозы, отражающие изменение отдельных сфер социально-экономической жизни, таких как:

- демографическая ситуация в стране;

- состояние природной среды, включая такие сферы как разведанные запасы природных ископаемых, земельные, водные и лесные ресурсы;

- состояние научно-технических достижений и их внедрение в производство;

- величина и динамика спроса населения на товары и услуги;

- прогнозы основных факторов производства: капитала, труда, инвестиций;

- прогнозы развития отдельных видов деятельности национальной экономики, территорий и других общественно значимых сфер деятельности.

130.Комплексный экономический прогноз, отражает будущее развитие экономики страны как целостного образования. К комплексным прогнозам можно также отнести прогнозы регионов страны.

131.Для разработки прогнозных и программных документов экономического и социального развития используют:

• комплексный анализ демографической ситуации;

• анализ состояния использования природного и производственного потенциала;

• анализ состояния научно-технического и инновационного потенциала;

• анализ конкурентоспособности отечественной экономики;

• оценку достигнутого уровня развития экономики и социальной сферы с учетом влияния внешних политических, экономических и других факторов;

• ожидаемые тенденции изменения влияния названных факторов в перспективе.

132.Методы экономического прогнозирования – это совокупность способов и приемов разработки прогнозов, осуществляемых на основе анализа данных ретроспективного периода, внешних и внутренних факторов влияния, а также количественных их изменений.

В настоящее время для прогнозирования используется статистическая информация, описывающая процессы за прошедшие периоды, и осуществляется экспертная оценка тенденций изменений макроэкономических показателей. Объектами прогнозирования являются экономика, ее отрасли, регионы, формы собственности и т.п

133.По степени формализации методы экономического прогнозирования подразделяются на:

1. Интуитивные (экспертные): 2. Формализованные:

134.В состав индивидуальных экспертных оценок входят:

- метод интервью, - аналитический метод, - метод написания сценария,

135.В состав индивидуальных экспертных оценок входят:

- метод интервью,

- аналитический метод, - метод написания сценария, Коллективные экспертные оценки включают:

- Методы комиссий:.

- Коллективной генерации идей - «мозговая атака»:

- систематизация высказанных идей;

- деструкция-

- Метод Дельфи:.

-Матричный метод.

Суть метода коллективной экспертной оценки для разработки пронозов

136.Формализованные методы подразделяются на две подгруппы:

1. Метод экстраполяции: Он предусматривает, что на основе статистических данных исследуются закономерности и тенденции экономических явлений, а также предполагает, что неизменные факторы при развитии явления в прошлом будут воздействовать и в будущем.

2. Моделирование: Считается наиболее эффективным методом прогнозирования. Модель:

- определенный условный образ объекта исследования, а в прогнозировании – экономические или социальные процессы;

- это один из важных инструментов экономического прогнозирования, научного познания исследуемого процесса.

137.Метод экстраполяции: Он предусматривает, что на основе статистических данных исследуются закономерности и тенденции экономических явлений, а также предполагает, что неизменные факторы при развитии явления в прошлом будут воздействовать и в будущем. При формировании прогноза с помощью экстраполяции обязательно учитывают тенденции изменения определенных количественных характеристик объекта. Экстраполируются оценочные, функциональные, системные и структурные характеристики.

138.Моделирование: Считается наиболее эффективным методом прогнозирования. Модель:

- определенный условный образ объекта исследования, а в прогнозировании – экономические или социальные процессы;

- это один из важных инструментов экономического прогнозирования, научного познания исследуемого процесса.

Классифицируются модели по следующим признакам:

- общему целевому назначению: теоретические и прикладные;

- степени агрегирования: макро- и микроэкономические (модели макроэкономические, межотраслевые, отраслевые, межрегиональные, региональные);

- назначению: балансовые (отражающие соответствие ресурсов и их использование); равновесные (затраты-выпуск); трендовые (отражающие тенденцию развития экономической системы); оптимизационные (позволяющие выбрать наиболее рациональный вариант); имитационные (используемые в процессах машинной обработки);

- размерам: одно- и многомерные;

- фактору неопределенности: детерминированные и стохастические.

139. Показники програми економічного і соціального розвитку повинні правильно відображати економічні явища і процеси, тобто вони є важливим інструментом, цільовими орієнтирами економічної діяльності, оцінюючи якісні та кількісні характеристики її розвитку, визначають структуру та адресність плану.

140. Система планових показників включає стабільні економічні нормативи, що діють тривалий час. До них відносяться податки, відрахування в позабюджетні фонди, централізовані капітальні вкладення, квоти, мита і т.д. Система об'єднує також ціни і тарифи на природні ресурси, енергоносії, воду тв ін.

141.Формування системи показників повинно забезпечити такі умови: цілеспрямованість, комплексність та адекватність відображення планованих процесів, диференціацію, адресність, зведеність та порівнюваність.

142. Цілеспрямованість системи показників передбачає їх вплив на розвиток економіки, реалізацію закономерностей, що лежать в основі економічних процесів, підвищення ефективності і досягнення цілей соціально-економічного розвитку.

143. Комплексність системи означає повне охоплення показниками всіх фаз процесу розширеного відтворення (виробництво, попит, споживання), а також всіх етапів розвитку суспільного виробництва та аспектів його планування у взаємозв'язку та взаємообумовленості.

144.Адекватність системи передбачає точне відображення об'єкта планування.

145.Диференціація системи показників - це розподіл за видами планів і стадіями планування, галузями економіки і промисловості, сфер діяльності, галузевими, територіальними і відомчими ланками управління, розділами та розрізами плану.

146.Адресність системи означає спрямованість показників конкретним виконавцям.

147. Зведенність програми передбачає встановлення взаємозвязків показників планів у такому вигляді, щоб у комплексі взаємопов'язаних завдань вихідні показники одних були вхідними для інших і була створена можливість зведення цих показників у єдину систему.

148. Кількісні показники визначають обсяг, розмір, масштаби виробництва, будівництва, товарообороту, мережу об'єктів соціальної сфери та ін.

149.Якісні показники - як економічні, так і техніко-економічні - характеризують у планах ефективність функціонування економіки, окремих її галузей або видів економічної діяльності. До якісних показників відносяться продуктивність праці, матеріало-, енерго-, електро-і паливоємкість, зниження собівартості, підвищення рентабельності; до техніко-економічних - норми використання основних і оборотних фондів, характеристики обладнання, показники якості продукції тощо.

150. Вартісні показники виражаються в грошовому розмірі (наприклад, валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт, національний дохід, середня заробітна плата вимірюються у гривнях). Вони характеризують попит і пропозицію, обсяги суспільного виробництва та інвестицій, фонд оплати праці та ін

151. Вартісні показники виражаються в грошовому розмірі (наприклад, валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт, національний дохід, середня заробітна плата вимірюються у гривнях). Вони характеризують попит і пропозицію, обсяги суспільного виробництва та інвестицій, фонд оплати праці та ін

152. Натуральні та умовно-натуральні показники (виробництво продукції, номенклатура, асортимент та ін) вимірюются в одиницях, що відповідають фізичному стану та споживацьким якостям продукції (наприклад, тонна, метр, кВт / год) і відображають основні властивості продукту, а також його призначення. Для більш повної характеристики споживчих властивостей продукції за окремими її видами в плані можуть встановлюватися кілька одиниць.

Натуральні показники краще, ніж вартісні, відображають обсяг виробництва продукції. Це важливо ще й тому, що в даний час в Україні виробляється кілька мільйонів конкретних назв виробів. Тому в процесі розробки планів необхідно визначити, хто буде виготовляти продукцію, коли, для кого і в яких обсягах.

153. Для аналізу розвитку економіки в цілому використовують узагальнюючи макроекономічні показники, зокрема внутрішній продукт, валовий національний продукт, національний дохід, чисельність зайнятих, темпи розвитку (спаду) (%), динаміку зсміни цін, структуру економіки, показники економічної ефективності - матеріало-, енерго-, паливомісткість, фондовіддачу, продуктивність праці, процентні ставки та ін.

154.Кожен вид економічної діяльності (галузь) покликаний задовольняти в своїй продукції потреби економіки в цілому. Цим пояснюється необхідність самостійноного програмування розвитку галузей. У Державній програмі економічного і соціального розвитку визначаютьются основні показники, що характеризують економічний розвиток галузі. До них відносяться:

• обсяг валового випуску у фактичних цінах; • обсяг проміжного споживання; • валова додана вартість; • індекс цін на продукцію галузі; • фонд оплати праці робітників і службовців; • дохід від реалізації продукції та інших видів реалізації; • загальна сума нарахованих податків, у тому числі податок на доход; • амортизаційні відрахування; • інвестиції; • введення в дію основних фондів; • інші.

155. При цьому аналізується динаміка ВВП і характеризуються зміни складових компонентів та їх співвідношень у ВВП за витратами і доходами. Визначаються причини зміни обсягів реалізації та накопичення (зменшення) товарно-матеріальних запасів у галузях економіки і, зокрема, в промисловості та агропромисловому комплексі.

156.Аналіз функціонування економіки України здійснюється за наведеною далі методичної схемою.

1. Загальна оцінка стану економіки. 2. Ціни та інфляція. 3. Аналізується розвиток промисловості та її галузей 4. Паливно-енергетичний комплекс. 5. Агропромисловий комплекс. 6. Транспорт і зв'язок. 7. Будівельний комплекс. 8. Інвестиційна діяльність. 9. Інституційні перетворення. 10. Ринок праці та рівень життя населення. 11. Розвиток науки та наукового обслуговування, середньої та вищої освіти, культури та мистецтва. 12. Розвиток охорони здоров'я, рекреаційно-оздоровчого комплексу, фізкультури, спорту, об'єктів соціального забезпечення. 13. Внутрішній ринок товарів і послуг для населення. 14. Екологічна ситуація в Україні.

157. При цьому аналізується динаміка ВВП і характеризуються зміни складових компонентів та їх співвідношень у ВВП за витратами і доходами. Визначаються причини зміни обсягів реалізації та накопичення (зменшення) товарно-матеріальних запасів у галузях економіки і, зокрема, в промисловості та агропромисловому комплексі.

158.Оцінюється промислова політика на сучасному етапі та стан її реалізації. Вивчаються основні пріоритети і дієвість рішень Президента, Верховної Ради та Уряду України.

Аналізуються галузеві проблеми розвитку та шляхи їх подолання, а саме зниження (збільшення) обсягів виробництва, прибутковості виробництва, фінансовий стан галузей і підприємств; заборгованість перед бюджетом, рівень бартеризації та змін у співвідношенні темпів підвищення заробітної плати та продуктивності праці.

Легка промисловість. Аналізуються заходи, спрямовані на підвищення використання виробничого потенціалу, відновлення втрачених позицій на внутрішньому ринку і підвищення конкурентоспроможності продукції.

Харчова промисловість. Аналізуються досягнення і невирішені проблеми. Оцінюється можливість підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, освоєння нових технологій і видів продукції, розширення ринків збуту, якісних змін у структурі експорту і зниження імпортозалежності держави.