11. Проблеми співвідношення держави і права.

Традиційно в науці з питання про співвідношення держави і права розрізнялися два підходи. Перший - етотістскій, що йшов з пріоритету держави над правом. Відповідно до цього підходу право розглядалося як продукт державної діяльності, як його (держави) слідство.

Такий підхід мав широке поширення у вітчизняній юридичній літературі. Вважалося, наприклад, що право знаходиться в підлеглому відношенні до держави. Фактичним умовою для даного підходу служила політична практика, схильна бачити в праві якийсь придаток держави.

Теоретичною передумовою було формально-догматичне ставлення до поняття права як сукупності норм, що видаються державою.

Інший погляд на співвідношення держави і права утвердився в руслі природно-правових поглядів. Прихильники так званої школи природного права, котрі виводили поняття держави з суспільного договору, виходили з обмеження державою права, що, на їхню думку,випливало з непорушності природного закону і не отчуждаемості заснованих на ньому суб'єктивних публічних прав індивіда. З позиції даного підходу праву належить безумовний пріоритет у порівнянні з державою. Право виникає до утворення держави. Воно старше держави, ніяке держава і ніяка влада не є первинний джерело права.

Є й третя точка зору на розглянуту проблему, що дозволяє в певною мірою інтегрувати погляди прихильників зазначених позицій і в той же час уникнути крайнощів в оцінці зв'язку держави і права.

Відповідно до цього підходу зв'язок між державою і правом не має настільки однозначної причинно-наслідкового характеру, держава породжує право або з права народжується держава. Вона (зв'язок) бачиться більш складної носить характер двосторонньої залежності: держава один без одного не можуть існувати, а отже, між ними є функціональний зв'язок.

Розглянутий підхід дозволяє тим самим виявити глибинні зв’язки між державою і правом, уникнути однобічності, зрозуміти, що дає право державі, і в той же час з'ясувати справжню роль держави в забезпечення права. Аналіз такого роду залежностей має принципово важливе значення для всієї суспільної практики.

Визнання двостороннього характеру зв'язку між державою і правом дозволяє виключити інтерпретацію даного питання в дусі вузько нормативного підходу до розуміння права ( «право виходить від держави» і т.п.). У той же час при даному підході роль держави по відношенню до праву не нівелюється, як це випливає їх деяких концепцій так званого широкого право-розуміння. Державний нігілізм в такій же мірі небезпечний,як правовий нігілізм. Зв'язок держави і права видається іншою:держава не породжує право, не робить його, а є, з одного боку, залежної, підпорядкованої йому силою, а з іншого - могутнім засобом,що підтримує і підсилює міць права, його потенціал в суспільному системі. Держава використовує право як засіб управління суспільними процесами, але лише в тій мірі, в якій саме право йому це дозволяє.

12.Значення проблеми державного втручання для теорії держави і права, а також для функціонування держави.

Одною з найбільш важливих та водночас цікавих проблем сучасних юридичних наук е проблема меж державного втручання (далі — МДВ). Оскільки держава — це один з найбільш розвинутих та високоорганізованих соціальних інститутів сучасного суспільства, який при цьому володіє величезними матеріалами та ідеологічними ресурсами, тому видається, що всебічне дослідження проблем МДВ є дуже значимим не так з теоретичної, як з практичної точки зору. Це обумовлено, зокрема, тим, що належне розуміння проблематики, яка стосується МДВ, дає можливість адекватно зрозуміти і оцінити соціально-політичну і державно-правову дійсність, дати прогнози та рекомендації щодо її розвитку.

Досліджуючи вищезазначену проблему, окрім усього, ми опосередковано визначаємося з тим, що таке держава як явище та поняття, коли вона виникає, яке її соціальне призначення тощо. Зазначене дає нам підстави стверджувати, що проблема МДВ має розглядатися юридичними та соціальними науками в якості однієї з основних та найбільш актуальних проблем сучасного гуманітарного знання.

Вказаний вище зв'язок присутній вже при самій постановці і розв'язанні питання про об'єкт та предмет юридичного знання в цілому, його окремих галузей. Питання МДВ е одним з найважливіших для будь-якої юридичної науки.

Особливе значення та актуальність проблема МДВ набуває сьогодні для загальнотеоретичної юридичної науки, якою е теорія держави і права.

Оскільки розуміння МДВ багато в чому визначає об'єкт і предмет дослідження юридичних наук, то вказане розуміння безпосередньо впливає і на формування методології пізнання державно-правової дійсності в юридичній площині.

Вище зверталась увага на те, що розуміння самого феномена «держава» багато в чому залежить від меж її прояву в соціальній сфері, тобто від МДВ. Тому зрозуміло, що думки стосовно меж державної влади (меж державного втручання) не можуть не впливати на формування уявлень про сутність, соціальне призначення, зміст та цінність держави. Зазначене є правильним відносно кола питань, пов’язаних з розумінням сутності, соціального призначення і цінності права тому, що з'ясування їх потребує чіткого пояснення, що являє собою держава, і яке співвідношення існує між державою і правом. Таким чином, те чи інше розуміння МДВ багато в чому формує і предмети філософії, соціології і аксіології права.

Дуже тісно розуміння МДВ пов'язане з визначенням кола завдань і функцій держави. Тут вибудовується досить простий логічний ряд: межі державної влади (державного втручання) мета держави — соціальне призначення держави завдання держави — функції держави.

Інакше кажучи:

• розуміння меж державного втручання (дер-жавної влади) визначає соціальне призначення держави, тобто, фактично, відповідає на запитання: «Навіщо необхідна держава?*;

• соціальне призначення держави безпосередньо пов’язане з визначенням мети діяльності та кола завдань, які вона (держава) вирішує чи має вирішувати. Іншими словами, завдання держави і її соціальне призначення взаємообумовлюють одне одного. Як пише М. Марченко: «В завданнях держави визначається її соціальне призначення, історична місія в той чи інший історичний період» ;

• завдання держави, тобто конкретно-практичні соціальні проблеми, для розв’язання яких необхідне державне втручання, формують основні напрями діяльності держави, тобто її функції. Саме тому В. Корельський вважає, що «завдання — це те, що потребує розв’язання, а функція — вид діяльності, який спрямований на таке вирішення. Вбачається, що слова «завдання» і «функції» є взаємопов'язаними, але не тотожними поняттями. ... Виконання завдань веде до зникнення одних функцій, появі нових та виникненню інших» .

Таким чином, зв’язок між МДВ і функціями держави є очевидним та безсумнівним.

Оскільки функції і завдання держави формують також функції державних органів, то розуміння напрямів і характеру участі того чи іншого державного органу в державному управлінні багато в чому також визначено розумінням МДВ.

Використовуючи вищевнкладене, варто розглянути питання про взаємозв’язок меж державного втручання з методами державної діяльності (в тому числі юридичними), механізмом та формою держави.

Розуміння функцій і завдань держави в соціальному управлінні формують уявлення про шляхи та структуру їх реалізації і розв’язання. Крім того, визначаються і способи, за допомогою яких вони реалізуються та вирішуються. Саме ці уявлення про завдання та функції державної влади в контексті практичної площини їх реалізації (забезпечення) лежать в основі аналізу (формування) механізму держави, який, як правило, розуміється як «цілісна ієрархічна система державних органів, які здійснюють державну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання та функції держави» . Таким чином, оскільки завдання та функції держави визначаються межами її втручання, можна стверджувати, що відповідь на питання: «Яким має бути механізм держави?» або «Чому він (механізм держави) такий, а не інший?», багато в чому обумовлене осмисленням проблеми меж державного втручання (державної влади).

Залежно від розуміння МДВ, формуються як практичні, так і теоретичні уявлення про форму держави.

Щодо політичного режиму, то, на нашу думку, хоча цей аспект соціально-політичної дійсності не входить до об'єктів дослідження юридичних наук, однак вплив проблематики меж державного втручання на формування уявлень про політичні режими, їх практику та структуру лежить на поверхні й окремого обґрунтування не потребує.

Настільки ж очевидним є взаємозв'язок меж державної влади і можливостей її втручання в життя суспільства з правотворчою діяльністю та реалізацією права. Оскільки правотворча діяльність (в даному випадку «нормогиорча діяльність») є нічим іншим як діяльністю держави, направленою на створення (санкціонування) юридичних норм5, то саме від розуміння можливих сфер, форм та напрямів втручання держави в соціальні відносини і буде залежати коло питань, які можуть регулюватись нормативно-юридичними актами (включаючи закони). Інакше кажучи, МДВ визначають межі нормотворчої діяльності держави в цілому і окремих її органів. Оскільки нормотворча діяльність визначає сферу реалізації права, а зміст, спрямованість, напрямки тощо реалізації права багато в чому залежить від об’єктивних і суб’єктивних параметрів суспільного буття, важко оспорювати наявність прямого обумовлюючого зв’язку між межами державної влади (її втручання у справи суспільства) і реалізацією права незалежно від того, у вузькому чи у широкому розумінні вона (реалізація права) сприймається.

Якщо виходити з того, що з нормотворчою діяльністю та реалізацією права безпосередньо пов’язані проблеми юридичних мотивів, нормотворчого (правотворчого) процесу, конкретизації юридичних норм, форм реалізації юридичних приписів і т. д., то стає зрозумілим, що те чи інше розуміння МДВ впливає на теорію і практику розгляду і реалізації цих питань.

Не можна не відзначити зв’язок між МДВ і пра-восвідомістю, правовою культурою і правовою по-ведінкою: оскільки те чи інше бачення місця і ролі держави в житті суспільства, а також її можливос- тей, формує не лише індивідуальні, а й колективні форми правосвідомості і правової культури, які у свою чергу виступають визначальним фактором, який формує відповідну форму правової поведінки.

Варто звернути особливу увагу на значення МДВ щодо питань, пов’язаних з співвідношенням державного управління і самоврядування.

Якщо поглянемо лише на список тих питань, розгляд і розв’язання яких безпосередньо пов’язані з розумінням МДВ, то можемо зробити висновок,

що фактично будь-яка проблема, яка виникає в юридичних науках (крім спеціально юридичних), вимагає під час свого дослідження з'ясування і ви-значення МДВ.

Ще один висновок, який можна зробити на основі проведеного аналізу, полягає в тому, що якщо в уявленнях про МДВ, а відповідно про мож-ливість держави втручатись в життя суспільства, відбуваються хоча 6 найменші зміни, то це безза-стережно має вплинути та знайти своє відображення як у теорії, так і практичній сфері юриспруденції.

Як бачимо, твердження про те, що проблема-тика МДВ є однією з фундаментальних проблем су-часної соціально-політичної та державно-правової науки не є перебільшенням і є достатньо істинним.