67. Колізії у праві, шляхи їх подалання.

Дис., А. М. Мірошниченко «Колізії у правовому регулюванні зем.відносин в Україні», К., 2009

Монографія А. М. Мірошниченко «Колізії в пр.-му рег.зем.відносин в Україні», 2012

Поняття “правова колізія” законодавство україни, на щастя, не визначає. термін “колізія” (лат. – “collisio”) походить від латинського “collide” і означає зіткнення, сутичку, збіг протилежних обставин, сил та інтересів. У доктрині вказується на вживання поняття “колізія” в праві у ши-рокому та вузькому розуміннях. за широким розумінням юридична колізія розглядається фактично як будь-який конфлікт, суперечка у правовій сфері. зокрема, д.д. Лилак зазначає, “[ю]ридична колізія охоплює собою всі протиріччя, що виникають у правовій системі суспільства, зокрема в правових концепціях, теоріях і поглядах, правосвідомості і правовій культурі, правоутворенні і реалі-зації норм права, правовій поведінці, законності і правопорядку, право-розумінні”. неважко побачити, що за широкого розуміння правової колізії нею охоплюються достатньо різнорідні правові явища. вочевидь, закономірності запобігання, подолання та вирішення різних видів суперечностей будуть різними. з огляду на наведене, доцільність використання поняття “юридична колізія” з точки зору теми обраного дослідження виглядає сумнівною.

на наш погляд, для цілей даного дослідження доцільним є викорис-тання поняття “юридична колізія” у більш вузькому розумінні – як роз-біжності “змісту двох або більше чинних законодавчих актів, прийнятих з одного і того ж питання” (Ю.с. Шемшученко), “відносини між нормативними приписами чи актами, які мають форму розбіжнос-тей чи суперечливих тлумачень, що виникають в процесі регулювання однотипних фактичних відносин”.

Підсумовуючи, зазначимо, що для цілей даного дослідження поняття “правова колізія” ми вважаємо за потрібне розглядати як розбіжність між двома або більше приписами правових актів, що поширюються на ті самі відносини і не можуть бути застосовані одночасно.

Один з найпоширеніших видів юридичних колізій — це колізії в праві. Вони часто можуть бути охарактеризовані як дефекти в праві, тобто як порушення, деформації логіко-структурної побудови і розвитку системи права та його елементів. До дефектів у праві, крім колізій, відносять також зайве дублювання норм права, прогалини у праві, нераціональне розташування правових норм, логічну недо­сконалість правових конструкцій тощо. Зрозуміло, що боротьба з цими недоліками є одним із важливих завдань, що стоїть перед суб'єктами правотворчості (народ, Верховна Рада України, Верховна Рада АРК, Президент України, Кабінет Міністрів Укра­їни, міністерства і відомства, місцеві органи влади і управління). Колізії в праві у свою чергу можуть бути поділені на:

1. колізії в законодавстві (тобто колізії між нормами права, закрі­пленими в законодавстві);

2. колізії між нормами, закріпленими в законодавстві, та нормами, закріпленими в інших джерелах права (суперечності між законодав­ством та правовими звичаями, нормативно-правовими договорами, правовими прецедентами);

3. колізії між нормами права, закріпленими не в законодавстві (су­перечності між правовими прецедентами).

З огляду на те, що законодавство є основною формою вітчизняно­го права, саме колізії у законодавстві виступають найпоширенішим різновидом колізій в праві України. Тому саме вони знаходяться в цен­трі уваги вчених і практиків.

Співвідношення понять “правова колізія” та “конкуренція норм”.

у правовій доктрині залишається спірним питання про співвідношення колізії та конкуренції, незважаючи на численні і ґрунтовні дослідження. доцільно погодитися із тими дослідниками, які вважають колізію та конкуренцію норм різними поняттями, що не мають нічого спільного. колізія в нашому розумінні – це стан, коли дві норми в принципі могли б бути застосовані до одних і тих самих відносин, якби не розбіжності у передбачених ними правових наслідках; конкуренція – це стан, коли дві норми в принципі не можуть бути засто-совані до одних і тих самих відносинах незалежно від того, які правові наслідки вони передбачають.

основні напрями попередження та усунення Колізій.

очевидним, але важко здійснюваним “рецептом” попередження та усунення правових колізій є підвищення якості нормопроектної роботи на усіх рівнях. Це може бути здійснено шляхом чіткого перспективного планування нормопроектної роботи, залучення до проектування кваліфікованих кадрів тощо.

- попередження і усунення Колізій між земельно-правовими нормами, вміщеними до актів законодавства різних галузей

-кодифікація як основний засіб усунення правових колізій (в основу кодифікації повинні бути покладені такі принципові положення: (1) відхід від традиційного для радянського земельного права “тотального” поділу земель на категорії і підвищення натомість ролі планування територій, (2) гармонізація земельного законодавства із законодавством Єс. Послідовність кодифікаційних робіт має включати (1) інвентаризацію чинного земельного законодавства, (2) виявлення колізій та прогалин, повторів та їх усунення, (3) переробку нормативного матеріалу відповідно до концептуальних засад кодифікації, (4) напрацювання тексту нормативного акту, (5) підготовку тексту змін до актів чинного законодавства, вироблення переліку актів, що підлягають скасуванню

-вирішення земельно-правових колізій за юридичною силою джерел права

-вирішення земельно-правових колізій за правилом “більш пізнього акту” (принцип вирішення колізій за правилом “більш пізнього акту” слід застосовувати, виходячи із дати ухвалення акту (а не набрання ним юридичної сили або набрання чинності), оскільки саме на момент ухвалення акту остаточно формується його зміст відповідно до умов, що склалися у суспільстві.

-вирішення земельно-правових колізій за правилом “спеціальної норми” (змістовний принцип вирішення колізій (правило “спеціального закону”, “спеціальної норми”) передбачає порівняння норм (приписів), а не нормативно-правових актів. крім того, для цілей вирішення колізії “спеціальною” слід вважати лише таку норму (припис), правила якої враховують якусь особливу обставину, не враховану при формулюванні загальної норми (припису). не може бути достатньою для визнання норми “спеціальною” сама лише її вужча сфера дії.

Підручник Зайчук О. В., Оніщенко Н. М. «Теорія держави і права»

Правові колізії та способи їх подолання

Процес правового регулювання характеризується як встановлений нормативно вплив держави на суспільні відносини. Процес правового регулювання зумовлюється певними факторами та має певний ступінь ефективності. Ефективність правового регулювання залежить від несуперечності законодавства та наявності механізмів подолання колізій, що виникають між правовими приписами.

Інтерес вчених до проблеми юридичних колізій зумовлюється двома основними причинами: а) необхідністю покращення законодавства; б) пануванням у радянській юридичній науці теорії неконтрольованості радянського права, яке визнавалось ефективним несуперечним засобом упорядкування відносин, що, у свою чергу, теж не мають будь-яких суперечностей.

Суперечності правового характеру породжуються, з одного боку, «старінням» норм, що не відповідають об'єктивним умовам, а з іншого — динамікою суспільного життя, що регулюється правовими нормами, які приймаються у різний час.

Багатоманітність та неоднозначність правових колізій зумовлює необхідність їх класифікації, що здійснюється за шістьма основними критеріями:

І. За характером причин, що породжують колізії, розрізняють:

а) правові колізії, що виникають внаслідок розвитку самих суспільних відносин;

б) правові колізії, що є наслідком дії суб'єктивних.

II. За юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):

а) колізії норм національного законодавства та норм міжнародного права;

б) колізії норм національного законодавства.

IІІ. Колізії між структурними елементами норм права виявляються у формі колізій між гіпотезами, диспозиціями та санкціями правової норми, підкреслюючи складну структуру правового припису.