60 Особливості інтерпритаційних актів, що видаються у процесі застосування норм у різних галузях права

Юридичні документи можна розділити на наступні чотири великі групи: 1) акти, що містять норми права; 2) правозастосовні акти - документи, що містять індивідуальні владні приписи; 3) інтерпретаційні акти, тобто документи, отримані в результаті офіційного тлумачення юридичних норм і нормативних правових актів

Інтерпретаційно-правові акти (акти офіційного тлумачення) – це юридичні акти компетентного суб’єкта, що містять формально-обов’язкові правила-роз’яснення змісту норм права. Ознаки інтерпретаційно-правових актів: Є юридичним актом компетентного суб’єкта. Є формальнообов’язкові для всіх суб’єктів права. Містить правила-розуміння змісту норм права. Мають юридичну форму зовнішнього вираження. Мають юридичну силу, похідну від суб’єкта правотлумачення. Правило роз’яснення не виходить за межі норми права. Не створюють нових і не змінюють, не скасовують чинних норм права.Правила-роз’яснення діють лише протягом строку дії нормативно-правового припису, що витлумачений. Не мають самостійного значення та діють в єдності з нормативно-правовими приписами, які тлумачать. Види інтерпретаційно-правових актів - За юридичною формою вираження: а) постанови, б) роз’яснення, в) ухвали, г) рішення, висновки. - За галузевою належністю: а) акти тлумачення конституційних нормативно-правових приписів. б) акти тлумачення кримінальних нормативно-правових приписів. в) акти тлумачення цивільних нормативно-правових приписів. - За суб’єктами: а) акти органу законодавчої влади; б) акти глави держави в) акти органів судової влади; г) акти органів виконавчої влади. - За сферою дії: а) казуальні, б) нормативні, що за авторством норм права, що тлумачаться, поділяються на: 1) акти автентичного тлумачення, 2 ) акти делегованого тлумачення. - За характером норм права, що тлумачиться: а) матеріальні, б) процесуальні - За формою зовнішнього прояву: а) письмові - За юридичною значущістю: а) акти офіційного тлумачення.

61. Акти застосування юридичних норм: поняття, види.

Акт застосування норм права — це державно-владний індивідуально визначений акт, який видається компетентним суб'єктом у конкретній юридичній справі на підставі відповідних правових норм з метою визначення наявності або відсутності суб'єктивних прав і юридичних обов'язків конкретних суб'єктів.

Правозастосовчий акт необхідно розглядати і як акт-дію відповідного компетентного органу, і як акт-документ, в якому ця дія відображена.

Відбиття акта застосування має бути як у вербальній формі, так і у формі конклюдентних дій. Але означені форми мають єдину соціальну та юридичну природу. Словесне вираження, у свою чергу, може бути або усним, або письмовим. Правозастосовчі конклюдентні дії відображаються у відповідних формально встановлених жестах, сигналах, знаках.

Незважаючи на форму, всі правозастосовчі акти мають спільні ознаки:

• акт правозастосування має владний характер;

• правозастосовчий акт видається на основі і відповідно до норм матеріального і процесуального права;

• має індивідуально-правовий характер. Він містить у собі конкретне веління, яке має юридичну силу стосовно певного випадку і не поширюється на інші казуси. Має персоніфікований характер, під його дію підпадають конкретно визначені особи;

• видається у певній формі і в передбаченому законом порядку, має точну назву. Закон визначає чіткий порядок видання і внутрішнього та зовнішнього оформлення індивідуального правового акта. Наприклад, письмові акти, які приймаються правоохоронними органами, повинні мати вступну частину (найменування акта, назву органу, який видав акт, час видання, адресат), описувальну частину (фактичні обставини справи), мотиваційну частину (обґрунтування прийнятого рішення), резолютивну частину (зміст рішення у справі);

• правозастосовчий акт викликає початок, зміну або припинення правових відносин. На підставі акта застосування у конкретних осіб виникають суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Класифікація актів застосування норм права така.

1. За формою зовнішнього вираження: письмовий акт; усний акт; конклюдентний акт.

2. За способом прийняття: колегіальні та одноособові.

3. За суб'єктом прийняття: акти парламенту, акти глави держави, акти виконавчих органів, рішення судів, акти нотаріату, акти прокурорського нагляду, акти місцевих органів влади, акти керівників підприємств, установ, організацій та ін.

4. За юридичною формою: укази, постанови, розпорядження, накази, ухвали, протести, рішення та ін.

5. За функціями права: регулятивні та охоронні.

6. За юридичними наслідками: правотворчі; правоконстатаційні; правозмінюючі; правоприпиняючі; правоскасовуючі.