59 Стиль та мова правозастосовчого акту

Метою юридичної техніки, що було вже зазначено, є виклад акта-волевиявлення в акті-документі. Для досягнення цієї мети юридична техніка вирішує кілька завдань. У літературі наводяться різні переліки завдань, що стоять перед юридичною технікою. Серед таких завдань називаються і забезпечення ясності та доступності мови акту, і досягнення його логічної несуперечності як у внутрішній структурі, так і у зв'язку з іншими актами, і запобігання прогалин і колізій. При цьому не можна забувати про основне завдання, що стоїть перед юридичною технікою, а саме завданню забезпечення однозначного і адекватного граматичного тлумачення новостворюваного правового акта в цілому. Без вирішення цієї найбільш загальної задачі не можна говорити про те, що досягнута мета перекладу волевиявлення в документ, оскільки правотворец не може свідомо прагнути до неможливості буквального тлумачення його волі. Правотворчість - найбільш загальне поняття, яке визначається як весь комплекс інститутів, норм і видів діяльності, пов'язаних з розробкою, прийняттям, оформленням правових актів (та інших джерел права), їх введенням у дію, зміною та скасуванням. Усередині правотворчості чітко простежуються дві сторони: матеріальна і процесуальна. Матеріальна сторона правотворчості - це надзвичайно широкий комплекс принципів, норм, доктринальних поглядів, інших явищ подібного роду, що містять подання або позови стосовно того, як має створюватися право. Процесуальна сторона - діяльність суб'єктів щодо реалізації цих вимог, тобто безпосередньо з вироблення правових норм. Оскільки встановлено, що сутнісно юридична техніка являє собою діяльність, ми відразу відносимо її до процесуального аспекту правотворчості. Процесуальний аспект правотворчості (правотворчий процес), у свою чергу, виступає як родова категорія для понять правотворчої процедури і технології підготовки законопроектів. Правотворча процедура - це встановлений порядок проходження проектів законів та інших нормативно-правових актів, аж до їх прийняття і вступу в силу, іншими словами, нормативно регульовані дії уповноважених суб'єктів щодо прийняття (видання) правових актів. Правотворча процедура може бути розглянута як зовнішній прояв правотворчого процесу. Крім процедури у правотворчому процесі є і внутрішня складова, а саме поетапна і багатопланова діяльність з розробки правового акту, наділенню його необхідним змістом і надання йому належної форми. Стосовно до законів така діяльність одержала найменування технології підготовки законопроектів. Отже, юридична техніка повинна розумітися як складова частина технології підготовки законопроектів (точніше, взагалі проектів правових актів), що визначається, знову ж таки, її сутнісної характеристикою як науково-пізнавальної та практично-перетворювальної діяльності. Оскільки предметом юридичної техніки є текст проекту, то юридичну техніку можна розглядати як діяльність по оформленню правового документа в рамках технології підготовки проекту. Таким чином, юридична техніка не тільки включає в себе (практично повністю) діяльність по оформленню документів, а й частково зачіпає і предмет методики розробки актів. Юридична техніка має на меті створення якісних юридичних актів, скоєних як за формою, так і за змістом. Вона відіграє велику роль в юридичній науці та практиці, а оволодіння нею, її професійне використання дозволяють створити ефективно діюче законодавство. Мова і стиль нормативного правового акту. Вони багато в чому визначають ефективність правового регулювання, і найважливіші вимоги до них полягають у наступному: а) стислість, однозначність і доступність для розуміння; б) відмова від використання метафор, алегорій, архаїзмів, жаргонних слів, запозичення з іноземних мов тільки повністю освоєних слів; в) формулювання норм у формі зобов'язуючого, розпорядчого і констатуючого способів, оскільки нормативним правовим актам притаманні директивність і офіційність стилю.