
- •3.Проблеми належності, допустимості діяльності та істинності методу.
- •4.Поняття та форми соціальної влади.
- •5.Структура та зміст владовідносин.
- •6.Співвідношення політичної і державної влади.
- •7. Загальна характеристика та аналіз основних (найбільш розповсюджених) визначень держави.
- •8. Проблема розуміння соціального призначення та цінності держави.
- •9. Основні погляди походження держави і права (теорії насильства, суспільного договору, природного права, органічна, теологічна та ін.).
- •10. Головні аспекти впливу держави на право.
- •11. Проблеми співвідношення держави і права.
- •12.Значення проблеми державного втручання для теорії держави і права, а також для функціонування держави.
- •13. Класифікація функції права і проблеми, що виникають під час цього процесу
- •14. Право і проблема меж державного втручання
- •15. Проблема віднесення політичного режиму до форм держави.
- •16. Державно-правові недоліки і гідності демократичного режиму.
- •17. Проблема розуміння джерела (форми) права.
- •18. Проблема мови у правотворенні (нормотворенні).
- •19. Проблеми реалізації принципів правотворення (норматворення). Принципи правотворчості
- •Проблема реалізації принципів законності (на прикладі України).
- •Питання реалізації гарантій законності у реальному житті суспільства.
- •3.66. Система гарантій законності та правопорядку
- •Роль і значення правопорядку для розвитку суспільства.
- •Філософія права у системі філософських і юридичних наук.
- •Історичний розвиток філософії права.
- •5) Сучасна філософія права
- •Поняття і предмет філософії права.
- •Класифікація напрямів сучасної філософії права.
- •Позитивістські і природно-правові концепції у сучасній філософії права.
- •Класичний позитивізм
- •Сучасний позитивізм
- •Напрямки сучасного позитивізму
- •Характеристика юридичного позитивізму
- •Критика юридичного позитивізму
- •Сучасна природно-правова концепція
- •Вплив на право
- •До позитивних рис чи досягнень природно-правової концепції слід віднести:
- •Критика природно-правової концепції:
- •Онтологія права у структурі філософсько-правового знання.
- •31. Буття права (що є право?).
- •32. Взаємозв»язок гносеології права з онтологією права
- •33. Гносеологія права (як пізнається право?).
- •Природно-правова гносеологія права
- •Антропологія права у структурі філософсько-правового знання
- •Право як форма буття і здійснення свободи людини.
- •Пізнання свободи і її реалізація правом.
- •44. Формальна рівність як принцип права.
- •45. Справедливість як правове вираження свободи і рівності.
- •Воля у праві: проблема розумності і свободи волі.
- •47. Формальна рівність і фактична рівність.
- •Право як благо. Право і справедливість. Право і свобода.
- •49. Поняття та форми правореалізації.
- •50. Суб'єкти, об'єкти та підстави для реалізації юридичних норм.
- •51. Роль та місце держави (її органів) у процесі забезпеченні різних форм правореалізації.
- •52. Правозастосування як особлива форма право реалізації.
- •53 Стадії правозастосовчого процесу.
- •54 Акти провозастосування (загальна характеристика, особливості змісту та форми).
- •55.Механізм і стадії застосування юридичних норм і проблеми, що виникають на ціх стадіях
- •56 Складні форми застосування права
- •57 Основні аспекти правозастосування
- •58 Правозастосовчі акти, їх види та значення у правовому регулюванні
- •59 Стиль та мова правозастосовчого акту
- •60 Особливості інтерпритаційних актів, що видаються у процесі застосування норм у різних галузях права
- •Акти застосування юридичних норм: поняття, види.
- •Основні вимоги до правильного застосування юридичних норм.
- •Поняття, види і причини правозастосовчих помилок і шляхи їх усунення.
- •Прогалини у праві (поняття, характеристика, причини існування) та шляхи їх усунення.
- •Види юридичних колізій .
- •67. Колізії у праві, шляхи їх подалання.
- •68. Колізії у законодавстві: поняття, причини виникнення.
- •69. Шляхи усунення колізії у законодавстві.
- •70. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.
- •71. Складнощі, що виникають у процесі застосування аналогій закону і права: теоретичний і практичний аспект
- •72. Юридична техніка: її значення для правозастосування.
6.Співвідношення політичної і державної влади.
Політична влада і влада державна — поняття не тотожні.
Політична влада ширша за змістом, ніж державна влада, оскільки відносно самостійне значення мають владні відносини у політичних об'єднаннях. В умовах правової держави і громадянського суспільства найбільш широкі повноваження у здійсненні політичної влади надаються об'єднанням громадян та іншим недержавним утворенням.
Політична влада нерозривно пов'язана з владою державною, є її продовженням. Державна влада — основний типовий засіб здійснення політичної влади.
Відмінності політичної влади від влади державної:
• політична влада здійснюється більш широким колом суб'єктів політичної системи;
•будь-яка державна влада має політичний характер, але не кожна політична влада е державною;
• політична і державна влади мають різні механізми їх здійснення;
• атрибутом державної влади є її територіальна організація, а політична влада, влада певної партійно-політичної ідеології може виходити за межі однієї країни.В юридичній літературі наголошується на тому, що політична та державна влади характеризуються лише відмінностями, а саме:
- будь-яка державна влада має політичний характер, але не кожна політична влада є державною
- державна влада виконує роль арбітра у відносинах між різними соціальними верствами суспільства, пом'якшує їх протистояння
- політична і державна влада мають різні механізми реалізації.
Комплексне розуміння характеру співвідношення політичної та державної влад можливе лише шляхом встановлення спільних і відмінних рис вказаних категорій, що створить умови для з'ясування їх особливостей.
З метою визначення спільних і відмінних характеристик політичної та державної влад, необхідно проаналізувати погляди вчених, які містяться в юридичній літературі.
Так, політичній владі притаманні такі ознаки:
- належить політичним об'єднанням;
- має спільний зміст, що відображає узгодження інтересів декількох соціально однорідних політичних організацій;
- має загальнополітичний рівень, що являє собою результат політичного консенсусу, який досягнутий в процесі суперництва та співробітництва різноманітних політичних сил1;
- має здатність і можливість втілювати у життя певні політичні погляди, положення та цілі, а також використовувати механізм держави для їх реалізації;
- вплив та управління діяльністю суб'єктів політики (політичні партії, громадські рухи тощо) незалежно від того, чи знаходяться вони на чолі державної влади або перебувають в опозиції.
У свою чергу для державної влади характерні такі ознаки:
- характеризується суверенністю (суверенітетом), тобто верховенством, повнотою, неподільністю, самостійністю, формальною незалежністю від влади будь-якої організації (або особи) як у даній країні, так і за її межами;
- у кожній країні існує лише одна державна влада, а кількість інших різновидів соціальної влади - необмежена;
- публічність, тобто всезагальність та безособовість, що є виразом не приватної, особистої, а всезагальної волі;
- має офіційний характер, що регламентований Конституцією та чинними законами;
- моноцентричність та ієрархічність центрів прийняття рішень;
- має у своєму розпорядженні специфічний апарат для здійснення своїх завдань і функцій;
- має право на офіційне використання спецслужб;
- наділена можливістю відміняти рішення недержавних політичних організацій;
- характеризується рядом виключних прав, наприклад, право збирати податки;
- встановлює формально обов'язкові для всього населення загальні правила поведінки - норми права;
- багатоманітність ресурсів і методів здійснення влади (від насильства, примусу, покарання до заохочення й переконання, від контролю й управління до суперництва та співробітництва);
- легітимність влади як виправдання застосування сили та обмеження свободи, коли громадяни визнають правомірність існуючого політичного порядку;
- може розв'язати загальносуспільні проблеми;
Беручи до уваги погляди вчених, можна стверджувати, що політична та державна влади є самостійними юридичними категоріями, які мають соціальний характер і взаємопов'язані між собою. Вказаний взаємозв'язок зумовлений спільною природою та змістом, що визначений сутністю відповідної влади.
Таким
чином, можна підсумувати, що політична
та державна влади мають взаємопов'язаний
характер, що зумовлено наявністю спільної
природи, сутності та спрямованості,
однак, здійснюються різними суб'єктами,
а у процесі реалізації використовують
різноманітні методи та засоби, обумовлені
характером розвитку держави та політичної
системи суспільства.
Яке співвідношення політичної та державної влади?
Є дві точки зору з цього питання:
• «політична влада» і «державна влада» — поняття тотожні, оскільки політична влада походить від держави і здійснюється за її прямої або опосередкованої участі;
• «політична влада» і «державна влада» — поняття не тотожні, однак усяка державна влада є політичною.
Дійсно, політична влада нерозривно пов'язана із владою державною, знаходить у ній своє продовження. Державна влада — головний, типовий засіб здійснення політичної влади.