- •3.Проблеми належності, допустимості діяльності та істинності методу.
- •4.Поняття та форми соціальної влади.
- •5.Структура та зміст владовідносин.
- •6.Співвідношення політичної і державної влади.
- •7. Загальна характеристика та аналіз основних (найбільш розповсюджених) визначень держави.
- •8. Проблема розуміння соціального призначення та цінності держави.
- •9. Основні погляди походження держави і права (теорії насильства, суспільного договору, природного права, органічна, теологічна та ін.).
- •10. Головні аспекти впливу держави на право.
- •11. Проблеми співвідношення держави і права.
- •12.Значення проблеми державного втручання для теорії держави і права, а також для функціонування держави.
- •13. Класифікація функції права і проблеми, що виникають під час цього процесу
- •14. Право і проблема меж державного втручання
- •15. Проблема віднесення політичного режиму до форм держави.
- •16. Державно-правові недоліки і гідності демократичного режиму.
- •17. Проблема розуміння джерела (форми) права.
- •18. Проблема мови у правотворенні (нормотворенні).
- •19. Проблеми реалізації принципів правотворення (норматворення). Принципи правотворчості
- •Проблема реалізації принципів законності (на прикладі України).
- •Питання реалізації гарантій законності у реальному житті суспільства.
- •3.66. Система гарантій законності та правопорядку
- •Роль і значення правопорядку для розвитку суспільства.
- •Філософія права у системі філософських і юридичних наук.
- •Історичний розвиток філософії права.
- •5) Сучасна філософія права
- •Поняття і предмет філософії права.
- •Класифікація напрямів сучасної філософії права.
- •Позитивістські і природно-правові концепції у сучасній філософії права.
- •Класичний позитивізм
- •Сучасний позитивізм
- •Напрямки сучасного позитивізму
- •Характеристика юридичного позитивізму
- •Критика юридичного позитивізму
- •Сучасна природно-правова концепція
- •Вплив на право
- •До позитивних рис чи досягнень природно-правової концепції слід віднести:
- •Критика природно-правової концепції:
- •Онтологія права у структурі філософсько-правового знання.
- •31. Буття права (що є право?).
- •32. Взаємозв»язок гносеології права з онтологією права
- •33. Гносеологія права (як пізнається право?).
- •Природно-правова гносеологія права
- •Антропологія права у структурі філософсько-правового знання
- •Право як форма буття і здійснення свободи людини.
- •Пізнання свободи і її реалізація правом.
- •44. Формальна рівність як принцип права.
- •45. Справедливість як правове вираження свободи і рівності.
- •Воля у праві: проблема розумності і свободи волі.
- •47. Формальна рівність і фактична рівність.
- •Право як благо. Право і справедливість. Право і свобода.
- •49. Поняття та форми правореалізації.
- •50. Суб'єкти, об'єкти та підстави для реалізації юридичних норм.
- •51. Роль та місце держави (її органів) у процесі забезпеченні різних форм правореалізації.
- •52. Правозастосування як особлива форма право реалізації.
- •53 Стадії правозастосовчого процесу.
- •54 Акти провозастосування (загальна характеристика, особливості змісту та форми).
- •55.Механізм і стадії застосування юридичних норм і проблеми, що виникають на ціх стадіях
- •56 Складні форми застосування права
- •57 Основні аспекти правозастосування
- •58 Правозастосовчі акти, їх види та значення у правовому регулюванні
- •59 Стиль та мова правозастосовчого акту
- •60 Особливості інтерпритаційних актів, що видаються у процесі застосування норм у різних галузях права
- •Акти застосування юридичних норм: поняття, види.
- •Основні вимоги до правильного застосування юридичних норм.
- •Поняття, види і причини правозастосовчих помилок і шляхи їх усунення.
- •Прогалини у праві (поняття, характеристика, причини існування) та шляхи їх усунення.
- •Види юридичних колізій .
- •67. Колізії у праві, шляхи їх подалання.
- •68. Колізії у законодавстві: поняття, причини виникнення.
- •69. Шляхи усунення колізії у законодавстві.
- •70. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.
- •71. Складнощі, що виникають у процесі застосування аналогій закону і права: теоретичний і практичний аспект
- •72. Юридична техніка: її значення для правозастосування.
32. Взаємозв»язок гносеології права з онтологією права
Спільні ознаки:
Це напрями дослідження права
Це структурні елементи філософсько-правового знання
Характеризуються наявністю предмета, мети і завдань
Взаємодіють з іншими філософсько-правовими науками
Мають загальнотеоретичний характер
Мають відповідну методологію
Забезпечують приріст знань про право
Засновуються на певних ідеях та теоріях
Формують повагу до прав людини
Відмінності:
-
ОП
ГП
Вивчає правову реальність
Вивчає науковий аспект права
Характеризує право як суспільний закон
Характеризує право як юридичну категорію
Вивчає природу права
Вивчає особливості процесу рівнів та методів пізнання права
Право аналізується як усвідомлене явище
Право аналізується як наукова категорія
Існує у формі теорій, правової ідеології, нормативних документів, правового досвіду
існує у формі рівнів вивчення права, методології та етапів пізнання права
Вивчає правовий досвід як втілення права
Вивчає правову практику як критерій істини
Базисними феноменами є: позитивізм, об′єктивізм, суб′єктивізм, ідеалізм
Базисними феноменами є: рівність, справедливість, гуманізм
Визначає сутність права як ідеальну реальність відносин між людьми
Визначає сутність права як об′єкт наукового пізнання
Зміст права відображається в знаково-символічній формі норм та інститутів у людських взаємовідносинах
Зміст права виявляється у його ознаках, правах суб′єктів
Право визначається критерієм відповідності ідеалу
Право визначається критерієм справедливості
Взаємозв′язок ОП з ГП:
ГП забезпечує методологічний рівень право пізнання і складає наукову основу онтології.
ОП забезпечує вивчення права як реального явища, надаючи можливість гносеологічного узагальнення онтологічних даних.
33. Гносеологія права (як пізнається право?).
Гносеологія права – самостійна філософсько-правова наука, яка саме й покликана розкрити пізнавальну природу права виявити закономірності правового пізнання як необхідної умови функціонування самого права. Гносеологія постає єднальним ланцюжком між певною правовою теорією, її методом та фундаментальними філософсько-онтологічними засадами, на яких вони ґрунтуються.
Гносеологія права досліджує особливості процесу пізнання у сфері права, етапи, методологію, рівні пізнання, проблеми істини у праві, характеризує юридичну практику як критерій істини.
Основне завдання правової гносеології полягає у вивченні передумов і умов достовірного пізнання права, в досягненні істинного знання про право та правові явища; вивченні проблем істини у праві та аналізі практики. Метою гносеології права є дослідження особливостей пізнання права, рівнів та методів пізнання права.
Правові явища можна розділити на 1) теоретичні (поняття про право, норми права, правопорушення та ін.. теоретичні конструкції); 2) практичні. Правові явища пізнаються на основі методів теоретичного та практичного пізнання.
Ознаки гносеології:
1) вивчає науковий аспект права
2) характеризує право як юридичну категорію
3) вивчає особливості процесу рівнів та методів пізнання права
4) право аналізується як наукова категорія
5) існує у формі рівнів вивчення права методології та етапів пізнання права
6) вивчає правову практику як критерій істини
7) базисними феноменами є рівність, справедливість, гуманізм
8) сутність права як об’єкт наукового пізнання
9) зміст права виявляється у його ознаках, правах суб’єктів
10) право визначається критерієм справедливості
Вихідною позицією і провідною ідеєю юридичної гносеології (гносеології юридичного праворозуміння) є пізнавальне ставлення до діючого права, спроба теоретичного (філософсько-правового, наукового) осмислення його об'єктивної природи, з'ясування його ролі і призначення, осягнення його істини.