
- •1. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •2. Класифікація факторів виробничого середовища, що впливають на формування умов праці.
- •3. Класифікація хімічних небезпечних факторів за характером впливу на організм людини
- •4. Що таке гдк у робочій зоні. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини
- •5. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Загальні питання безпеки праці при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •7. Перелік геологорозвідувальних робіт з підвищеною небезпекою.
- •8. Атестація робочих місць
- •9. Зони небезпеки та їх огородження
- •10. Світлова та звукова сигналізація
- •11.Запобіжні надписи та сигнальні фарбування.
- •12. Засоби захисту від небезпечних виробничих факторів при проведенні геологорозвідувальних робіт.
- •13. Заходи безпеки при підготовці до польових робіт
- •14. Заходи безпеки при організації польового табору
- •15. Зб при розвантажувально-навантажувальних роботах
- •16. Зб при переїздах на автомобілях
- •17. Навчання та інструктажі на геологорозвідувальних підприємствах
- •18. Колективний договір на геологорозвідувальних підприємствах
- •19. Що таке державне соц. Страхування від нещасного випадку?
- •20. Завдання страхування від нещасного випадку та сфера дії Закону про заг. Обовязкове держ.Соц.Страхування.
- •21. Складові законодавства про страхування від нещасного випадку та осн.Його принципи.
- •22. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку, які підлягають страхуванню.
- •23. Яка процедура страхування працівників та реєстрації страхувальників страховиком.
- •24. Що таке страховий ризик і страховий випадок?
- •25. Що таке фонд соц. Страхування від нещасних випадків та управління фондом?
- •26. Які соц.Послуги і виплати,що здійснюються фондом соц.Страх. Від нещасних випадків?
- •27. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві.
- •28. Обов'язки та права працівників на охорону праці.
- •29. Основні функції служби охорони праці на підприємстві.
- •30. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •31. Які є органи державного нагляду за дотриманням законів про охорону праці.
- •32. Як охороняється праця неповнолітніх та жінок.
- •33. Як охороняється праця інвалідів?
- •34. У яких випадках проводиться розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •35. Обов'язки безпосереднього керівника робіт у разі настання нещасного випадку.
- •36. Обов'язки роботодавця у разі настання нещасного випадку на виробництві.
- •37. Обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •38. Що таке акти розслідування н-1, н-5 і їх характеристика, їх реєстрація та затвердження.
- •39. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.
- •40. Функції комісії зі спеціального розслідування нв та її склад.
- •41. Порядок розслідування та облік випадків професійних захворювань.
- •42. Основні заходи підготовки до робіт з радіоактивними речовинами
- •43. Які є види іонізуючого випромінювання та їх характеристика.
- •44. Що таке радіоактивність та дози радіоактивного випромінювання
- •45. Біологічний вплив іонізуючого випромінювання
- •46. Нормування іонізуючого випромінювання.
- •47. Захист від іонізуючого випромінювання при підготовці до польових робіт.
- •48 Заходи захисту при транспортуванні радіоактивних речовин
- •49 Заходи захисту іонізуючого випромінювання у процесі досліджень у свердловинах
- •50 Заходи захисту при аварійному забрудненні радіонуклідами ділянки навколо свердловини
- •52. Джерело і характеристика електромагнітного поля
- •53. Вплив електромагнітного поля на організм людини
- •54. Нормування рівнів електромагнітного поля на робочих місцях.
- •55. Захист від електромагнітного поля
- •56. Заходи безпеки при вдборі взірців порід із гірничих виробок
- •57. Заходи безпеки при відборі керну із свердловин та при його складуванні.
- •58. Заходи безпеки при обробці взірців порід
- •59.Заходи безпеки перед розкриттям продуктивних нафтогазових горизонтів
- •60.Заходи безпеки при проведенні вибухових робіт. Поняття про вибух та класифікація вибухових речовин
- •61. Для підривання зарядів вр застосовуються наступні способи:
- •62.Визначення безпечної відстані при проведенні вр
- •63. Зб при зберіганні вибухових речовин. Базові та розхідні склади.
- •64. Заходи безпеки при транспортуванні та перенесенні вибухових речовин.
- •65. Зб при проведенні вибухових робіт при відкритих і підземних гірничих виробках
- •66.Заходи безпеки при проведенні сейсмічних робіт з використанням вибухових матеріалів
- •67. Безпека праці при роботі з невибуховими джерелами сейсмічних коливань (над)
- •68. Безпека праці при проведенні наземних електророзвідувальних робіт
- •69. Безпека праці при прострівально-підривних роботах у свердловинах
- •70. Заходи безпеки при гасінні пожеж за допомогою вибуху у свердловинах
- •71. Загальні вимоги до безпеки при проведенні камеральних і лабораторних робіт
- •72.Поняття про ультразвук та заходи безпеки при використанні його у процесі дослідження у свердловинах
- •73. Визначення електробезпеки та основні причини нещасних випадків при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •74. Дія електричного струму на організм людини та перша долікарська допомога при ураженні ним людини
- •75. Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне заземлення (схема)
- •77.Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне вимкнення (схема)
- •78.Поняття про крокову напругу та захист від неї.
- •79. Заземлюючі улаштування. Класифікація заземлювачів.
- •80. Порядок розрахунку визначення опору розтікання струму одинокого стержневого заземлювача.
- •81. Поняття про статичну електрику та захист від неї при транспортування нафтопродуктів.
- •82. Поняття про атмосферну електрику та захист від неї.
- •83. Характерні причини виникнення пожеж на геологічних підприємствах
- •84. Поняття про пожежу. Види горіння.
- •85.Пожежонебезпечні властивості речовин та пожежонебезпечні зони
- •86.Основні організаційні та технічні протипожежні заходи. Пожежна сигналізація
- •87.Основні вогнегасні речовини, що використовуються на геолого-розвідувальних об’єктах та пожежна техніка для їх захисту
- •88.Загальні вимоги пожежної безпеки при підготовці та проведенні геологорозвідувальних робіт
- •89. Пожежна небезпека при проведенні пошуково-зйомочних робіт.
- •90. Забезпечення геологічних об’єктів пожежним обладнанням іводопостачанням
- •91. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •92. Категорії приміщень та будівель з пожежної небезпеки
8. Атестація робочих місць
Одним із важливих напрямків профілактики професійнихзахворювань, а також здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, становлення пільг та компенсацій, передбачених чинним законодавством, атестація робочих місць за умовами праці, яка проводиться відповідно до останови КМУ № 442 від 1 серпня 1992 року. Цією постановою ередбачається дослідження робочих місць на предмет відповідності араметрів робочої зони нормативним вимогам, що досягається нструментальним визначенням параметрів охорони праці та заповнення ідповідної карти умов праці Аестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства. Позачергова атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці, галузевою ДІП Держнаглядохоронпраці за участю установ санітарно-епідеміологіної служби МОЗ.
Для проведення атестації можуть залучатися проектні або науково-дослідні організації, правові інспекції праці. Атестація робочих місць передбачає:
- установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
- санітарно-гігієнічне дослідження виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;
- комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці,будівельним та санітарним нормам і правилам;
- установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
- обґрунтування віднесення робочого місця із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
- визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах праці;
- складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
- аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованихна оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
9. Зони небезпеки та їх огородження
Небезпечна зона — це простір, у якому можлива дія на працюючих небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактора. Для того, щоб запобігти появі людини в небезпечній зоні, а також локалізувати цю зону і зменшити її розміри до можливого мінімуму, використовують різні засоби захисту. За характером застосування засоби захисту поділяються на колективні і індивідуальні. Засоби захисту можуть бути об'єктивні (огороджуючи, блокування, запобіжні пристрої та клапани, ізоляція, герметизація, заземлення тощо) і суб'єктивні (запобіжні знаки і надписи, сигнальні пристрої, контрольні вимірювальні прилади, умовне забарвлення об'єктів. Суб'єктивні засоби не можуть гарантувати надійний захист від дії шкідливих факторів, оскільки стан людини внаслідок втоми, поганого самопочуття, шуму, вібрації може погіршуватися, що пов'язано з небезпекою нещасного випадку.Огороджуючи засоби захисту перешкоджають проникненню в небезпечну зону або розповсюдженню небезпечних та шкідливих факторів. Огороджуючи пристрої застосовують для ізоляції людини, її частин тіла, одягу від механізмів, що рухаються, обертаються, від небезпечних струмоведучих частин обладнання, яке знаходиться під напругою, а також високих температур, шкідливих випромінювань і місць де можливий виліт деталей при їх обробці або внаслідок вибуху. Огороджуючи пристрої поділяються на стаціонарні, відкидні чи розсувні, знімні та переносні (тимчасові).Стаціонарні огородження ізолюють небезпечні зони, механізми різних машин і окремі ділянки робочих місць. Всі приводні та передавальні механізми, робочі органи, якщо це можливо за технологією, розміщуються у корпусі машини.. За конструктивним оформленням стаціонарне огородження виконується як невід'ємна частина машини.
Відкидні чи розсувні огородження (кожухи, футляри, кришки, дверцята тощо) використовуються для укриття робочих органів, систем приводу та інших механізмів, які вимагають частої наладки, чистки, змащування та оглядів між плановими ремонтами машин і верстатів. Вони приєднуються до нерухомих частин машин (корпусів) за допомогою петель, завіс і можуть відкриватись без допомоги інструмента.
Знімні огородження використовують для укриття приводних, передавальних механізмів, які не потребують наладки, чистки та огляду під час всього міжремонтного періоду роботи обладнання. Такі огородження можуть застосовуватися замість відкидних та розсувних, якщо останні не можна встановити на обладнанні через його конструктивні особливості. Знімні огородження закріплюються на машині або верстаті болтами, гвинтами і тощо; для того щоб їх зняти, потрібен інструмент. Переносні (тимчасові) огородження використовують при ремонтах та налагодженні для захисту людини від випадкових доторкань до механізмів, що обертаються, до струмоведучих частин тощо. Їх застосовують на робочих місцях зварювальників, газорізальників для захисту від дії електродуги та ультрафіолетових променів.Роботи на обладнанні, з якого знято огородження або воно несправне, забороняються.Запобіжні засоби захисту служать для автоматичного відключення обладнання при виникненні аварійних режимів роботи, тобто при виході одного з параметрів за межі допустимих значень. Вони підрозділяються на два класи: з автоматичним відновленням роботи після повернення контрольованого параметра в норму фрикційні муфти, запобіжні клапани в посудинах під тиском); з відновленням роботи після заміни запобіжника (зрізні шпонки і штифти, запобіжні мембрани в посудинах під тиском, плавкі електрозапобіжники). Блокувальні пристрої виключають можливість проникнення людини в небезпечну зону або усувають небезпечний фактор при перебуванні людини в небезпечній зоні. За принципом дії блокувальні пристрої поділяють на механічні, фотоелементні, електричні, радіаційні, пневматичні, гідравлічні, комбіновані. Механічне блокування використовується у вигляді різних важелів, стропів, заскочок в механізмах, дверцятах огороджень. Електричне блокування. Блокувальні контакти, що зблоковані з дверцятами, кришками, спрацьовують при відкриванні дверцят, відкриванні кришок і вимикають коло живлення котушки магнітного пускача. При такій схемі випадкове закриття дверцят не представляє небезпеки, бо електроустановка буде знеструмлена. Радіочастотні електричні блокувальні пристрої, що основані на ефекті екранування ЕМП тілом або частиною тіла людини, при наближенні людини до небезпечної зони вимикають установку. Фотоелементне блокування застосовується у пресовому обладнані і не дозволяє вмикати прес при находженні руки працюючого в небезпечній зоні. При проникнення руки працюючого в цю зону, зменшується світловий потік, що падає на фотоелемент. Реле спрацьовує і блокує прес. В схемах з радіаційним блокуванням на руці працюючого за допомогою браслету закріплюють радіоактивне джерело, що вмонтоване в спеціальний екран Випромінювання уловлюється лічильниками Гейзера, що встановлюються на кордоні небезпечної зони обладнання. Підсилювач схеми з аварійним реле розриває коло живлення обладнання і воно відключається. Радіаційне блокування встановлюється на пресах, гільйотинних ножицях