
- •1. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •2. Класифікація факторів виробничого середовища, що впливають на формування умов праці.
- •3. Класифікація хімічних небезпечних факторів за характером впливу на організм людини
- •4. Що таке гдк у робочій зоні. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини
- •5. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Загальні питання безпеки праці при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •7. Перелік геологорозвідувальних робіт з підвищеною небезпекою.
- •8. Атестація робочих місць
- •9. Зони небезпеки та їх огородження
- •10. Світлова та звукова сигналізація
- •11.Запобіжні надписи та сигнальні фарбування.
- •12. Засоби захисту від небезпечних виробничих факторів при проведенні геологорозвідувальних робіт.
- •13. Заходи безпеки при підготовці до польових робіт
- •14. Заходи безпеки при організації польового табору
- •15. Зб при розвантажувально-навантажувальних роботах
- •16. Зб при переїздах на автомобілях
- •17. Навчання та інструктажі на геологорозвідувальних підприємствах
- •18. Колективний договір на геологорозвідувальних підприємствах
- •19. Що таке державне соц. Страхування від нещасного випадку?
- •20. Завдання страхування від нещасного випадку та сфера дії Закону про заг. Обовязкове держ.Соц.Страхування.
- •21. Складові законодавства про страхування від нещасного випадку та осн.Його принципи.
- •22. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку, які підлягають страхуванню.
- •23. Яка процедура страхування працівників та реєстрації страхувальників страховиком.
- •24. Що таке страховий ризик і страховий випадок?
- •25. Що таке фонд соц. Страхування від нещасних випадків та управління фондом?
- •26. Які соц.Послуги і виплати,що здійснюються фондом соц.Страх. Від нещасних випадків?
- •27. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві.
- •28. Обов'язки та права працівників на охорону праці.
- •29. Основні функції служби охорони праці на підприємстві.
- •30. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •31. Які є органи державного нагляду за дотриманням законів про охорону праці.
- •32. Як охороняється праця неповнолітніх та жінок.
- •33. Як охороняється праця інвалідів?
- •34. У яких випадках проводиться розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •35. Обов'язки безпосереднього керівника робіт у разі настання нещасного випадку.
- •36. Обов'язки роботодавця у разі настання нещасного випадку на виробництві.
- •37. Обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •38. Що таке акти розслідування н-1, н-5 і їх характеристика, їх реєстрація та затвердження.
- •39. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.
- •40. Функції комісії зі спеціального розслідування нв та її склад.
- •41. Порядок розслідування та облік випадків професійних захворювань.
- •42. Основні заходи підготовки до робіт з радіоактивними речовинами
- •43. Які є види іонізуючого випромінювання та їх характеристика.
- •44. Що таке радіоактивність та дози радіоактивного випромінювання
- •45. Біологічний вплив іонізуючого випромінювання
- •46. Нормування іонізуючого випромінювання.
- •47. Захист від іонізуючого випромінювання при підготовці до польових робіт.
- •48 Заходи захисту при транспортуванні радіоактивних речовин
- •49 Заходи захисту іонізуючого випромінювання у процесі досліджень у свердловинах
- •50 Заходи захисту при аварійному забрудненні радіонуклідами ділянки навколо свердловини
- •52. Джерело і характеристика електромагнітного поля
- •53. Вплив електромагнітного поля на організм людини
- •54. Нормування рівнів електромагнітного поля на робочих місцях.
- •55. Захист від електромагнітного поля
- •56. Заходи безпеки при вдборі взірців порід із гірничих виробок
- •57. Заходи безпеки при відборі керну із свердловин та при його складуванні.
- •58. Заходи безпеки при обробці взірців порід
- •59.Заходи безпеки перед розкриттям продуктивних нафтогазових горизонтів
- •60.Заходи безпеки при проведенні вибухових робіт. Поняття про вибух та класифікація вибухових речовин
- •61. Для підривання зарядів вр застосовуються наступні способи:
- •62.Визначення безпечної відстані при проведенні вр
- •63. Зб при зберіганні вибухових речовин. Базові та розхідні склади.
- •64. Заходи безпеки при транспортуванні та перенесенні вибухових речовин.
- •65. Зб при проведенні вибухових робіт при відкритих і підземних гірничих виробках
- •66.Заходи безпеки при проведенні сейсмічних робіт з використанням вибухових матеріалів
- •67. Безпека праці при роботі з невибуховими джерелами сейсмічних коливань (над)
- •68. Безпека праці при проведенні наземних електророзвідувальних робіт
- •69. Безпека праці при прострівально-підривних роботах у свердловинах
- •70. Заходи безпеки при гасінні пожеж за допомогою вибуху у свердловинах
- •71. Загальні вимоги до безпеки при проведенні камеральних і лабораторних робіт
- •72.Поняття про ультразвук та заходи безпеки при використанні його у процесі дослідження у свердловинах
- •73. Визначення електробезпеки та основні причини нещасних випадків при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •74. Дія електричного струму на організм людини та перша долікарська допомога при ураженні ним людини
- •75. Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне заземлення (схема)
- •77.Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне вимкнення (схема)
- •78.Поняття про крокову напругу та захист від неї.
- •79. Заземлюючі улаштування. Класифікація заземлювачів.
- •80. Порядок розрахунку визначення опору розтікання струму одинокого стержневого заземлювача.
- •81. Поняття про статичну електрику та захист від неї при транспортування нафтопродуктів.
- •82. Поняття про атмосферну електрику та захист від неї.
- •83. Характерні причини виникнення пожеж на геологічних підприємствах
- •84. Поняття про пожежу. Види горіння.
- •85.Пожежонебезпечні властивості речовин та пожежонебезпечні зони
- •86.Основні організаційні та технічні протипожежні заходи. Пожежна сигналізація
- •87.Основні вогнегасні речовини, що використовуються на геолого-розвідувальних об’єктах та пожежна техніка для їх захисту
- •88.Загальні вимоги пожежної безпеки при підготовці та проведенні геологорозвідувальних робіт
- •89. Пожежна небезпека при проведенні пошуково-зйомочних робіт.
- •90. Забезпечення геологічних об’єктів пожежним обладнанням іводопостачанням
- •91. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •92. Категорії приміщень та будівель з пожежної небезпеки
59.Заходи безпеки перед розкриттям продуктивних нафтогазових горизонтів
для запобігання можливим газонафтоводопроявам установлюється і обв'язується з гирлом свердловини блок доливу, який забезпечує самодолив або примусовий долив за допомогою насоса. Підіймання труб проводиться з доливом і підтриманням рівня на гирлі.
За 50м до розкриття газоносних та напірних нафтоводонасичених горизонтів, а також до виходу з башмака проміжної колони, якщо вона спущена в ці горизонти, на буровому майданчику необхідно:
а) провести обстеження бурової установки (установки КРС) та скласти акт про готовність до розкриття газоносних та напірних нафтоводонасичених горизонтів комісією підприємства під керівництвом головного інженера;
б) забезпечити бурову установку необхідною кількістю розчину, обважнювача та хімічних реагентів згідно з вимогами;
в) провести інструктаж бурової бригади з практичних дій;
г) ознайомити працівників бурової бригади з умовами роботи під час розкриття газоносних та напірних нафтоводонасичених горизонтів та при подальших роботах в умовах розкритих газоносних та напірних нафтоводонасичених горизонтів;
ґ) провести навчальні тривоги "Викид" з кожною вахтою;
д) на буровому майданчику встановити плакати "Увага! На глибині ... (указати глибину) розкритий напірний пласт", "До плашок верхнього превентора від стола ротора ... (зазначити відстань)";
е) провести дефектоскопію та опресування бурильного інструменту;
є) мати на буровій три кульові крани. Один з них установити на квадраті, другий - на аварійній трубі, третій - у резерві;
ж) отримати дозвіл спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на розкриття газоносних та напірних нафтоводонасичених горизонтів.
Прибурінні по газоносних та напірних нафтоводонасичених горизонтах необхідно забезпечити:
а) контроль параметрів розчину щодо: густини - через 10-15 хвилин; вмісту газу і температури - щогодини; статичної напруги зсуву, водовіддачі - через 4 години; рівня бурового розчину в приймальних ємностях - постійно.
При відхиленні параметрів від установленої норми заміри необхідно проводити частіше;
б) контроль механічної швидкості буріння: при збільшенні механічної швидкості буріння удвічі протягом одного метра проходки необхідно припинити буріння, підняти долото над вибоєм на довжину квадрата, зупинити циркуляцію та визначитись з наявністю або відсутністю витоку розчину зі свердловини.
Уразі відсутності прямих ознак ГНВП відновити циркуляцію при посиленому контролі за можливим виникненням прямих ознак прояву пласта.
60.Заходи безпеки при проведенні вибухових робіт. Поняття про вибух та класифікація вибухових речовин
Основними причинами травматизму є: ураження осколками породи, необережне поводження із засобами ініціювання (ЗІ), відсутність постів охорони на межах небезпечних зон, неправильні прийоми поводження з ВМ при заряджанні свердловин, лік-відації відказів і знищенні ВМ, помилки при проектуванні підривних робіт, що призводять до збільшення радіусу небезпечної дії вибуху та ін.
Підприємства, які проводять підривні роботи або інші операції з ВМ (виготовлення, перевезення і зберігання ВМ, проектування підривних робіт, складів, виготовлення приладів, устаткування, машин і механізмів, що використовуються у підривній справі), повинні мати дозвіл, виданий Держгір-промнаглядом.
Підприємства, що ведуть підривні роботи, повинні також мати затверджену проектну документацію та дозвіл на проведення цих робіт, а також дозвіл для отримання і транспортування ВМ. Дозволяється використовувати тільки ті ВМ, засоби механізації, устаткування, на котрі є державні стандарти і дозвіл Держгірпромнагляду.
Розрізняють три основні групи вибухових речовин ВР:
ініціюючі ВР — високочутливі до зовнішньої дії; вибух цих речовин детонує бризантні та метальні речовини; до ініціюючих ВР відносять гримучу ртуть ,азид свинцю,тенерес (ТНРС);
бризантні ВР — речовини, що вибухають під впливом ініціюючих речовин та здатні дробити, руйнувати предмети, що стикаються з ними; до бризантних ВР відносятьгексоген,тен, тетрил, тротил, мелініт, пластид;
метальні ВР — різні види порохів: чорний димний, бездимний піроксиліновий та нітрогліцериновий;
ВР також розрізняють:
за основними формами перетворення,
за призначенням,
за хімічним складом,
за фізичним станом.