- •1. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •2. Класифікація факторів виробничого середовища, що впливають на формування умов праці.
- •3. Класифікація хімічних небезпечних факторів за характером впливу на організм людини
- •4. Що таке гдк у робочій зоні. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини
- •5. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Загальні питання безпеки праці при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •7. Перелік геологорозвідувальних робіт з підвищеною небезпекою.
- •8. Атестація робочих місць
- •9. Зони небезпеки та їх огородження
- •10. Світлова та звукова сигналізація
- •11.Запобіжні надписи та сигнальні фарбування.
- •12. Засоби захисту від небезпечних виробничих факторів при проведенні геологорозвідувальних робіт.
- •13. Заходи безпеки при підготовці до польових робіт
- •14. Заходи безпеки при організації польового табору
- •15. Зб при розвантажувально-навантажувальних роботах
- •16. Зб при переїздах на автомобілях
- •17. Навчання та інструктажі на геологорозвідувальних підприємствах
- •18. Колективний договір на геологорозвідувальних підприємствах
- •19. Що таке державне соц. Страхування від нещасного випадку?
- •20. Завдання страхування від нещасного випадку та сфера дії Закону про заг. Обовязкове держ.Соц.Страхування.
- •21. Складові законодавства про страхування від нещасного випадку та осн.Його принципи.
- •22. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку, які підлягають страхуванню.
- •23. Яка процедура страхування працівників та реєстрації страхувальників страховиком.
- •24. Що таке страховий ризик і страховий випадок?
- •25. Що таке фонд соц. Страхування від нещасних випадків та управління фондом?
- •26. Які соц.Послуги і виплати,що здійснюються фондом соц.Страх. Від нещасних випадків?
- •27. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві.
- •28. Обов'язки та права працівників на охорону праці.
- •29. Основні функції служби охорони праці на підприємстві.
- •30. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •31. Які є органи державного нагляду за дотриманням законів про охорону праці.
- •32. Як охороняється праця неповнолітніх та жінок.
- •33. Як охороняється праця інвалідів?
- •34. У яких випадках проводиться розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •35. Обов'язки безпосереднього керівника робіт у разі настання нещасного випадку.
- •36. Обов'язки роботодавця у разі настання нещасного випадку на виробництві.
- •37. Обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •38. Що таке акти розслідування н-1, н-5 і їх характеристика, їх реєстрація та затвердження.
- •39. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.
- •40. Функції комісії зі спеціального розслідування нв та її склад.
- •41. Порядок розслідування та облік випадків професійних захворювань.
- •42. Основні заходи підготовки до робіт з радіоактивними речовинами
- •43. Які є види іонізуючого випромінювання та їх характеристика.
- •44. Що таке радіоактивність та дози радіоактивного випромінювання
- •45. Біологічний вплив іонізуючого випромінювання
- •46. Нормування іонізуючого випромінювання.
- •47. Захист від іонізуючого випромінювання при підготовці до польових робіт.
- •48 Заходи захисту при транспортуванні радіоактивних речовин
- •49 Заходи захисту іонізуючого випромінювання у процесі досліджень у свердловинах
- •50 Заходи захисту при аварійному забрудненні радіонуклідами ділянки навколо свердловини
- •52. Джерело і характеристика електромагнітного поля
- •53. Вплив електромагнітного поля на організм людини
- •54. Нормування рівнів електромагнітного поля на робочих місцях.
- •55. Захист від електромагнітного поля
- •56. Заходи безпеки при вдборі взірців порід із гірничих виробок
- •57. Заходи безпеки при відборі керну із свердловин та при його складуванні.
- •58. Заходи безпеки при обробці взірців порід
- •59.Заходи безпеки перед розкриттям продуктивних нафтогазових горизонтів
- •60.Заходи безпеки при проведенні вибухових робіт. Поняття про вибух та класифікація вибухових речовин
- •61. Для підривання зарядів вр застосовуються наступні способи:
- •62.Визначення безпечної відстані при проведенні вр
- •63. Зб при зберіганні вибухових речовин. Базові та розхідні склади.
- •64. Заходи безпеки при транспортуванні та перенесенні вибухових речовин.
- •65. Зб при проведенні вибухових робіт при відкритих і підземних гірничих виробках
- •66.Заходи безпеки при проведенні сейсмічних робіт з використанням вибухових матеріалів
- •67. Безпека праці при роботі з невибуховими джерелами сейсмічних коливань (над)
- •68. Безпека праці при проведенні наземних електророзвідувальних робіт
- •69. Безпека праці при прострівально-підривних роботах у свердловинах
- •70. Заходи безпеки при гасінні пожеж за допомогою вибуху у свердловинах
- •71. Загальні вимоги до безпеки при проведенні камеральних і лабораторних робіт
- •72.Поняття про ультразвук та заходи безпеки при використанні його у процесі дослідження у свердловинах
- •73. Визначення електробезпеки та основні причини нещасних випадків при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •74. Дія електричного струму на організм людини та перша долікарська допомога при ураженні ним людини
- •75. Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне заземлення (схема)
- •77.Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне вимкнення (схема)
- •78.Поняття про крокову напругу та захист від неї.
- •79. Заземлюючі улаштування. Класифікація заземлювачів.
- •80. Порядок розрахунку визначення опору розтікання струму одинокого стержневого заземлювача.
- •81. Поняття про статичну електрику та захист від неї при транспортування нафтопродуктів.
- •82. Поняття про атмосферну електрику та захист від неї.
- •83. Характерні причини виникнення пожеж на геологічних підприємствах
- •84. Поняття про пожежу. Види горіння.
- •85.Пожежонебезпечні властивості речовин та пожежонебезпечні зони
- •86.Основні організаційні та технічні протипожежні заходи. Пожежна сигналізація
- •87.Основні вогнегасні речовини, що використовуються на геолого-розвідувальних об’єктах та пожежна техніка для їх захисту
- •88.Загальні вимоги пожежної безпеки при підготовці та проведенні геологорозвідувальних робіт
- •89. Пожежна небезпека при проведенні пошуково-зйомочних робіт.
- •90. Забезпечення геологічних об’єктів пожежним обладнанням іводопостачанням
- •91. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •92. Категорії приміщень та будівель з пожежної небезпеки
50 Заходи захисту при аварійному забрудненні радіонуклідами ділянки навколо свердловини
При проведенні робіт у разі залишення нейтронів у свердловині із-за певних причин, то свердловину цементують при цьому обов я зково складають акт. При непередбачуваному аварійному забрудненні ділянки навколо свердловини радіоактивною рідиною, то необхідні такі заходи: терміново вивести людей із забрудненої території, встановити ступінь забруднення і повідомляють про аварію керівнику підприємства та організацію Держнагляду, обмежують аварійну зону знаками радіаційної небезпеки, узгоджують з органами санітарного нагляду ліквідаційні заходи аварійного забруднення.
51. Загальні вимоги захисту від іонізуючого випромінювання.
Захист від іонізуючих випромінювань може здійснюватись шляхом використання наступних принципів:
— використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхом переходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопа;
— скорочення часу роботи з джерелом іонізуючого випромінювання;
— віддалення робочого місця від джерела іонізуючого випромінювання;
— екранування джерела іонізуючого випромінювання.
Екрани можуть бути пересувні або стаціонарні, призначені для поглинання або послаблення іонізуючого випромінювання. Екранами можуть бути стінки контейнерів для перевезення радіоактивних ізотопів, стінки сейфів для їх зберігання
Альфа-частинки екрануються шаром повітря товщиною декілька сантиметрів, шаром скла товщиною декілька міліметрів. Однак, працюючи з альфа-активними ізотопами, необхідно також захищатись і від бета- або гамма-випромінювання.
З метою захисту від бета-випромінювання використовуються матеріали з малою атомною масою. Для цього використовують комбіновані екрани, у котрих з боку джерела розташовується матеріал з малою атомною масою товщиною, що дорівнює довжині пробігу бета-частинок, а за ним — з великою масою.
З метою захисту від рентгенівського та гамма-випромінювання застосовуються матеріали з великою атомною масою та з високою щільністю (свинець, вольфрам).
Для захисту від нейтронного випромінювання використовують матеріали, котрі містять водень (вода, парафін), а також бор, берилій, кадмій, графіт. Враховуючи те, що нейтронні потоки супроводжуються гамма-випромінюванням, слід використовувати комбінований захист у вигляді шаруватих екранів з важких та легких_матеріалів (свинець-поліетилен).
Дієвим захисним засобом є використання дистанційного керування, маніпуляторів, роботизованих комплексів.
В залежності від характеру виконуваних робіт вибирають засоби індивідуального захисту: халати та шапочки з бавовняної тканини захисні фартухи, гумові рукавиці, щитки, засоби захисту органів дихання (респіратор „Лепесток"), комбінезони, пневмокостюми, гумові чоботи.
52. Джерело і характеристика електромагнітного поля
Джерелами випромінювання електромагнітної енергії є різні установки, починаючи відпотужних телевізорів, радіомовних,високочастотних трансформаторів до вимірюваних контрольних і лабораторних приладів різного призначення. Крім цього, існують природні джерела: магнітне поле землі, випромінювання галактик, атмосферна електрика.
Загалом джерелами електромагнітної енергії можуть бути будь-які елементи, які увімкнені у високочастотну мережу. Діапазон випромінюваної електромагнітної енергії радіочастотвід 3 Гцдо 3·10 ГГц.