1. Трипільська культура.

2. Археологічні культури стародавніх слов’ян, їх особливості та місце в старослов’янській історії.

3. Язичницькі міфи та обряди.

4. Культурний розвиток Ольвії, Херсонесу, Тіри, Боспорського царства

5. Культура, мистецтво, релігія античних міст-держав.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

Заняття 4. Тема 1.3. Християнство та розвиток культури в Київській Русі (2 год.)

1. Поширення писемності та її найдавніші пам’ятки. Історія книжної та бібліотечної справи та літературні пам’ятки в Київській Русі.

2. Зародження і розвиток шкільної освіти, наукових знань та правового кодексу в Київській Русі.

3. Архітектурні пам’ятки Київської Русі.

4. Розвиток ремесел в Київській Русі.

При відповіді на перше питання доцільно пригадати, розвиток мови Київської Русі, перші згадки про письмо у слов’ян, зокрема створення Кирилом і Мефодієм фонетичних азбук – кирилиці й глаголиці і поширення писемності та книг на Русі. Зупинитися на започаткуванні літописної традиції та давньоруській літературі («Остромирове Євангеліє», «Ізборники» – 1073, 1076 pp., «Повість временних літ», «Поученіе Володимира Мономаха», «Житія», «Києво-Печерський Патерик», паломницька література, «Слово о Полку Ігоревім», перекладна література тощо). Покажіть провідну роль монастирів, що стали й осередками, де створювалися сховища книг і рукописів та архіви. Відомо, що значні зібрання книг були в Бібліотеці Софійського собору в Києві. Києво-Печерському, Києво-Видубицькому, Вишгородському та ін. монастирях, у містах Владимирі й Галичі давньому. Не забудьте також, що велику роль у розвитку літератури Київської Русі відіграла народна творчість (билини, обрядовий фольклор, історичні легенди).

Розкриваючи друге питання здійсніть аналіз взаємозв’язків давньоруської культури з культурою Візантії та інших народів. В процесі розкриття питання варто зупинитися на проблемі вибору моновіри, адже, значний вплив на розвиток освіти та науки мало прийняття християнства. Ґрунтовно розкрити питання розвитку і поширення освіти та наукових знань впродовж всього давньоруського періоду; окремо доцільно зупинитися на розвитку права та перших його письмових джерелах – Статуті Володимира Мономаха, збірці норм давньоруського права «Руській правді» тощо.

У третьому питанні розкажіть про особливості архітектури, якій належало одне з провідних місць в мистецтві Київської Русі. Джерелами архітектури давньоруських градів були будівельні й художні традиції східних слов’ян. Поряд з якими будівничі творчо використовували досвід архітекторів інших країн, насамперед Візантії. Наведіть приклади світської, церковно-монастирської та фортифікаційної архітектури. Крім того, не залиште поза увагою й розвиток монументального мистецтва – мозаїки і фрески, згадайте про розвиток іконопису та скульптури.

Розкриваючи четверте питання пригадайте, що найпоширенішими видами ремесел були прядіння, ткацтво, обробка шкіри, дерева і каменю; ремісничого характеру набуло залізоробне, гончарне, ювелірне виробництво. Усього ж дослідники нараховують у названий час в давньоруських містах від шістдесяти до ста різних ремісничих спеціальностей. Спеціалізація при цьому йшла не за матеріалом, а за готовим виробом. Підсумуйте все сказане та визначте історичне значення культури Київської Русі.

Реферати:

1. Бібліотеки і школи Київської Русі.

2. Освітня справа та літописання Київської Русі.

3. Давньоруські літописи.

4. Розвиток церковної архітектури та градобудівництво в Київській Русі.

5. Галицько-Волинське князівство – продовжувач культурно-освітніх традицій Київської Русі.

6. Києво-Печерський монастир як науково-освітній осередок.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

Заняття 5. Тема 1.4. Художньо-історичний мистецький світ українських земель ХІV – першої половини ХVІІ ст. (2 год.)

1. Джерела українського національного театру та шкільна драма в українській культурі ХVІ–ХVІІ ст.

2. Поєднання зразків візантійського стилю з європейськими впливами готичної культури в архітектурних формах.

3. Розвиток ремесел на українських землях в ХІV – першій половині ХVІІ ст.

4. Утвердження Ренесансу в українському мистецтві.

Відповідаючи на перше питання стосовно виникнення українського національного театру, покажіть зв’язок перших українських драматичні творів зі шкільною освітою і раннім віршуванням, обґрунтуйте думку, що театральні дійства також починаються й з братських шкіл та колегіумів. Нагадайте, що перші сценічні вистави датуються 1630, 1631 роками у Львові та Києві та утверджують на українській сцені духовну драму, яка стає складовою навчального процесу і тому отримала назву «шкільної». Зупиніться на діяльності шкільного театру в Києво-Могилянській академії, яка була його головним осередком, а також назвіть й охарактеризуйте жанрові різновиди шкільної драми. Окреме місце в доповіді присвятіть народному театру – вертепу та вертепній драмі, які поєднували сценічні засоби лялькового театру, музики, образотворчого мистецтва з художнім словом актора.

У другому питанні розкажіть про появу в Київській Русі після прийняття християнства будівель візантійського стилю, наведіть приклади до монгольського періоду та проаналізуй те зміни, що відбулись внаслідок встановлення золотоординського іга. Зосередьте увагу на одному з найцікавіших періодів історії архітектури України – кінець XIV – перша І половина XV століття, коли на західних землях, які менше за інші потерпіли від монголо-татарської навали, тоді зростають міста, розвиваються ремесла й торгівля. В українські міста прибуває багато поселенців, переважно німців, які принесли в мистецтво, а зокрема в архітектуру, нові стильові форми. Зупиніться на характеристиці періоду розквіту кафедральної готики в Україні, який припадає на часи правління короля Володислава II Ягайла (1386-1434).

Третє питання потребує характеристики розвитку ремісництва після татарської навали, коли деякі галузі його цілком занепали, інші зазнали погіршення техніки й якості виробів, послабли зв’язки міських ремісників з ринком. Зверніть увагу на те, що найскоріше ремісництво відновилося у Галицько-Волинській державі, де у ІІ-й пол. XIV – 1-й пол. XV ст.ст. постала цехова організація в системі Магдебурзького права. Цехи гуртували ремісників різних спеціальностей, серед нових визначають сап’яників, шабельників, рушничників, годинникарів, друкарів, граверів тощо. Доцільно звернути увагу й найбільші ремісничі осередки: Львів, Київ, Луцьк, Кам’янець-Подільський, Перемишль, Ярослав та інші. Охарактеризуйте соціальну структуру ремісників, національну приналежність. Підкресліть, що для захисту своїх прав українські ремісники разом з іншими прошарками українського міщанства гуртувалися у братствах.

Розкриваючи четверте питання необхідно висвітлити процес розповсюдження в Україні у XVI–XVII ст. стилю Ренесансу, який прийшов на зміну готиці та найяскравіше відобразився в архітектурі. Почніть розкриття питання з визначення суті Ренесансу, підкресліть, що йому властивий гуманістичний світогляд, звернення до культурної спадщини античності, її «відродження» (звідси і походження терміну). Не залиште поза увагою позначення Ренесансу й в інших видах мистецтва, зокрема, в скульптурі та іконописі, де він відбився тільки спорадично, а більш помітним був у графіці й мініатюрі, а також у друкарстві, спричинився до емансипації портрета. У декоративно-ужитковому мистецтві впливи Ренесансу позначилися у декорі золотарських виробів – посуду, предметів церковного призначення, зброї, ювелірних прикрас тощо. Також відомий стиль Ренесансу у мебльовому мистецтві, кераміці, гаптуванні й вишиванні шовком, у яких в орнаментиці мотиви візантійського трилисника замінено акантом, гранатом, лілеями тощо.

Реферати:

1. Початок книгодрукарства на українських землях.

2. Український гуманізм.

3. Вклад братств у культурно-освітній розвиток українських земель.

4. Ренесансні та реформаційні впливи на культурні процеси в Україні.

5. Заснування і науково-просвітницька діяльність Острозької академії.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

Заняття 6. Тема 1.5. Запорозька Січ як культурно-історичний феномен

(2 год.)

1. Козацькі літописи, українські народні думи та пісні про визвольну боротьбу.

2. Козацька символіка.

3. Побутова культура та військове мистецтво козаків.

При розкритті першого питання проаналізуйте процес поширення в усній або рукописній формі творів словесності. Адже саме XVII-XVIII ст. стали періодом розквіту українського фольклору і небаченого раніше збагачення тематики, жанрів рукописної книжності. Найвизначніші фольклорні твори розкривають історичну свідомість народу. Через фольклор погляди і оцінки, що побутували в народному середовищі, проникали і в писемність. Так, доцільно окремо зупинитися на «козацьких літописах» (Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка), які відображають погляди козацької старшини, а монастирські хроніки – погляди духовенства. Важливо також закцентувати увагу і на ліро-епічних творах української усної словесності XVI-XVIII ст. – думах, в яких як правило йшлося про події з життя козаків, що виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні.

При розгляді другого питання варто проаналізувати козаччину впродовж XVI-XVIII століть, яка мала всі ознаки держави: визначені кордони, уряд, адміністративний устрій, суд, міжнародне визнання та власну козацьку символіку. Зупиніться на характеристиці козацьких клейнод, кожна з яких унікальна і мала своє призначення, символізувала певну гілку влади на Запорозькій Січі. Зокрема, охарактеризуйте Герб Війська Запорозького, Прапор Війська Запорозького (хорогву, або корогву), булаву, яка була найважливішою ознакою влади кошового отамана, бунчук, як символ гетьманської влади, печатку - символ влади судді, каламар – символ влади військового писаря, литаври – відзнаку довбиша та інші. Підкресліть у висновках їх значимість, адже недаремно казали: якщо без верби й калини нема України, то без атрибутів козацької символіки немає й самого козацтва.

У третьому питанні варто зауважити, що хоч переважна більшість козаків займалася військовою справою, брала участь у сухопутних і морських походах, на Запорожжі була ціла група козаків, які звалися «гіздюками»,»сиднями», або гречкосіями, які займалися обробітком землі. З історією козацьких часів пов’язують і чумацький соляний шлях. У Запорізькій Січі жили різні майстри: котлярі, пушкарі, ковалі, слюсарі, шевці, кравці, теслярі. За межами Січі мешкали кушніри і ковалі. Знали козаки й торгівлю з іншими державами. Після характеристики господарського життя зупиніться на козацькому будівництві (курені, мазанки), на зовнішньому образі козака, повсякденній їжі тощо. Окремо зупиніться на військовому мистецтві козаків. Докладно покажіть, що козак був універсальним вояком і зазвичай володів усіма способами ведення бою та різною зброєю, використовувалася і особлива тактика та стратегія ведення бою. Підкресліть, що Запорозькі козаки зарекомендували себе і як славні моряки. Вони будували човни-чайки. У висновках зауважте, що культура козацтва виникла на основі глибоких традицій українського народу, усього східнослов’янського населення Київської Русі. Великий вплив на неї мали і культури сусідніх народів. Вона мала великий вплив на формування самосвідомості українського народу.

Реферати:

1. Козаки-характерники: міф і реальність.

2. Козацькі літописи – визначна пам’ятка духовної культури України.

3. Роль козацтва у діяльності братств та розвитку освіти й культури в Україні.

4. Тема козаччини в українському народному малярстві (XV-XVII ст.).

5. Українські народні думи та пісні XV–XVII ст., їх тематика та особливості.

Рекомендована література: Див. С.31-38.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НОВОГО ТА НОВІТНЬОГО ЧАСУ

Заняття 7. Тема 2.1. Культура України в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст.

(2 год.)