Однофазне коротке замикання є принципом дії:

1. занулення;

2. заземлення;

3. захисного вимикання;

4. Екранування.

Процес тривалого окислення, який супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої енергії, це:

1. займання;

2. пожежа;

3. горіння;

4. вибух.

Що таке швидке перетворення речовини, яке супроводжується виділенням енергії та ударної хвилі:

1. тління;

2. займання;

3. горіння;

4. вибух.

Швидкість ударної хвилі перевищує швидкість поширення звуку під час:

1. займання;

2. детонації;

3. горіння;

4. вибуху.

Утворення токсичних речовин можливе під час:

1. повного горіння;

2. неповного горіння;

3. гетерогенного горіння;

4. гомогенного горіння.

Речовини, які нездатні горіти, коли усувається джерело запалювання, належать до:

1. тліючих;

2. горючих;

3. негорючих;

4. важкогорючих.

Найнижчу температуру речовини, при якій можливе виникнення стійкого горіння, називають температурою:

1. займання;

2. спалаху;

3. поширення полум’я;

4. вибуху.

Коротке замикання виникає внаслідок:

1. зниження перерізу дротів електроживлення;

2. великих перехідних опорів;

3. зниження напруги електромережі;

4. руйнування ізоляції.

Профілактика пожеж від великих перехідних опорів передбачає правильний вибір:

1. класу ізоляції провідників;

2. контактних елементів;

3. перерізу провідників;

4. плавких запобіжників.

Перенапруження м’язового апарату очей працюючого з комп’ютером відбувається внаслідок:

1. нерівномірного освітлення робочої зони;

2. пульсації зображення на екрані монітора;

3. засліплюючої дії освітлення робочої зони;

4. перефокусації зору на різні об’єкти на робочому столі.

Висихання рогівки ока працюючого з комп’ютером спричиняє:

1. робота з неплоским екраном монітора;

2. відбите від екрана зовнішнє проміння;

3. споглядання різнокольорових об’єктів на екрані монітора;

4. робота з матовим склом екрану монітора.

Запалення шкіри працюючого з комп’ютером може виникнути через:

1. монотонність роботи з комп’ютером;

2. роботу з наелектризованим екраном монітора;

3. роботу з лазерним принтером;

4. недотримання ергономіки робочого місця.

Отруєння організму людини під час роботи з комп’ютером може виникнути внаслідок:

1. монотонності праці;

2. наелектризованості екрану монітора;

3. недотримання ергономіки робочого місця;

4. нагрівання плат у комп’ютері.

Чіткість зображення на усій площині екрана монітора забезпечують:

1. збільшенням зернистості екрана;

2. зменшенням роздільної здатності;

3. збільшенням площинності екрана;

4. збільшенням розмірів зображення у площині екрана.

Втомлюваність очей:

1. більша, коли частота кадрової розгортки дисплея більша;

2. більша, коли частота кадрової розгортки дисплея менша;

3. не залежить від частоти кадрової розгортки дисплея;

4. прямо пропорційна зростанню частоти кадрової розгортки дисплея.

Динамічне фокусування у моніторі застосовують з метою:

1. збільшення смуги частот відеопідсилювача монітора;

2. підвищення чіткості зображення на краях екрана монітора;

3. зменшення відблисків на екрані;

4. зменшення зернистості екрана.

Статична електрика на екрані монітора нагромаджується через:

1. низькочастотне магнітне поле екрану;

2. провідне антистатичне покриття екрану;

3. недостатню електроізоляцію елементів монітора;

4. інтенсивне бомбардування електронами екрану.

У приміщеннях з комп’ютерною технікою у холодну пору року температура повітря повинна бути у межах:

1. 18-20°С;

2. 21-24°С;

3. 15-22°С;

4. 22-25°С.

У приміщеннях з комп’ютерною технікою відносна вологість повинна бути у межах:

1. 40-65%;

2. 30-50%;

3. 40-60%;

4. 55-70%.

Максимально допустима норма кількості іонів в 1 см³ у повітрі приміщення з комп’ютерною технікою становить:

1. 600;

2. 3000;

3. 5000;

4. 50000.

Коефіцієнт природного освітлення у приміщеннях з комп’ютерною технікою повинен бути не нижче:

1. 0,8%;

2. 1,0%;

3. 1,2%;

4. 1,5%.

Під час роботи з комп’ютером значення освітленості у зоні розміщення документів повинно бути у межах:

1. 150-200 лк;

2. 300-500 лк;

3. 600-700 лк;

4. 800-1000 лк.

Захист від відбитих відблисків на екрані дисплея забезпечують шляхом:

1. використання матових поверхонь у приміщенні;

2. застосування спеціальних розсіювачів світла;

3. правильного розміщення освітлювальних приладів;

4. використання штор на вікнах приміщення.

Захист від прямих відблисків на екрані дисплея забезпечують шляхом:

1. правильного розміщення предметів у робочій зоні;

2. використання матових поверхонь у приміщенні;

3. встановлення перед екраном додаткового освітлення;

4. використання відбивачів світла.

Зменшують шум у робочій зоні комп’ютера шляхом використання:

1. звукоізолюючих перегородок;

2. програмнорегульованих пристроїв у комп’ютері;

3. друкуючих пристроїв загального користування;

4. звукопоглинаючих матеріалів в інтер’єрі приміщення.

Не використовують лазерні принтери загального користування з метою:

1. зменшення загального рівня озонування повітря;

2. ефективнішого використання принтерів;

3. зменшення рівня шуму у приміщенні;

4. покращення ергономіки робочого місця.

Що найбільше впливає на нервову систему людини, яка працює з комп’ютером:

1. електростатичне поле комп’ютера;

2. магнітне поле жорстких дисків;

3. низькочастотне електромагнітне поле комп’ютера;

4. високочастотне електромагнітне поле комп’ютера.

Для послаблення змінного і електростатичного поля екрану:

1. зменшують величину екрану;

2. застосовують вишу частоту кадрової розгортки монітора;

3. застосовують захисний екран;

4. збільшують віддаль між комп’ютерами.

Заборонено розміщувати комп’ютерні класи:

1. у підвальних приміщеннях будівлі;

2. на останньому поверсі будівлі;

3. крайніх приміщеннях будівлі;

4. на горищі будівлі.

Природне освітлення відносно робочого місця користувача комп’ютера повинно бути:

1. ліворуч;

2. праворуч;

3. спереду;

4. ззаду.

Відстань між екраном монітора і очами користувача повинна бути в межах:

1. 400-500 мм;

2. 500-600 мм;

3. 600-700 мм;

4. 700-800 мм.

Відстань від краю стола до ближнього краю клавіатури повинна бути у межах:

1. 50-100 мм;

2. 100-300 мм;

3. 200-400 мм;

4. 300-500 мм.

Рекомендована висота робочої поверхні стола з комп’ютером знаходиться у межах:

1. 560-600 мм;

2. 680-800 мм;

3. 700-840 мм;

4. 760-900 мм.

Стіл з комп’ютером повинен мати мінімальні розміри простору для ніг (висота, ширина, глибина) у міліметрах:

1. 400 х 600 х 450;

2. 400 х 500 х 500;

3. 500 х 500 х 650;

4. 600 х 500 х 650.

Підлокітники у кріслі користувача комп’ютером повинні регулюватися над сидінням на висоті у межах:

1. 150-220 мм;

2. 230-260 мм;

3. 270-300 мм;

4. 350-380 мм.

Характерною ознакою режиму роботи інженера-програміста є:

1. високий темп роботи з комп’ютером;

2. інтенсивна розумова праця;

3. одноманітність операцій;

4. середній рівень нервового напруження.

Одноманітну роботу з комп’ютером і документацією виконує:

1. інженер-програміст;

2. оператор комп’ютерного набору;

3. оператор комп’ютера;

4. керівник комп’ютерного відділу.

Щогодинну перерву для відпочинку тривалістю 15 хв. регламентовано для:

1. інженера-програміста;

2. оператора комп’ютерного набору;

3. редактора текстів;

4. оператора комп’ютера.

Щогодинну перерву для відпочинку тривалістю 10 хв. регламентовано для:

1. інженера-програміста;

2. оператора комп’ютерного набору;

3. оператора комп’ютера;

4. розробника програм.

Для якої категорії працівників передбачено перерву для відпочинку тривалістю 15 хв. через кожні дві години роботи з комп’ютером:

1. керівника комп’ютерного відділу;

2. інженера-програміста;

3. оператора комп’ютерного набору;

4. оператора комп’ютера.

Чергують операції роботи з текстом з метою:

1. поліпшення мозкового кровообігу;

2. зниження нервово-емоційного напруження;

3. локального захисту очей;

4. зменшення монотонності роботи.