Тема: Термінальні стани. Серцево-легенева реанімація. Ознаки життя

Людина, що надає допомогу, повинна чітко відрізняти непритомність від смерті. При виявленні мінімальних ознак життя необхідно негайно розпочати оживляння та надання першої допомоги.

Ознаками життя є:

1. наявність серцебиття. Серцебиття визначають рукою або вухом на грудній клітці у ділянці лівого соска.

2. наявність пульсу на артеріях. Пульс визначають на шиї (сонна артерія), у ділянці променевозап'ясткового суглоба (променева артерія), паху (стегнова артерія);

3. наявність дихання. Дихання визначають за рухами грудної клітки та живота, зволоженням дзеркала, яке прикладають до носа та рота постраждалого, рухами шматочка вати або бинта, які підносять до носових отворів;

4. наявність реакції зіниць на світло. Якщо освітити око пучком світла (наприклад, ліхтариком), то спостерігається звуження зіниць — позитивна реакція зіниці. При денному освітленні цю реакцію можна перевірити так: на деякий час закривають око рукою, потім швидко відводять руку убік, при цьому буде помітно звуження зіниці.

Наявність ознак життя сигналізує про необхідність негайного проведення заходів з оживлення. Слід пам'ятати, що відсутність серцебиття, пульсу, дихання та реакції зіниць на світло не є свідченням того, що постраждалий помер. Такий комплекс симптомів може спостерігатися й при клінічній смерті, при якій необхідно надати постраждалому допомогу у повному обсязі.

Ознаки смерті

Надання допомоги не має сенсу при очевидних ознаках смерті:

1. помутніння та висихання рогівки ока;

2. наявність симптому «котяче око» — при стисканні ока зіниця деформується та нагадує котяче око;

3. охолодження тіла та поява трупних плям. Ці синьо-фіолетові плями виступають на шкірі. При положенні трупа на спині вони з'являються у ділянці лопаток, попереку, сідниць, а при положенні на животі — на чолі, шиї, грудях, животі;

4. трупне окоченіння. Ця беззаперечна ознака смерті виникає через 2-4 години після смерті.

ТЕРМІНАЛЬНИЙ СТАН - це остання стадія життя (погранична між життям і смертю), в якій виокремлюють передагонію, термінальну паузу, агонію та клінічну смерть. Термінальному стану притаманна крайня ступінь пригнічення життєво важливих функцій організму людини і, перш за все, серцевої та дихальної.

Термінальні стани можуть мати зворотній та незворотній характер.

Передагональний стан - це початкова стадія процесу вмирання, яка характеризується різким гальмуванням функцій центральної нервової системи, дихання та кровообігу з можливим розвитком коми. Спостерігається артеріальна гіпотензія та виражені порушення мікроциркуляції. Пульс частий, слабого наповнення і напруження. Визначається ціаноз або блідість шкірних покривів. Дихання поверхневе, часте, деколи - періодичне.

Термінальна пауза - перехідний період між преагонією та агонією, якому властиве різке прискорення дихання з наступною повною і раптовою зупинкою із швидким згасанням рогівкових рефлексів, подальшим гальмуванням кори головного мозку та виключенням його з регуляції життєво важливих функцій організму.

Агонія - характеризується короткотривалою активізацією всіх структур головного мозку. При цьому відмічається коротка серія вдихів з наростаючою амплітудою дихальних рухів, в акті дихання беруть участь не тільки м'язи грудної клітки, але й м'язи шиї, рота. Однак, досягнувши максимуму, дихальні рухи зменшуються і швидко припиняються. Свідомість та очні рефлекси відсутні, тони серця глухі, артеріальний тиск не визначається. Пульс на периферійних судинах ниткоподібний або відсутній; частіше - виявляється лише на сонних артеріях. Подальше виключення кори головного мозку і перехід регуляторних функцій до бульбарних і спінальних центрів призводить до короткочасної мобілізації всіх останніх можливостей організму, що проявляється у пульсації всіх магістральних артерій та прискоренні серцевих скорочень. Можливе короткотривале відновлення свідомості, однак потім настає зупинка серця і дихання.

Клінічна смерть - перехідний стан між життям і смертю, який починається з моменту припинення функцій ЦНС, кровообігу та дихання і триває до розвитку незворотніх змін у життєво важливих органах, особливо у тканинах головного мозку. Процеси обміну відбуваються на зниженому рівні шляхом анаеробного гліколізу з накопиченням недоокислених продуктів метаболізму Запаси глікогену в корі головного мозку вичерпуються впродовж 4-5 хвилин : нервова тканина гине.

Основними ознаками клінічної смерті є:

                     відсутність пульсації над магістральними артеріями (сонною та     стегновою),

                     стійке розширення зіниць з відсутністю фотореакції,

                     відсутність самостійного дихання.

Допоміжними ознаками є:

                     зміна забарвлення шкіри (мертвотно-сіра чи синюшна),

                     відсутність притомності,

                     відсутність рефлексів та втрата м’язового тонусу.

Важливим фактором, що впливає на тривалість клінічної смерті є температура оточуючого середовища. При раптовій зупинці серця клінічна смерть в умовах нормотермії триває до 5 хвилин, при мінусових температурах – до 10 і більше хвилин. Досить часто при проведенні реанімаційних заходів вдається відновити діяльність с-с системи, дихання, проте відновити функцію ЦНС не можливо, виникає декортикація, такий стан називають - соціальною смертю.

Біологічна смерть - виникає внаслідок незворотніх змін в організмі, повернення до життя неможливе. Ознаками біологічної смерті є:

        Котяче око.

        Трупні п’ятна.

        Трупне заклякання.

        Трупне розкладання.

Підхід до постраждалого

• Звертайте увагу на всі деталі місця пригоди, постійно контролюйте місце пригоди, оскільки в динаміці можуть виникнути додаткові небезпеки, що змусить вас рятувати не тільки життя постраждалого, але і власне.

• Пріоритетом залишається власне життя, далі життя пацієнта, далі – всіх оточуючих.

• З’ясуйте, чи потрібна вам додаткова допомога або додаткові засоби?

Заходи особистої безпеки

• Одягни рукавички, при можливості, застосовуй інші засоби захисту: окуляри, маску, спецодяг.

• При проведенні СЛР застосовуй кишенькову маску з фільтром або пристрій для вентиляції з одностороннім клапаном.

• Носова хустка не забезпечує захисту рятувальника від інфекції.

Первинний огляд

• Підійдіть до постраждалого при можливості з-боку голови. Спершу візуально оцініть стан пацієнта в цілому (вік, стать, морфологія тіла, мова, колір шкірних покривів, поза, наявність рухів (грудної клітки, кінцівок), міміка, стан зіниць, видимі ураження травмуючим чинником), зробіть первинний висновок про його тяжкість і подальший алгоритм допомоги.

З’ясуйте стан притомності за алгоритмом AVPU:

• A – Alert (притомний, дає адекватні відповіді на запитання, може виконати усвідомлені дії – на прохання медичного рятувальника);

• V – Responds to Verbal stimuli – реагує на голос, точніше на гучний звук біля вуха;

• P– Responds to Pain – реагує на біль (щипок за шкіру в ділянці лівого грудного м’яза з поворотом на 360 о);

• U – Unresponsive – непритомний.

Якщо не реагує:

• Поклич на допомогу

• Починай огляд АВС для виявлення затримки кровообігу

Затримкою кровообігу вважається, якщо постраждалий не реагує на подразники (в т.ч. больові) і відсутнє правильне дихання;

А – забезпечення прохідності дихальних

шляхів (Airway),

В – оцінка дихання (Breathing),

С – оцінка кровообігу (Circulation).