Тема 2. Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напрямку підготовки). Медична картка стаціонарного хворого.

Знати: основні умови ефективного мовленнєвого спілкування.

Вміти: правильно сприймати і відтворювати різну фахова інформацію; володіти прийомами усного професійного спілкування; оформляти медичну картку стаціонарного хворого.

1. Опрацюйте таблицю.

Види мовлення

Усне мовлення	Писемне мовлення
Сприймається на слух Викликане роботою мовного апарату Інтонаційно оформлене Діалогічне і монологічне Непідготовлене заздалегідь, імпровізоване Індивідуалізоване мовлення Експресивне Використовує додаткові засоби: міміку і жести	Сприймається зором Оформляється графічно, системою певних знаків Інтонаційні особливості передано розділовими знаками Монологічне Попередньо обдумане, відредаговане адресантом Для вираження думок, почуттів, волевиявлень використовуються ті самі лексичні й граматичні засоби, що й в усному мовленні

2. З’ясуйте, чим відрізняється усне і писемне мовлення. Запишіть правила культури мовлення

3. Вкажіть основні особливості різновидів медичної фахової мови.

Медична наукова мова _________________________________________

_____________________________________________________________

медична розмовна мова ________________________________________

_____________________________________________________________

мова медичної документації _____________________________________

_____________________________________________________________

4. Перекладіть слова українською мовою і складіть з ними 5 речень.

Боль зубная, бодрость, больница, горечь, ломкость, ноготь, плодовитость, проходимость, ревень, сырость, восприимчивость, струя, трехстворчатый, самопроизвольный, спасательный, волдырь.

5. Лікувальна діяльність медика завжди супроводжується складанням і читанням ділових документів. Тому необхідно засвоїти вимоги і правила оформлення різноманітних документів.

Варто нагадати такий латинський вислів: "Перо в руках медиків має бути не скальпелем, а патерицею пророка; у кожнім слові, поясненому, розтлумаченому, розглянутому з усіх боків, але не препарованому, повинно пульсувати життя". У деяких моментах написане підлягає забороні, збереженню лікарської таємниці.

Медичні документи складаються в основному в монологічній формі. Текст має бути точним, з відповідною лексикою і медичною термінологією. У писемній мові переважає особливий стиль, дещо традиційна форма викладу, загальноприйняті структури документів, правила вживання специфічних словосполучень.

У медичній документації писемне мовлення фіксується графічними, матеріальними знаками (цифрами, літерами, умовними позначками, графіками, малюнками).

Сувора нормативність тексту зумовлена опосередкованим контактом з хворим, і це вимагає особливої виразності тексту, дбайливого добору мовних засобів.

Невдалий вибір слова, неточне слово, невідповідний медичний термін неприпустимі в медичному документі. Традиційність і певний писемний "консерватизм" проявляються в медичній документації особливо чітко й послідовно.

Загальнообов'язкові норми графіки, орфографії та пунктуації ще підсилюються суворими правилами побудови ділового папера (медична картка хворого, направлення хворого на дослідження тощо).

У медичній документації дуже багато праці й зусиль витрачається на спеціальне оброблення тексту.

Значну роль у ділових паперах медиків відіграє необмежена кількість відтворення й дублювання певного документа.

Облікові медичні документи взаємопов'язані і доповнюють один одного.

6. Зверніть увагу на правильне оформлення медичної картки хворого.

ЗРАЗОК:

Міністерство охорони здоров'я України ____________________ ____________________ назва лікувального закладу	Код форми по ВКОД ________________ Код форми по ВКПО ________________
	Медична документація Форма 003-о Затверджена МОЗ 04.10.80 р. № 1030