Питання для самоперевірки

1. Який з методичних підходів до оцінки коефіцієнта індивідуального ризику використовує результати опитування населення?

А) експертний;

Б) інженерний;

В) соціологічний;

Г) модельний.

2. У якому рядку чинники, які призводять до до нещасних випадків, знаходяться у послідовності зменшення їх реалізації?

А) техніка → людський чинник → середовище перебування;

Б) людський чинник → техніка → середовище перебування;

В) середовище перебування → людський чинник → техніка;

Г) людський чинник → середовище перебування → техніка.

3. У нас еленому пункті А в результаті дорожньо-транспортного пригод загинуло 100 осіб за рік. Визначити рівень ризику для цього чинника, якщо в пункті А проживає 500 тис. осіб.

4. Яку концепцію використовує сучасна наука про безпеку життєдіяльності людини?

А) концепцію допустимого ризику;

Б) концепцію абсолютної безпеки середовища;

В) концепцію невизначеного ризику;

Г) концепцію мінімального ризику.

5. За рахунок чиєї енергії виявляється дія механічних небезпечних чинників?

А) їх енергії;

Б) енергії людини;

Б) опосередковано;

Г) їх енергії та енергії людини.

6. Кофіцієнт індивідуального ризику на підприємстві – це:

А) відношення кількості працівників на підприємстві до кількості потерпілих за рік;

Б) відношення кількості потерпілих за рік до кількості працівників на підприємстві;

В) відношення кількості нещасних випадків з летальним наслідком за рік до кількості працівників на підприємстві;

Г) кількості нещасних випадків з летальним наслідком за рік до загальної кількості нещасних випадкі.

Література :[ 1], [ 3]

Практичне заняття № 2. Моделювання небезпечних подій та оцінка рівня ризику небезпеки.

Тема: Ризик як кількісна оцінка небезпеки. Застосування «ризик-орієнтованого» підходу для побудови імовірно - логічних моделей виникнення та розвитку НС.

Мета: Навчити студентів визначати відносну частку кожного джерела небезпеки (у процентному співвідношенні), що формує для цієї людини загальний індивідуальний ризик.

Обладнання та матеріали:

1. Діаграми.

2. Таблиці для проведення розрахунків.

3. Калькулятори.

Короткі теоретичні відомості

Важливою характеристикою небезпеки є шкода - якісна або кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою. Кожний окремий елемент шкоди має своє кількісне вираження: чисельність загиблих, кількість поранених чи хворих, площа ураженої території, вартість пошкоджених транспортних засобів, тощо. Універсальною одиницею вираження шкоди є збитки у грошовому еквіваленті. Небезпека само по собі вказує лише на потенційну можливість спричинення шкоди. Для оцінки її імовірності та тяжкості прояву застосовують поняття «ризику». Ризик смертельної небезпеки ( найтяжча шкода - смерть людини) розраховується як частота з формулою R=n/N, де n-кількість подій із смертельними наслідками, N- максимально можлива кількість цих подій ( кількість подій n i N обов’язково визначаються за однаковий інтервал часу, найчастіше за один рік)

При розрахунку загального ризику величина N- у формулі R=n/N є максимальною кількістю всіх без винятку подій. При розрахунку ґрунтового ризику величина N- це максимальна кількість подій у певній групі населення ( виокремлена із загальної кількості людей за певною ознакою, наприклад за віком, професією, місцем проживання тощо).