- •Методичні вказівки щодо проведення практичних занять
- •І. Пояснювальна записка
- •2. Тематичний план практичних занять
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Практичне заняття № 2. Моделювання небезпечних подій та оцінка рівня ризику небезпеки.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Приклад виконання типового завдання.
- •Розв'язання.
- •Діаграма ризиків смертельних небезпек
- •Задача для самостійного розрахунку
- •Питання для самоперевірки
- •Короткі теоретичні відомості:
- •Хід роботи
- •Перелік запитань:
- •Тест для вивчення професійно важливих здібностей персоналу в системі "людина - машина - знакова система"
- •Перелік тверджень:
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання для самоконтролю:
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Запитання для самоконтролю:
- •Практичне заняття № 6. Особливості оцінки радіаційної обстановки при аваріях на підприємствах ядерної енергетики.
- •Хід роботи.
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •1. Виявлення радіаційної обстановки за результатами моніторингу.
- •2. Оцінка радіційної обстановки
- •3. Особливості оцінки радіаційної обстановки при аваріях на підприємствах ядерної енергетики.
- •Типові задачі оцінки радіаційної обстановки
- •Практичне заняття №8 - Прилади радіаційної та хімічної розвідки. Захист від іонізуючих випромінювань.
- •Завдання до практичного заняття
- •Хід роботи теоретична частина
- •1. Прилади радіаційної розвідки
- •Вимірювач потужності дози дп-5в
- •1.1. Характеристика приладу
- •Р ис. 1. Прилад дп-5в
- •1.2. Підготовка приладу до роботи.
- •1.3. Проведення вимірювань.
- •2. Прилади дозиметричного контролю
- •2.1 Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1 Характеристика приладу
- •Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •3. 1. Характеристика приладу
- •Р ис. 8. Військовий прилад хімічної розвідки (впхр):
- •3.2. Підготовка приладу до роботи. Методика визначення отруйних речовин.
- •Перевірте себе
- •Практична частина
- •Практичне заняття № 8. Засоби індивідуального захисту населення.
- •Завдання до практичного заняття
- •Короткі теоретичні відомості
- •1. Засоби захисту органів дихання
- •Р ис.3 Респіратор р-2.
- •2. Засоби захисту шкіри
- •3. Медичні засоби індивідуального захисту
- •Перевірте себе
- •4 Перелік навчально – методичної літератури
Практичне заняття № 8. Засоби індивідуального захисту населення.
Тема: Управління силами та засобами ОГ під час НС.
Мета:
- закріпити теоретичні знання про засоби індивідуального захисту органів дихання, шкіри та медичні засоби індивідуального захисту; їх комплектацію та умови використання;
поглибити практичні навички з добору необхідного засобу за розміром та специфікою небезпечних факторів;
розвинути навички підготовки засобу до використання, його правильної експлуатації;
поглибити знання про умови зберігання та специфіку спецобробки засобів індивідуального захисту після їх експлуатації.
Обладнання та матеріали:
Протипилова тканинна маска
Ватно-марлева пов'язка
Респіратор Р-2
Фільтрувальний протигаз ЦП-7 (ЦП-5)
Захисний комбінезон
Аптечка індивідуальна (АІ-2)
Пакет перев'язувальний індивідуальний
Гнучкий метр
Комплект дезинфікуючих засобів
Методичний посібник
Завдання до практичного заняття
Ознайомитись з теоретичним матеріалом щодо призначення, комплектності та умов використання та зберігання засобів індивідуального захисту органів дихання, шкіри та медичних засобів індивідуального захисту.
Зробити необхідні виміри для визначення розміру індивідуальних засобів захисту.
Провести тренування у надяганні засобів індивідуального захисту.
Здійснити необхідні дезінфікуючі заходи перед переданням ЗІЗ іншому студенту.
Письмово оформити звіт про виконання роботи.
Короткі теоретичні відомості
Засоби індивідуального захисту (313) використовуються для захисту людини від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів і за своїм призначенням діляться на засоби захисту органів дихання та засоби захисту шкіри.
1. Засоби захисту органів дихання
Найпростіші засоби захисту органів дихання — протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка. Вони захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, а для захисту від отруйних речовин непридатні.
Протипилова тканинна маска (рис.1) складається з двох частин — корпусу і кріплення. Корпус маски шиють з 4—5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні — для кращої фільтрації — з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса. Маски виготовляються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя: до 80 мм — перший розмір, 80—90 мм — другий, 91—100 мм — третій, 101—110 мм — четвертий, 111—120 мм — п'ятий, 121—130 мм — шостий, 131 мм і більше — сьомий розмір. Готову маску перевіряють і приміряють. Розкрій виконують за викройками або лекалами, при цьому обов'язково роблять припуски приблизно в 1 см. Викройку (лекало) накладають на шматок тканини вздовж дольової нитки.
Рис.1. Протипилова тканинна маска ПТМ-1:
1 – корпус маски; 2 – оглядові отвори; 3 – кріплення; 4 – гумова тасьма;
5 – поперечна гумова смужка; 6 – зав’язки.
Ватно-марлева пов'язка (рис.2) виготовляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його розстеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5—6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30—35 см).
Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім'ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.
Р
ис.2.
Виготовлення ватно-марлевої пов’язки
(розміри
у см)
Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»).
Респіратор Р-2 складається із фільтрувальної напівмаски з наголовником. Напівмаска має два клапани вдиху і один — видиху. У клапана видиху є запобіжний екран. Зовнішня частина напівмаски виготовлена з поліуретанового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня — з тонкої повітронепроникної плівки, до якої вмонтовано два клапани вдиху. Між поліуретаном і плівкою є фільтр із полімерних волокон. Респіратор має носовий затискач, щоб притиснути напівмаску до перенісся (рис.3).
