Хімічна взаємодія (хімічне диспергування)
В аптечних умовах мікстури – суспензії утворюються найчастіше внаслідок:
Реакцій обмінного розкладу
Реакцій гідролізу
Окисно – відновні реакцій та ін.
Технологія олійних емульсій. Правила введення лікарських речовин в емульсії. Оформлення до відпуску.
Емульсія як лікарська форма: характеристика, класифікація. Способи визначення типу емульсії. Поняття про емульгатори.
Емульсії – однорідні на зовнішній вигляд лікарські форми, що складаються з взаємнонерозчинних тонкодиспергованих рідин і призначені для внутрішнього, зовнішнього, або ін’єкційного застосування.
Для виготовлення емульсій використовують:
І. Рідини, що не змішуються з водою (гідрофобні)
Олії: персикову, оливкову, соняшникову, касторову, вазелінову масло
Риб'ячий жир,
Бальзами та інші
ІІ. Емульгатори:
ВМС
ПАР
Емульсія типу олія у воді (О/В) (прямі, чи першого роду (водозмивні)) дисперсійним середовищем є вода, а дисперсною фазою - олії жирні чи ефірні, бальзами та інші гідрофобні рідини. Використовуються для внутрішнього чи парентерального (в/в, внутрішньоартеріально, в/м, п/ш – заводське виготовлення), і зовнішнього застосування.
В емульсіях типу вода в олії (В/О) (зворотні, чи другого роду (незмивні водою)) дисперсійним середовищем є олія, а дисперсною фазою – вода. Використовуються для зовнішнього застосування.
Приготування олійних емульсій
Приготування олійних емульсій здійснюється у дві стадії:
І. Приготування первинної емульсії (корпусу):
Внести в ступку емульгатор (! обов’язково вноситься першим)
Емульгатор (желатоза) (Е):
.
Якщо прописана жиророзчинна
Додати воду чи олію (в залежності від способу приготування), розтерти
Олія (якщо не вказано в рецепті)(О): 10 г олії на 100 г емульсії
Вода (В):
Якщо прописана жиророзчинна речовина:
При відсутності вказання олії в емульсії використовують персикову, оливкову чи соняшникову.
Способи одержання первинних емульсій
Спосіб приготування |
Опис |
Континентальний (метод Бодримона) (Е + О) + В |
У суху ступку поміщають оптимальну кількість емульгатора і ретельно його розтирають, потім додають олію і рівномірним рухом товкачика змішують олію з емульгатором до одержання однорідної маси. До цієї суміші краплями додають воду і продовжують розтирання до характерного потріскування. При цьому суміш набуває вигляду сметаноподібної маси, а при нанесенні краплі води, спущеної по стінці ступки, вона залишає білий слід; це вказує на те, що первинна емульсія готова і немає вільної олійної поверхні. Якщо первинна емульсія не готова, то крапля води, нанесена на її поверхню, не розтікається. По закінченні емульгування доцільно отриману первинну емульсію залишити на 5— 10 хвилин для руйнування емульсії зворотного типу, що завжди утворюється, а потім перемішати ще раз. За цим способом добре виходить емульсія тільки в тому випадку, якщо ступка і емульгатор будуть сухими. Якщо емульгатор не буде сухим, то олія не зможе змочити вологий емульгатор. |
Англійський спосіб (Е + В) + О |
У ступку поміщають оптимальну кількість емульгатора, який розтирають, а потім змішують з водою до одержання однорідної маси. До цієї суміші при ретельному перемішуванні додають краплями олію. Коли всю олію буде заемульговано, до первинної емульсії додають решту води. Емульсії виходять гарної якості, якщо навіть ступка і емульгатор будуть недостатньо сухими, що дуже важливо, і особливо, якщо доводиться працювати з таким емульгатором, як желатоза, що дуже гігроскопічна і завжди містить вологу. |
Російський спосіб Е + (В +О) |
У ступку поміщають оптимальну кількість емульгатора. У порцелянову (фарфорову) чашечку відважують воду, а на поверхню води відважують олію, суміш виливають у ступку і розтирають до одержання первинної емульсії. Цей метод досить простий і зручний тоді, коли в емульсію не входять речовини, розчинні в олії. |
Змішати до однорідності
Товкачик необхідно обертати по спіралі при енергійному розтиранні маси увесь час в одному напрямку. Часточки олії при русі товкачика у в'язкому середовищі в одному напрямку витягаються в нитки, які, розриваючись, дають крапельці покриватися оболонкою емульгатора.
Якщо товкачиком рухають у різних напрямках, то витягування олії в нитці зменшується, а кульки, що утворюються при цьому, зіштовхуються і коалесціюють, процес диспергування утруднюється. Товкачик треба тримати так, щоб він максимально стикався зі стінками ступки. Він повинен не тільки розтирати емульговану суміш, але й вбивати в неї повітря.
При виготовленні первинних емульсій слід також мати на увазі, що дуже холодні олії (при температурі нижче 15 °С) емульгуються з великими зусиллями. У таких випадках олію злегка підігрівають.
Для кращого змішування інгредієнтів, що входять до складу первинної емульсії, рекомендується кілька разів зібрати целулоїдною пластинкою густу масу зі стінок ступки і товкачика в центр ступки. Після цього поступово при помішуванні додають решту води.
Перевірити готовність
Якщо емульсія не вийшла і після додавання води видно великі краплі олії, то не слід виправляти таку емульсію. Її треба готувати заново.
У разі потреби до складу емульсії вводять консерванти (ніпагін, ніпазол, сорбінова кислота та інші), дозволені до медичного застосування.