Класифікація лініментів:

За терапевтичною дією лініменти бувають анальгезуючі, подразнюючі (відволікаючі), протизапальні, в'язкі, висушуючі, інсектицидні, фунгіцидні. Найчастіше зустрічаються анальгезуючі і подразнюючі лініменти.

За типом дисперсійної системи:

• гомогенні – лініменти-розчини та екстракційні;

• гетерогенні – лініменти-суспензії, емульсії та комбіновані.

За фізико-хімічною природою лініменти являють собою дисперсні системи з рідким дисперсійним середовищем.

За характером дисперсійного середовища лініменти розділяють на жирні, спиртові, мильно-спиртові, вазоліменти.

Жирні лініменти як дисперсійне середовище містять жирні олії або жироподібні речовини (ланолін). Найбільш часто використовують соняшникову, лляну, касторову олії. До складу жирних лініментів можуть входити як рідкі лікарські речовини (хлороформ, скипидар, ефір, дьоготь), так і порошкоподібні (камфора, ментол, новокаїн, дерматол та ін.).

Спиртові лініменти містять спирт або настойки (найчастіше настойку перцю стручкового), а також різні лікарські речовини.

Мильно-спиртові лініменти як дисперсійне середовище містять спиртові розчини мила. Вони можуть бути рідкими (якщо містять калієве мило) або щільними, драглеподібними (якщо містять натрієве мило).

Вазоліменти характеризуються наявністю вазелінової олії.

Технологія приготування лініментів включає наступні стадії:

І – розчинення - лікарські речовини, що розчинні в основі, вводять у лікарську форму аналогічно приготуванню неводних розчинів, тобто безпосередньо у сухий відпускний флакон вносять лікарську речовину додаючи розчинник і розчиняють при нагріванні на водяній бані.

ІІ – подрібнення – лікарські речовини, що не розчинні в основі і воді подрібнюють до найдрібнішого порошку у ступці і диспергують у присутності рідини (вода, гліцерин) до однорідності.

ІІІ – змішування – зміщують основу з лікарськими речовинами безпосередньо у флаконі чи ступці в залежності від вхідних компонентів.

ІV – упаковка – відпускають у флаконах з широким горлом, закривають пробкою з пергаментною прокладкою, оформляють етикеткою «Зовнішнє», «Зберігати у прохолодному місці», суспензійні та емульсійні лініменти оформляють додатковою етикеткою «Перед вживанням збовтувати».

Лініменти-розчини – це прозорі суміші жирних олій з ефірними оліями, хлороформом, метилсаліцилатом, ефіром, скипидаром. Можуть входити до їх складу і різноманітні тверді речовини, розчинні в прописаних рідинах: камфора, ментол, анестезин та ін. Утворюються у випадку коли всі рідкі лікарські речовини змішуються між собою або коли кристалічні речовини розчинні у основі. Готують за загальними правилами розчинення і змішування рідин безпосередньо у флаконі для відпуску – безпосередньо у відпускний флакон вносять сухі речовини, що розчинні в основі, потім – основу або розчинник, а пахучі і леткі речовини додають в останню чергу.

До лініментів-розчинів також належать драглисті лініменти, що плавляться при температурі тіла. Драглисті лініменти – розчини мила в спирті. Використовують тільки в мануальних прописах.

Лініменти-суспензії – це зависі нерозчинних порошкоподібних речовин у воді, гліцерині, оліях. Це дисперсні системи, де дисперсна фаза – лікарські речовини (найчастіше – цинку окис, тальк, ксероформ, кальцію карбонат, крохмаль, сульфаніламідні препарати), а дисперсійне середовище – спирт, вода, жирні олії, масла, гліцерин.

Готують за загальними правилами приготування суспензій. Порошкоподібні речовини розтирають в найдрібніший порошок і потім змішують з прописаними рідинами.

Приклад. Лінімент Вишневського

Rp: Picis liquidae

Xeroformіi aa 3,0

Ol. Ricini 100,0

M.D.S. Для лікування ран.

Ксероформ розтирають з дьогтем, а потім додають рідину.У пропису лініменту Вишневського можливі заміни: ксероформу на дерматол, дьогтю – на бальзам Шостаковського (вінілін), олії рицинової – на риб’ячий жир.

Емульсійні лініменти – це емульсії типу О/В та В/О. Вони складаються із суміші жирних олій з лугами або містять розчини мила. Емульгатор або вказаний у пропису або утворюється в результаті взаємодії компонентів, що входять до складу лініментів.

Якщо до складу емульсійних лініментів входять речовини, які розчиняються в жиру або воді, то їх спочатку розчиняють у цих рідинах.

Комбіновані лініменти включають різні дисперсні системи: емульсії, суспензії, розчини. Готують їх за правилами приготування окремих диспер­сних систем. Порошкоподібні лікарські речовини вводять до складу емульсій за загальними правилами: розчинні в олії - в олійну фазу; розчинні в воді - в водну до одержання емульсії; не розчинні ні в воді, ні в олії вводять по типу суспензій у готову емульсію.

Контроль якості лініментів.

Згідно ДФУ повинні відповідати таким вимогам:

- основу беруть із врахуванням призначення препарату, ефективності, нешкідливості, доступності, фізико-хімічних властивостей лікарських речовин і стабільності;

- повинні бути однорідні, не розшаровуватись при зберіганні, відповідати вимогам мікробіологічної чистоти, упаковці, повинні бути відповідні розміри частинок (лініменти-суспензії);

- лініменти, що використовуються на велику поверхню тіла або велику рану повинні відповідати вимогам стерильності (олія попередньо стерилізується) і упаковка повинна бути захищена від впливу навколишнього середовища.

Здійснюють контроль якості за відхиленням у масі, органолептичними показниками: однорідністю, відсутністю сторонніх включень, кольором, запахом.

10. Характеристика мазей як лікарської форми. Вимоги до мазей. Класифікація мазей. Характеристика та класифікація мазевих основ. Вимоги до них.

10. Характеристика гомогенних мазей. Технологія мазей-сплавів та мазей розчинів.

Мазі – м’яка ЛФ для зовнішнього застосування, складається з лікарської та допоміжної речовини (основи) і наноситься на шкіру, тканини або слизову оболонку.

І. За медичним призначенням мазі класифікують:

1. За дією

• Поверхневої дії (покривні, захисні,косметичні)

• Глибокої дії (проникаючі та резорбтивні).

2. За місцем застосування:

• Дерматологічні (власне мазі), застосо­вувані на шкіру;

• Очні, застосовувані на кон'юнктиву ока

• Для носа, наносяться на слизову оболонку нижньої носової раковини;

• Ректальні

• Вагінальні

• Уретральні

ІІ. За характером розподілу лікарських засобів у основі, за фізико – хімічною природою основи всі мазі поділяються на дві групи: