Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
10-30.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
529.92 Кб
Скачать

Технологія водних витяжок.

Стадії приготування:

  1. Суху подрібнену ЛРС поміщають у попередньо прогріту інфундирку

  2. Заливають розра­хованою кількістю холодної води (кімнатної температури) (з врахуванням Кв)

  3. Закривають кришкою і на­грівають на киплячій водяній бані (настої протягом 15 хв, відвари – 30 хв) при періо­дичному помішуванні

  4. Охолоджують при кімнатній темпера­турі (настої – 45 хв, відвари – 10 хв)

  5. Проціджують у мірний циліндр (за допомогою прес-цідилки і скляної лійки) через подвійний шар марлі і ват­ний тампон. Віджимають залишок рослинного матеріалу і додають воду (через той же рослинний матеріал) до прописаного об'єму витяжки.

  6. Переносять у флакон для відпуску або підставку (якщо необхідно ввести інші ЛЗ)

  7. Оформляють до відпуску (етикетки: ««Внутрішнє» («Зовнішнє»), «Зберігати в прохолодному місці», «Перед вживанням збовтати», «Берегти від дітей»)

  8. Контроль якості

Технологія настоїв і відварів із сировини, що містить:

Особливості технології

Алкалоїди:

  • Трава термопсису

  • Листя беладони

  • Трава плауна баранця

  • Корінь іпекакуани

  • Маткові ріжки

  • Кора хінита ін.

Екстрагу­ють водою, підкисленою хлористоводневою кислотою в концентрації 0,83 %.

Кислоту хлористоводневу додають в кількості, рівній вмісту алкалоїдів у взятій наважці сировини

Серцеві глікозиди:

  • Листя наперстянки

  • Трава горицвіту

  • Трава жов­тушника

  • Бульби морської цибулі

  • Трава собачої кропиви та ін.

Готують настої. При цьому:

  • рН середовища повинне бути нейтральне, бо в кислому і лужному середовищі серцеві глікозиди розщеплюються до генінів;

  • дотримання встановленого ступеня подрібнення рослинної сировини;

  • строге дотримання температурного і часового режиму: настоювання на киплячій водяній бані не більше 15 хв і охолодження не менше 45 хв

Ефірні олії:

  • Кореневище з коренями валеріани

  • Листя м'яти

  • Трава чебрецю

  • Трава материнки

  • Квіти ромашки

  • Квітки календули та ін.

Готують переважно настої, бо ефірні олії леткі, особливо при нагріванні.

  • Процес екстрагування прово­дять в інфундирках, щільно закритих кришками.

  • При настоюванні не перемішувати

  • Проціджують тільки після повного охолодження настою.

Антраглікозиди:

  • Корені ревеню

  • Кора жостеру

  • Плоди жостеру (крушини)

  • Листя сенни

Готують відвари, оскільки настій не забезпечує переходу діючих речовин із ЛРС у витяжку.

  • Дотримання температурного режиму (оскільки тривале нагрівання (понад 30 хв) на водяній бані може призвести до розщеплення оксиметилантрахінонів)

  • Відвари з кореневища ревеню і кори жостеру проціджують негайно після зняття інфундирки з водяної бані, бо охолодження навіть протягом 10 хв може призвести до зменшення вмісту у витяжці оксиметилантрахінонів.

  • Враховувати термін збору кори жостеру

  • Відвари з листя сенни проціджують після повного охолодження (не менше ніж через 3-4 години), щоб уникнути переходу у витяжку смолистих речовин, що викликають біль і в спазми кишківнику.

Сапоніни:

  • Корінь китяток, сенеги

  • Кореневище і корінь синюхи

  • Солодковий корінь та ін.

Готують завжди відвари.

Сапоніни :

  • легко розчиняються у воді, утворюючи колоїдні розчини;

  • водні витяжки при збовтуванні сильно піняться, утворюючи стійку піну;

  • найбільш повно екстрагуються в злегка лужному середовищі, частіше в присут­ності натрію гідрокарбонату, який додають з розрахунку 1,0 г на 10,0 г сировини, але лише в тому випадку, якщо він прописаний у рецепті.

Дубильні речовини:

  • Кора дуба

  • Кореневище ракових шийок

  • Кореневище перстачу

  • Кореневище з коренями родовика

  • Плоди чорниці

  • Ли­стя мучниці

  • Листя брусниці

Готують завжди відвари, а не настої (пов'язано з грубістю сировини).

  • Проціджують негайно після зняття інфундирки з водяноїбані (оскільки дубильні речовини добре розчинні в гарячій воді, а при охолодженні випадаютьу вигляді пластівчастого осаду)

  1. Характеристика лініментів як лікарської форми. Класифікація. Загальні правила приготування лініментів. Оцінка якості.

Лініменти – це ліки для зовнішнього застосування, які являють собою густі рідини, або драглисті маси, що плавляться при температурі тіла, призначенні для втирання в шкіру.

Згідно ДФУ повинні відповідати таким вимогам:

  • основу беруть із врахуванням призначення препарату, ефективності, нешкідливості, доступності, фізико-хімічних властивостей лікарських речовин і стабільності;

  • повинні бути однорідні, не розшаровуватись при зберіганні, відповідати вимогам мікробіологічної чистоти, упаковці, повинні бути відповідні розміри частинок (лініменти-суспензії);

  • лініменти, що використовуються на велику поверхню тіла або велику рану повинні відповідати вимогам стерильності (олія попередньо стерилізується) і упаковка повинна бути захищена від впливу навколишнього середовища.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]