
- •Правила приготування рлф масооб'ємним методом
- •Приготування розчинів кислоти хлоридної
- •Приготування розчинів аміаку і кислоти ацетатної
- •Приготування розчинів рідин, що прописуються під умовною і хімічною назвами
- •Класифікація вмс
- •Необмежено набухаючі
- •Обмежено набухаючі
- •5.Контрольні питання:
- •Переваги суспензії
- •Негативні властивості суспензій
- •Стабілізують суспензії
- •Метод скаламучування.
- •Виготовлення суспензій з гідрофобними речовинами.
- •Готування суспензій конденсаційним методом. Заміна розчинника.
- •Хімічна взаємодія (хімічне диспергування)
- •Приготування олійних емульсій
- •І. Приготування первинної емульсії (корпусу):
- •Іі. Розведення первинної емульсії водою:
- •Класифікація емульгаторів:
- •Неіоногенні пар:
- •Механізм стабілізуючої дії емульгаторів:
- •Насінні емульсії
- •Фактори, що впливають на повноту і швидкість витягування діючих речовин.
- •Технологія водних витяжок.
- •Класифікація лініментів:
- •Гомогенні мазі
- •Гетерогенні мазі
- •Гомогенні мазі
- •Особливості приготування:
- •Екстракційні мазі
- •Виготовлення супозиторіїв на гідрофільних основах.
- •Класифікація очних лз.
- •1. Тверді:
- •2. Газоподібні:
- •4. Рідкі (розчини):
- •Очні примочки з фурациліном (1:5000).
- •Оцінка якості.
Фактори, що впливають на повноту і швидкість витягування діючих речовин.
На динаміку екстракційного процесу, а отже, і на якість настоїв і відварів впливають такі фактори:
Співвідношення кількості сировини і екстрагента. Настої і відвари в рецептах можуть прописуватися різними способами: із вказівкою маси ЛРС і без. Отже, якщо немає вказівок, то водні витяжки готують у такому співвідношенні:
1:10 |
Якщо кількість ЛРС загального списку в рецепті не зазначена (всі рослини, крім сильнодіючих) |
1:20 |
Корінь алтею |
1:30 |
Настій із трави горицвіту, кореневища з коренями валеріани (по ДФX у такому ж співвідношенні готують водні витяги зі споришу, трави конвалії, кореня китяток, сенеги, синюхи, собачого мила, бульб морської цибулі). |
1:400 |
Витяжки з ЛРС, що містить сильнодіючі речовини (трава термопсису, листя наперстянки та ін.), готують за прописом лікаря, а при відсутності вказівок про кількість сировини - у співвідношенні 1:400 і в основному з екстрактів-концентратів. |
Коефіцієнт водопоглинання (Кв) показує кількість рідини, що утримується 1,0 г рослинної сировини стандартного ступеня подрібнення після його віджимання в перфорованій склянці інфундирки ( значення Кв приведені наказі МОЗ України № 197 від 07.09.93 р.)
Якщо Кв не зазначений, то рекомендується використовувати загальноприйняті коефіцієнти:
для коренів - 1,5,
кори, квіток і трав - 2,0;
насіння - 3,0.
Таким чином, кількість води, необхідну для виготовлення настою або відвару, визначають підсумовуванням об'єму витяжки, зазначеного в рецепті, і додаткової кількості води, яку розраховують шляхом множення маси сировини на коефіцієнт водопоглинання.
Наприклад : необхідно приготувати 100 мл настою, тому
Отже Х (к-ть води для пригот. настою) = 120 мл, а не 100 мл
Однак при виготовленні витяжок з урахуванням коефіцієнта водопоглинання їх об'єм все одно виходить трохи меншим, тому, відповідно до ДФ, до процідженої витяжки після віджимання сировини додають воду через ту ж саму сировину до об'єму, прописаного в рецепті.
Кількість води, необхідну для одержання витяжки, не можна зменшувати, бо це приведе до зменшення витягування діючих речовин із сировини. Тому в багатокомпонентних прописах рідких лікарських форм, що містять водні витяги і порошкоподібні речовини, у випадку приготування настоїв і відварів з рослинної сировини не можна користуватися концентрованими розчинами солей.
Стандартність сировини. Стандартною називається сировина, що відповідає вимогам НТД щодо вмісту БАР. Лікарська сировина повинна надходити в аптеки з вказанням на етикетці упаковки вмісту діючих речовин у відсотках чи біологічної активності в одиницях дії (ОД).
Згідно з ДФ, для одержання водних витяжок може застосовуватися тільки стандартна, або сировина з великим вмістом діючих речовин і підвищеною біологічною активністю.
Застосовувати сировину, яка містить діючих речовин менше, ніж передбачено ДФ неприпустимо, бо це приводить до одержання водних витяжок з підвищеним вмістом супутніх речовин, каламутних і менш стійких при зберіганні.
У цьому випадку необхідно зробити перерахунок нестандартної сировини за формулою:
де X - кількість сировини з підвищеним вмістом діючих речовин; А - кількість сировини, прописана в рецепті, г; Б - фактична кількість діючих речовин у сировині, виражена у відсотках або кількості ОД у 1,0 г сировини; В - стандартний вміст діючих речовин у тих же одиницях.
3. Ступінь подрібнення рослинного матеріалу. Для одержання водних витяжок рослинну сировину застосовують у висушеному, подрібненому і просіяному вигляді. Зі збільшенням ступеня подрібнення рослинної сировини збільшується поверхня її контакту з екстрагентом, що полегшує його проникнення в клітини, а отже, прискорюється і сам процес екстрагування.
4. Гістологічна будова сировини: з пухкої сировини (квітки, листя, трави) зазвичай готують настої(виняток:корені з кореневищем валеріани), із щільної (кора, корені, кореневища) – відвари (виняток:листя мучниці, сенни, брусниці)
5. Температура і тривалість процесу екстрагування (кінетика екстрагування). Режим екстракції впливає на якісний і кількісний склад витяжки.
В аптечній практиці для приготування водних витяжок використовують методи:
гарячого екстрагування (настої, відвари, слизи)
холодного екстрагування (тільки для настою кореня алтея).
Відповідно до вимог ДФ:
Вид витяжки |
До 1000 мл |
Від 1000 до 3000 мл |
«Cito!» |
||
На киплячій водяній бані |
При кімнатній температурі |
На киплячій водяній бані |
При кімнатній температурі |
||
Настоювання |
Охолодження |
Настоювання |
Охолодження |
||
Настої |
15хв |
45хв |
25хв |
45хв |
25 хв |
Відвари |
30-35хв |
10хв |
40хв |
10хв |
25 хв |
6. Вплив ферментів і мікрофлори. Водні витяжки готують лише з висушеної ЛРС, бо свіжа ЛРС містить мікроорганізми, які переходять при екстрагуванні у водну витяжку і викликають швидке псування внаслідок різних хімічних процесів. Тому термін придатності - короткий
7. Матеріал застосовуваної апаратури. Для виготовлення водних витяжок в аптеках використовують інфундирні (інфундирно-стерилізаційні) апарати, які є закритими ємкостями, основна частина яких – інфундирки (1-3 шт, в залежності від конструкції), що в процесі роботи:
не взаємодіють із рослинним матеріалом
мають достатню теплопровідність
володіють механічною міцністю
Перед використанням інфундирки (бувають: металічні емальовані, порцелянові, з нержавіючої сталі) підігрівають протягом 15 хв на киплячій водяній бані (до температури стінок 90-92 °С).
Для віджимання сировини використовують прес-цідилку, що має вид невеликого металевого сита з маточкою, вставною сітчастою основою або деколятор – металевий перфорований циліндр, що має пробку-поршень і закривається кришкою. У деколятор поміщають рослинну сировина і підвішують його в інфундирку з водою. Поршень служить для віджимання рослинної сировини, що залишається після екстрагування в деколяторі.
8. рН середовища. Для настоїв і відварів, виготовлених із сировини, що містить алкалоїди, які містяться в сировині у вигляді нерозчинних у воді основ, для переведення їх у легкорозчинні солі – водне середовище – слід підкислити додаванням розрахованої кількості розчину хлористоводневої кислоти 0,83 %. Її беруть за масою стільки, скільки міститься алкалоїдів у наважці ЛРС в перерахунку на хлористий водень.
9.Хімічний склад. Вибір способу екстрагування залежить від фізико – хімічних властивостей діючих речовин, що містяться в рослинному матеріалі:
Готують настої з сировини, що містить термолабільні та леткі діючі речовини: корені та кореневища валеріани, листки шавлії, наперстянки, м’яти перцевої, трави горицвіту весняного тощо.
Готуютьвідвари із сировини, що містить термостійкі діючі речовини: листки мучниці, кора дуба тощо.