5 Питання.

Пізнання певного предмету дослідження відбувається за допомогою методу дослідження, тобто системи способів, прийомів, підходів, за допомогою яких здійснюється теоретичний аналіз даної науки. “Метод” (грецьке) – шлях дослідження.

Метод політекономії – це метод сходження від абстрактного до конкретного. Найбільш повно він був використаний в “Капіталі” Маркса.

На основі найбільш загальних, абстрактних понять науки, які розкривають найбільш глибоку сутність економічних процесів, здійснюється пояснення всього багатства і різноманітності конкретних господарських явищ.

Так в “Капіталі” Маркса досліджується “економічна клітина” капіталістичної системи господарства – товарна форма продукту праці та притаманне їй протиріччя – що дало можливість пояснити сутність грошей, капіталу, конкретних форм капіталу та доходів, що вони приносять власникам, роль праці найманих робітників у створенні доходів членів капіталістичного суспільства. Таким чином була створена економічна теорія, яка відбиває зв’язки між причинами та наслідками у системі капіталістичних виробничих відносин.

Мікроекономіка і макроекономіка, як і природні науки, і інші економічні дисципліни, використовують метод розробки моделей.

Економічна модель – це формалізований опис економічного явища або процесу.

Мікроекономічна модель — це схема чи математичне висловлення, що базується на теорії поведінки споживача, фірми, ринку і у вигляді діаграм, графіків, рівнянь відбиває суттєві зв’язки між економічними явищами, при цьому вона абстрагується від певних економічних обставин, спрощуючи економічну дійсність, щоб з’ясувати організацію економіки на мікрорівні. Потім теорія перевіряється практикою, щоб з’ясувати, наскільки успішно вона пояснює та прогнозує явища, що вивчає Унаслідок подібної перевірки теорії часто модифікують, а іноді від них відмовляються, якщо теорія виявляється недостовірною. Процес перевірки та удосконалення теорій є принциповим для розвитку мікроекономіки як науки.

Побудова макроекономічної моделі передбачає спрощення реальності до обмеженої кількості параметрів. Ця реальність і є базою даних, вихідною інформацією. Взяті з неї змінні називаються екзогенними (зовнішніми), величина яких визначається поза моделлю. Їх ніхто не намагається пояснювати, вони застосовуються як дані. Оперування цією інформацією дозволяє отримати нове знання, нову інформацію, нові змінні. Вони називаються ендогенними (внутрішніми), тобто отриманими внаслідок рішення задачі, заради якої і будувалась модель. Ці змінні економісти пояснюють, застосовуючи економічні принципи, теорії. Метою моделі є пояснення того, як екзогенні змінні впливають на ендогенні. Таким чином, побудувати модель функціонування будь-якої системи означає знайти або постулювати функцію, яка пов’язує невідомі та відомі параметри. Прикладом екзогенних змінних є інструменти економічної політики (знаряддя фіскальної і монетарної політики); те, що відбувається за кордоном (стан ділової активності, процентні ставки, валютні курси).

При характеристиці зв’язків між змінними досить часто використовується передумова ceteris paribus, тобто “при інших рівних умовах”. Вона означає, що деякі величини не змінюються, а змінюються лише величини, застосовані в моделі. Ця передумова важлива для розуміння взаємозв’язків параметрів моделі, але дуже важко ізолювати деякі величини, забезпечити незмінність останніх для того, щоб доказати або спростувати якусь теорію.

Існують два класи моделей – роз’яснюючі і моделі економічної політики.

Роз’яснюючі моделі бувають ретроспективними і прогнозними. Вони застосовуються для аналізу суті економічних явищ та процесів.

Моделі економічної політики показують до яких результатів можуть привести різні варіанти економічної політики.

В політекономії, мікроекономіці, макроекономіці здійснюють позитивний і нормативний аналіз.

Пояснення та прогнозування економічних явищ є позитивним аналізом, він відповідає на питання — що є в економіці? Він досліджує фактичний стан економіки, має справу з узагальненнями, економічними поняттями, досліджує принципи і закони у відповідності з якими функціонує економіка.

Нормативний аналіз відповідає на питання — що повинно бути? Тут йдеться про суб’єктивні оціночні судження різних авторів стосовно покращення економічної ситуації, про конкретні рекомендації фірмам, уряду. Ці різновиди аналізу доповнюють один одного. Вони мають велике значення для менеджменту, маркетингу, виробки економічної політики держави.

В мікроекономіці, як і в макроекономіці, використовуються рівноважний та нерівноважний методи дослідження.

Рівноважний метод досліджує рівновагу на ринку певного товару, послуги чи економічного ресурсу, рівновагу споживача, рівноваги фірми та галузі.

Рівновага наданої системи зв’язаних елементів при незмінності зовнішніх для неї умов і параметрів економіки означає такий стан, коли система не виявляє внутрішніх тенденцій до зміни своїх елементів та їх співвідношень. В такої ситуації у суб’єктів господарчого процесу нема стимулу змінювати свою економічну поведінку (рівновага попиту і пропозиції при рівноважній ціні товару на конкурентному ринку – нема стимулів змінювати обсяг попиту чи пропозиції). Це ідеальний стан системи до якого вона має тенденцію.

Нерівноважний метод досліджує процес зміни економічних елементів системи та їх співвідношень, враховує порушення економічної рівноваги із-за НТР, зміни смаків споживачів, ресурсних обмежень тощо.