4 Питання.

Досконала конкуренція припускає наявність великої кількості незалежних виробників, котрі продають однорідну, стандартну продукцію в таких обсягах, що ніхто з них не може вплинути на ринкову ціну. Цілком конкурентна галузь – це така галузь, що складається тільки з досконалих конкурентів.

Наступний крок в аналізі раціональної поведінки фірми – досконалого конкурента: визначення обсягу виробництва, при якому досягається максимальне перевищення загального доходу фірми над загальними витратами і фірма буде отримувати максимальний економічний прибуток.

Кожна додаткова одиниця товару, що виробляється фірмою, додає до загального доходу граничний доход (або додатковий доход), а до загальних витрат граничні витрати (або додаткові витрати). Якщо граничний доход більше, ніж граничні витрати, то економічний прибуток зростає. І навпаки, якщо граничні витрати починають перевищувати граничний доход, то економічний прибуток зменшується.

Отже, максимум економічного прибутку фірми буде досягнутий при обсязі виробництва, коли буде рівність граничного доходу і граничних витрат: MR = MC. Будь-якій фірмі – і досконалому, і недосконалому конкуренту – є сенс розширювати виробництво до тієї оптимальної крапки, в якій фірма переходить у положення рівноваги, досягається рівність граничного доходу і граничних витрат, максимізується економічний прибуток.

Тільки для досконалого конкуренту принцип максимізації економічного прибутку можливо сформулювати інакше: максимум економічного прибутку досягається при рівності ринкової ціни товару і граничних витрат (Р = МС). Це пояснюється тим, що досконалий конкурент не контролює ринкову ціну, продає товар по ціні, що надається ринком, і для нього ціна одиниці товару та граничний доход – одна й та ж величина ( Р = MR ).

Рівновагу фірми – досконалого конкуренту у короткому періоді можливо показати таким чином:

Графік 5. Визначення обсягу виробництва, при якому досягається максимальний економічний прибуток фірми – досконалого конкуренту в короткому періоді, на основі граничного доходу (МR) і граничних витрат (МС) фірми.

Оптимальний обсяг виробництва Qm, коли у фірми буде максимальний економічний прибуток, показує крапка М, в якій МR = МС = Р. Економічний прибуток з одиниці продукції показує відрізок МN (різниця між Р і АТС для цього обсягу виробництва), а максимальний економічний прибуток від усього випуску показує заштрихований прямокутник (добуток його сторін).

Economic profit: EP = (P –ATC)  Q = TR – TC = P  Q – ATC  Q

Фірма – досконалий конкурент протягом короткого періоду може опинитися в 3-х різних ситуаціях в залежності від зміни ринкової ціни (ці ситуації можуть стосуватися різних фірм цієї галузі в залежності від рівня їх витрат.

1. При ринковій ціні Р1 (нижче за мінімальні середні змінні витрати) фірма не зможе компенсувати навіть мінімальні АVС (крапка С), тому їй нема сенсу працювати – вона лише збільшить свої збитки. Таку фірму називають заграничною.

2. При ринковій ціні Р2 ,що дорівнює мінімальним АVС, фірма знаходиться на межі ринку, вирішує питання: залишитися на ринку чи вийти з нього. Таку фірму називають граничною.

3. Всі фірми, в яких мінімальні АVС менші за ринкову ціну, називають дограничними фірмами. Між ними є і прибуткові фірми з нормальним та економічним прибутками.

При ринковій ціні Р3, що дорівнює мінімальним АVС, фірма забезпечує нормальну винагороду всім факторам виробництва, в тому числі “нормальний прибуток” як плату за підприємницьку здібність. Це догранична фірма з нормальним прибутком.

При ринковій ціні Р4, що перевищує мінімальні середні загальні витрати (ATC), фірма не тільки компенсує всі свої витрати, але й отримує економічний прибуток. Це – догранична фірма з економічним прибутком.

Графік 6. Умови прибутковості та збитковості фірм – досконалих конкурентів у короткому періоді; гранична, догранична та загранична фірми

Правило рівності граничного доходу і граничних витрат, що характеризує рівновагу фірми дозволяє визначити обсяг виробництва, при якому збитки будуть мінімальними, якщо ринкова ціна буде в інтервалі між Р3 і Р2 (Р2  Р  Р3). Хоча при такій ціні фірма і не зможе компенсувати загальні витрати, але їй вигідніше працювати, ніж припинити виробництво, бо вона може мати збиток менший, ніж її постійні витрати, тобто компенсувати їх хоча б частково (якщо виробництво = 0, фірма закривається, то збиток = постійним витратам). Така поведінка фірми має сенс лише у короткому періоді (можливі зміни ринкової ціни, витрат фірми) в тривалому періоді фірма не буде функціонувати при постійному перевищенні середніх загальних витрат понад ринковою ціною.

З урахуванням цієї обставини, правило МR = Р = МС треба уточнити: фірма – досконалий конкурент буде максимізувати прибуток або мінімізувати збитки в короткому періоді, виробляючи такий обсяг продукції, коли МR = Р = МС, за умови, що ринкова ціна перевищує мінімальні середні змінні витрати.

Крива граничних витрат фірми, починаючи з крапки С і вище відбиває приріст пропозиції у зв’язку з підвищенням ринкової ціни. Крива СВА – це крива короткотермінової індивідуальної пропозиції фірми.

Якщо сумувати по горизонталі криві короткотермінової індивідуальної пропозиції всіх фірм, то ми отримаємо більш пологу криву пропозиції всієї галузі. Крапка конкурентної рівноваги для галузі в короткостроковому періоді знаходиться у крапці перетину кривих галузевої пропозиції і галузевого попиту.

В такій ситуації на ринку нема дефіцитів або надлишків товару, що могли б сприяти зміні ринкової ціни і загальної кількості продукції.

Рівновага галузі у короткому періоді характеризується наявністю заграничних, граничних і дограничних фірм. Всі вони мають однакові граничні витрати, орієнтуються на певну ринкову ціну, але відрізняються по структурі і величині загальних витрат, а також по величині прибутку або збитків.

Вже в короткому періоді проявляється тенденція до припинення діяльності заграничних фірм.

5 питання. В довгому періоді в галузі залишаються фірми, що були в короткому періоді дограничними без збитків, тобто отримували нормальний прибуток, а деякі ще й економічний прибуток. Заграничні фірми вже залишили цей ринок. В довгому періоді фірми з нормальним прибутком є граничними тому, що всі витрати – змінні.

Наявність в певній галузі дограничних фірм з економічним прибутком приваблює сюди нові фірми, що збільшує ринкову пропозицію певного товару і викликає зниження ринкової ціни. Граничні фірми будуть перетворюватися в заграничні і їх виштовхнуть з ринку більш успішні фірми. Процес появи в галузі нових фірм і витиснення деяких старих фірм завершиться лише тоді, коли буде неможливо отримати економічний прибуток, тобто в галузі будуть лише граничні фірми з нормальним прибутком.

Фірма опиниться в положенні рівноваги в довгому періоді при виробництві певної кількості продукції при мінімальних середніх витратах довгого періоду (ATCL), оскільки в цій крапці ціна дорівнює граничним витратам довгого періоду (P = MCL).

Положення довгострокової рівноваги галузі характеризує крапка перетину кривої галузевого попиту і кривої галузевої пропозиції в довгому періоді (вона буде паралельною осі абсцис при незмінності цін факторів виробництва чи з невеликим підйомом при зростанні цих цін).

Ефективність ринку досконалої конкуренції. Модель досконалої конкуренції функціонує на засадах "невидимої руки" ринку і керується механізмом цін. Ціна чутливо реагує на зміни попиту і пропозиції, визначаючи тим самим необхідні обсяги виробництва, що дає можливість запобігати або швидко долати надвиробництво чи дефіцит товару. В конкурентній моделі ринку фірми мають абсолютно еластичну криву попиту бо не здатні вплинути на ринкову ціну, тому для отримання прибутку вони намагаються максимально нарощувати обсяги виробництва, повно і раціонально використовувати усі види ресурсів, знижати витрати виробництва. Це спонукає її до обов'язкового застосування науково-технічних досягнень, передових форм організації та управління тощо. Ціна товару на ринку з досконалою конкуренцією дорівнює граничним витратам (на ринках з монополізмом вона вища за граничні витрати), а в довгому періоді ринкова ціна дорівнює не тільки граничним витратам довгого періоду, але й мінімальним середнім витратам довгого періоду, що означає виробничу ефективність (найбільш ефективні технології та найнижча ціна з урахуванням витрат виробництва). Оскільки P = MC, остільки досягається ефективність в розподілі ресурсів - залучені до галузі економічні ресурси забезпечують обсяг виробництва необхідний для задоволення певної потреби суспільства. Це означає, що досконала конкуренція є ідеальною моделлю ринкових відносин і дає основний еталон, з яким можна порівнювати інші типи ринків, і за яким може бути оцінена ефективність всього ринкового процесу.