Основи компаративістики

Контактно-генетичні зв’язки в літературі, механізми їхньої дії

Класифікація форм міжлітературного процесу (генетично-контактні зв’язки та порівняльно-типологічні сходження), основні аспекти порівняльного вивчення літературних зв’язків і сходжень (просте зіставлення, історико-типологічне порівняння, історико-генетичне порівняння, генетичні зв’язки на основі культурної взаємодії).

Типологічні зв’язки в літературі, їх виникнення і функціонування

Тематологічний рівень типологічних спільнот і відповідностей (методологія і методика їх вивчення), генологічний рівень порівняльно-типологічного вивчення літератур.

Теорія літератури

Літературознавство в категоріальній сітці сучасних гуманітарних наук

Літературознавство в міждисциплінарній парадигмі гуманітарних наук. Специфіка кореляції літературознавства з мовознавством та іншими науками (історією, мистецтвознавством, культурологією, філософією, релігієзнавством, археологією, соціологією, психологією, етнографією, педагогікою). Основні дисципліни літературознавства: теорія літератури, історія літератури, літературна критика, компаративістика. Допоміжні дисципліни літературознавства: бібліографія, історіографія, текстологія, палеографія (археографія), герменевтика, психологія творчості. Теорія літератури серед інших літературознавчих дисциплін (специфіка взаємодії).

Література як вид мистецтва та її взаємодія з іншими видами мистецтв

Класифікація видів мистецтва (діахронічний аспект). Література в системі мистецтв: спільність і своєрідність різних видів мистецтва Зв'язок літератури з живописом, музикою, театром і кіно.

Художній образ в літературному творі: його специфіка, кореляція з поняттям і символом

Художній образ як іконічний знак, його синтактика, семантика і прагматика. Класифікація художніх образів за типом змістового узагальнення (автологічні, металогічні). Індивідуальні, типові, традиційні образи. Мікрообрази та макрообрази художнього твору.

Теорія родів і жанрів в світлі сучасної літературознавчої науки

Основні роди літератури, їх походження. Поняття жанру в сучасному літературознавстві (жанри як змістовна форма, концепція М. Бахтіна, категорія жанру в світлі позиції Б. Кроче – П. ван Тігема). Лірика як рід літератури, її жанри (пісня, ода, сонет, елегія, епітафія та ін.). Ознаки лірики (відображення внутрішнього світу людини, посилене виявлення авторського Я, емоційність викладу, безсюжетність). Ліричне як літературознавча категорія. Епос як рід літератури, його жанри (епічна поема, роман, повість, оповідання, новела, нарис та ін.). Ознаки епосу (розповідно-описова форма, сюжетність, наявність або умовного оповідача, зображально-пластична мова). Драма як рід літератури, драматичні жанри (трагедія, комедія, трагікомедія, драма та ін.). Ознаки драми (зображення світу і людини у формі дії, призначення для сценічного втілення, мовлення як пріоритетний засіб характеротворення). Міжродові та позародові форми (байка, поема, балада, драматична поема). Ліричне, епічне та драматичне начала в мистецтві слова.

Літературний твір як художня цілісність

Поняття "літературний твір". Цілісність літературного твору. Поняття "зміст твору"і "форма твору" в сучасному літературознавстві. Єдність змісту і форми літературного твору. Змістові чинники літературного твору: тема, ідея, проблема, тенденція, пафос (тип авторської емоційності). Види пафосу (героїчний,трагічний, комічний, іронічний, романтичний, сентиментальний та ін.). Формально-змістовні чинники літературного твору. Заголовок твору, його різновиди (подвійний, ремінісцентний та ін.) і функції. "Світ твору" (В. Халізєв), його складові. Сюжет і фабула. Види сюжетів. Художня мова, її рівні. Композиція літературного твору. Основні композиційні прийоми. Напрями, шляхи та види аналізу літературного твору.

Ключові поняття і категорії віршознавства: строфіка, ритмомелодика, рима

Силабічна система віршування. Силабо-тонічна система віршування. Тонічна система віршування. Поняття та види строфіки. Поняття рими та ритму.

Традиція та новаторство в історико-літературному процесі. Вплив і рецепція у розвитку літератур

Історико-літературний процес, динаміка і статика літературного розвитку. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу. Традиція та новаторство. Інтернаціональні, локальні, жанрові традиції. Типи кореляція індивідуально-авторської свідомості з традицією (запозичення, наслідування, пародіювання, епігонство, алюзії, ремінісценції).