Вимоги до студентів на державному іспиті

Державний іспит передбачає перевірку та оцінку сформованості в студентів знань з дисциплін «Історія і теорія літературно-художньої критики», «Основи компаративістики», «Теорія літератури», «Новітні методології літературознавчого аналізу», «Історія лінгвістичних вчень», «Теорія мовознавства», «Основи риторики», «Актуальні проблеми соціолінгвістики і германістики», «Шляхи та способи поповнення словникового складу германських мов». Магістри повинні вміти реалізувати здобуті знання в майбутній профе­сійній діяльності.

На комплексному державному іспиті магістр має продемонструвати:

• глибокі знання з фахових філологічних дисциплін, вільне володіння термінологічним апаратом лінгвістики та літературознавства;

• орієнтацію у наукових дискусіях з актуальної проблематики мовознавства та літературознавства;

• чіткі уявлення про історію розвитку літературно-критичної думки (від античності до постмодернізму);

• уміння оперувати стратегіями і понятійно-категоріальним апаратом різних літературознавчих шкіл та використовувати новітні методології аналізу художніх текстів;

• поінформованість щодо сучасного стану наукового осмислення проблематики соціолінгвістики та германістики;

• уміння інтерпретувати мовні та мовленнєві явища з урахуванням досвіду сучасної теорії мовознавства;

• вільне володіння іноземною мовою, уміння вести діалог на актуальну соціокультурну тематику.

Критерії оцінювання студентів на державному іспиті

90-100 балів – «відмінно» (А). Відповідь містить глибокі і міцні знання з теми. Студент дає розгорнуту аргументацію кожного з положень, вміє синтезувати знання по окремих параграфах, може чітко сформулювати дефініції, використовуючи відповідну термінологію, вміє застосовувати здобуті теоретичні та практичні знання у всіх видах лінгвістичного та літературознавчого аналізу. Обов’язковою є демонстрація обізнаності щодо сучасного стану наукового осмислення проблематики та знання дискусійних і полемічних аспектів. Відповідь повинна бути викладена літературною мовою, містити посилання на нову наукову та навчальну літературу.

82-89 балів – «добре» (В). Студент має міцні ґрунтовні знання, але припускається неточностей у формулюванні чи незначних помилок у наведених прикладах, незначних погрішностей в узагальненнях і висновках. Допускається відсутність посилань на новітні наукові джерела.

74-81 бал – «добре» (С). Відповідь студента повна, але невичерпна за сумою головних положень, має скорочену аргументацію щодо їх висвітлення, має правильне оформлення, але недостатньо високий ступінь ілюстративності ключових позицій. У відповіді допускаються порушення логіки і послідовності викладу матеріалу, теоретичні питання не завжди підкріплюються прикладами.

64-73 бали – «задовільно» (D). Студент допускає порушення у викладі теоретичного матеріалу, наводить поверхневі і непереконливі теоретичні положення і висновки, порушує при відповіді послідовність і логічність. Хоча студент знає програмний матеріал, але не вміє самостійно побудувати відповідь. У відповіді допускаються стилістичні помилки, теоретичні питання не підкріплюються прикладами належним чином.

60-63 бали – «задовільно» (Е). Відповідь містить неповне висвітлення всіх питань, порушення послідовності й логіки викладу матеріалу, поверхневу аргументацію положень теми, відсутність прикладів. Відповідь містить мовні та мовленнєві помилки.

35-59 балів – «незадовільно» (FX). Відповідь містить неправильне висвітлення питань, допускає неправильні посилання на факти та їх тлумачення. Студент не володіє термінологією, не вміє викладати програмний матеріал, допускає фактичні помилки при висвітленні даної теми.

1-34 бали – «незадовільно» (F). Оцінка виставляється студенту, який зовсім не знає фактичного матеріалу, не розкриває зміст теоретичного завдання; неправильно витлумачує факти; подає помилкову аргументацію. Студент не вміє викладати програмний матеріал і виявляє слабке володіння нормами сучасної української літературної мови.