26

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор-директор інституту іноземної філології

________________ Л.М. Латун

П Р О Г Р А М А

державного іспиту з мовознавства та зарубіжної літератури

Освітньо-кваліфікаційний рівень

„магістр”

Запоріжжя

2013

Програма державного іспиту. Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» / уклад. : д.філол.н., проф., Торкут Н.М., д.філол.н., доц. Саплін Ю.Ю., к.філол.н., доц. Литвак С.Я., к.філол.н., доц. Смурова Л.І., к.філол.н. Черняк Ю.І., ст. викл. Козьмик Г.О. – Запоріжжя : КПУ, 2013.

Ухвалено на засіданні

кафедри англійської філології та

зарубіжної літератури

протокол № _3_

від «13» ______листопада______ 2013 р.

Зав. кафедри _____________________ Н.М. Торкут, д.філол.н., проф.

Ухвалено на засіданні

Вченої ради Інституту іноземної філології

протокол № _3_

від «23» ______листопада______ 2012 р.

Голова ради _______________________Л.М. Латун, к.пед. н, проф.

ЗМІСТ

Пояснювальна записка.................................................................................................4

Рекомендована література для підготовки до комплексного

Державного іспиту......................................................................................................14

Структура комплексного державного іспиту...........................................................20

Питання до комплексного державного іспиту…………………………...………..20

Вимоги до студентів на державному іспиті.............................................................24

Критерії оцінювання студентів на державному іспиті............................................25

Пояснювальна записка

Програма призначена для проведення державного екзамену освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».

Зміст програми визначається професійними завданнями підготовки сучасного філолога. Теоретичні літературознавчі та мовознавчі дисципліни є невід’ємною складовою базової освіти магістра філології. Розроблено програму для спеціальності «англійська мова та література».

Програма складається з таких розділів: «Історія і теорія літературно-художньої критики», «Основи компаративістики», «Теорія літератури», «Новітні методології літературознавчого аналізу», «Історія лінгвістичних вчень», «Теорія мовознавства», «Основи риторики», «Актуальні проблеми соціолінгвістики і германістики», «Шляхи та способи поповнення словникового складу германських мов».

Під час відповіді студент має продемонструвати ґрунтовні теоретичні знання, належний рівень орієнтації в сучасному літературно-критичному та мовознавчому дискурсах.

Історія і теорія літературно-художньої критики

Літературно-художня критика як одна з основних дисциплін літературознавчої науки

Специфіка кореляції літературно-художньої критики з іншими основними дисциплінами науки про літературу. Суб’єктивність і прогностичність літературної критики та її адресати. Жанрова парадигма літературної критики. Особливості функціонування літературно-критичного мислення до ІІ половини ХІХ століття (поетики та риторики). Три основні історико-типологічні різновиди літературної свідомості (нормативна поетика, літературна критика у вузькому розумінні та літературознавство).

Античні уявлення про художню словесність

Періодизація розвитку літературно-критичної думки в період античності (архаїчний, класичний, еліністично-римський періоди). Специфіка літературно-критичного мислення архаїчного періоду. Поняття “дорефлективного традиціоналізму”, судження про літературу в творах Гомера, Гесіода, Геракліта Ефеського. Естетичні уявлення піфагорійців. Репрезентативні персоналії класичного періоду давньогрецької естетики та їхні здобутки в осмисленні мистецтва слова (засновник першої риторичної школи Ісократ, Сократ, Платон, Арістотель). «Поетика» Аристотеля: структура, основні ідеї. Елліністично-римський період. Загальні проблеми елліністичної поетики. Літературно-критичні ідеї Аристофана Візантійського, Аристарха Самофракійського та Цицерона. Поетичний трактат Горація «На захист поета Ахія».

Літературна теорія в Середні віки та добу Відродження

Середньовічна цивілізація і характер її культури. Значення християнської, античної і варварської традицій для становлення середньовічної словесності. Літературно-критичне мислення Візантії (специфіка рецепції мистецтва, здобутки візантійської естетики: Іоан Дамаскін, Михаїл Псел, Фотій та ін.). Література як об’єкт теоретичного осмислення західноєвропейських середньовічних мислителів (літературно-критичні ідеї Агустина Блаженного, Ієроніма, Бонавентури). Доба Відродження: специфіка інтелектуально-духовної атмосфери, кореляція античної спадщини і християнства, роль і здобутки гуманістів. Проблематика літературно-критичних дискусій в добу Відродження (походження поезії, роль і місце поета в суспільстві, статус національних мов та ін.). Національна специфіка літературно-критичного мислення в Італії (Данте, Боккаччо, Кастельветро, Робортелло, Скалігер), Франції (Ронсар, дю Беллє, Малерб), Англії (Гасконь, Госсон, Сідні, Лодж, Деніел, Кемпіон).

Розвиток літературно-критичної думки в ренесансній Англії та її вплив на художню творчість

Особливості формування ренесансного типу культури в Англії. Єлизаветинські літературно-критичні трактати: проблематика і жанрово-стильова своєрідність. «Апологія Поезії» Ф.Сідні в контексті ренесансних літературно-критичних маніфестів. Війна памфлетів і її вплив на розвиток мистецтва в ренесансній Англії (С. Госсон, Ф. Стаббз, Т. Лодж, Ф. Сідні). Дискусії щодо національної просодії (С.Деніел, Т.Кемпіон).

Літературна теорія бароко і нормативний універсалізм класицистичних поетик

Проблематика барокової літературної критики (полеміка Б. Грасіана з М. Перегріні, основні ідеї Е. Тезауро). Концепт «дотепності» і поняття гарного смаку в інтерпретації Б. Грасіана. Теорія метафори Е. Тезауро. Перші класицистичні поетики (Ф. Малерб, Н. Буало). «Поетичне мистецтво» М. Буало і його ключові ідеї.

Літературна боротьба в епоху Просвітництва та її відображення в літературній критиці

Деміфологізація і децентралізація культури як визначальна риса цивілізації Новочасся. Становлення раціонально-критичного мислення; вплив цих процесів на літературу і літературну свідомість. Суперечка «давніх» і «нових» (Ш. Перро, Б. Фонтенель, Н. Буало, Ж. Расін, Ж. де Лабрюєр). Літературно-критичні погляди Вольтера (теорія смаку і поетичної уяви; ставлення до Вільяма Шекспіра) та Дені Дідро (концепція прекрасного; парадокс про актора).

Своєрідність розвитку літературно-критичної думки в Західній Європі доби Романтизму

Літературна теорія романтизму. Епоха романтизму та її роль у європейському історико-культурному процесі. Характер реакції романтиків на раціоналізм XVIII ст.; полеміка з класицизмом і просвітницьким реалізмом: заперечення пасивності людської свідомості, раціоналістичної нормативності та приписів класицистичної поетики. Романтики про специфіку мистецтва, джерело, предмет і цілі художньої творчості. Проблеми літературної теорії в Німеччині доби романтизму (Кант, Гегель, Шеллінг, Фіхте, Гете, Вакенродер, брати Шлегелі, Новаліс, Гофман). Літературно-критична думка у Франції доби романтизму («Геній християнства» Р. Шатобріана як естетични й маніфест, художні принципи романтизму у працях Ж. де Сталь, Ф. Стендаля, В. Гюго). Літературно-критичні погляди англійських романтиків (естетичні ідеї С.-Т. Колріджа, В. Вордсворда, П.-Б. Шеллі; літературно-критичні роботи В. Гезліта, В. Скота та Т. Карлейля). Американська літературна критика доби романтизму (літературно-критичні погляди Р.-В. Емерсона, Г. Торо, Е. По).

Провідні літературознавчі школи XIX ст. (міфологічна, культурно-історична, духовно-історична та ін.)

Літературознавство у XIX ст. Завершення “арістотелівського циклу” в європейській культурі. Виникнення гуманітарних наук. Принципи суб’єктності, генетизму і історизму як передумови становлення гуманітарного знання в XIX ст. Специфіка його об’єкту і методів. Літературознавство як гуманітарна наука. Основні тенденції і напрямки літературознавства у XIX ст. “Романтична герменевтика”. Міфологічна школа, її засновники та представники. Біографічний метод Сент-Бева. Культурно-історична школа (І. Тен, Ф. Брюнетьєр, Г. Брандес). В.Дільтей і духовно-історична школа.