Правила вантажо-розвантажувальних робіт:
Вантажовідправник або транспортна організація мають здійснювати завантаження рухомого складу до використання повної його місткості, але не вище його вантажопідйомності.
При масових перевезеннях легких товарів слід підвищувати вантажопідйомність рухомого складу (наприклад, нарощування бортів). Проте загальна висота транспортного засобу не повинна перевищувати 4м від поверхні дороги.
Експедитор, шофер, агент по поставкам повинен перевірити укладку і кріплення вантажів вимогам безпеки руху і схоронності рухомого складу, а також сповістити вантажовідправника щодо помічених невідповідностей (перевіряється відповідність габаритів вантажу ПДР, а також стан кріплення та зв’язання вантажів, що має попереджувати зміщення внтажу за межі кузова).
Перед навантаженням має бути перевірений автомобіль або контейнер. В разі виявлення несправностей, вантажовідправник має відмовитись від погрузки на автомобіль або контейнер і зробити відмітку про це в ТТН або дорожньому листі. У разі виявлення розбіжностей, складається акт.
Зберігання вантажів:
При завантаженні сипучих вантажів, що перевозяться навалом, поверхня вантажу не повинна виступати за краю бортів рухомого складу в цілях запобігання висипанню вантажу при русі.
Поштучні вантажі, що перевозяться без тари (метал. труби, прути і т.п.), приймання і навантаження яких неможливі при значній втраті часу, повинні бути об’єднані в більш крупні одиниці. Якщо вони перевищують рівень бортів кузова, їх треба зв’язувтаи міцним справним такелажем (канатами, вірьовками), а зв’язування металевим канатом або тросом забороняється
Важкі вантажі без тари повинні мати спеціальні пристосування для настройки: виступи, рами, петлі.
Ящики, бочки слід вантажити таким чином, щоб вони не зсовувались під час поворотів (для цього між окремими місцями вантажу не дозволяється залишати проміжків або між ними треба вставляти прокладки та розпірки відповідної довжини.
Крихкі та ламкі вантажі перекладають соломою, деревною стружкою, або іншими матеріалами, які захищають від пошкоджень і бою.
Якщо вантажі мають напис «Обережно», «Скло», «Не кидати», «Верх» розміщують в кузові автомобіля так, щоб ці написи було видно.
Вантажі мають бути укладені в рухомому складі та надійно закріплені так, щоб не було здвигу, падіння, тиску на двері, затирання чи пошкодження вантажу при перевезенні, а також забезпечити схоронність рухомого складу при навантаженні, завантаженні у шляху руху.
При вантаженні, розвантаженні вантажів масою більше 50кг і при підніманні вантажів на висоту понад 2м застосування засобів механізації обов’язкове.
Якщо навантажо-розвантажувальні роботи відбуваються ручним способом:
гострі та колючі вироби переносяться тільки в чохлах;
вантажі в жорсткій тарі та лід без упаковки переносять з використанням рукавиць;
вантажі в пошкодженій тарі, з виступаючими цвяхами не допускаються до перенесення;
скляний посуд встановлюють на стійкі підставки; порожню скляну тару слід зберігати в ящиках з гніздами; не можна користуватися розбитим посудом;
для завантаження вантажів на транспортні засоби або при їх розвантаженні забороняється застосовувати доки завтовшки 50мм; для запобіганню прогину дощечок під них встановлюються підпорки; перенесення вантажу вантажником допускається, якщо маса не більша 50кг (якщо від 50-80кг – за допомогою інших вантажників).
Час прибуття автомобіля під навантаження вираховується з моменту надання подорожнього листа водієм, а час прибуття автомобіля під розвантаження – з часу пред’явлення водієм ТТН в пункті розвантаження. Навантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належно оформлених товарно транспортних документів.
Організація і технологія розвантажуваня транспортних засобів
При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання, зазначені в укладеній угоді (розділ «Базис поставки»). Відповідно до цього готуються місця розвантаження під указаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) та необхідне вантажно-розвантажувальне обладнання. Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнерних площадках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання дають змогу ефективно здійснювати розвантаження (у стислі строки і з мінімальними втратами вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а отже, знижуються витрати обертання.
Технологія розвантаження передбачає використання:
лебідок;
вагонеток;
підйомних кранів;
доків (автомобільні рампи);
пневмообладнання (для сипучих);
автонавантажувачів;
кари (авто для перевезення);
та інше.
Операції, що проводяться на даному етапі, включають:
–розвантаження транспортних засобів;
–контроль документарної і фізичної відповідності замовлень поставки;
–документарне оформлення вантажу, що прибув, через інформаційну систему;
–формування складської вантажної одиниці.
Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони приймання, звідси до зони зберігання, комплектації та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою піднімально-транспортних машин та механізмів.
Транспортування вантажів на внутрішньоскладському рівні має здійснюватись за умов мінімальної протяжності у часі та просторі за наскрізними «прямоточними» маршрутами. Це дає змогу уникнути неефективного виконання операцій. Кількість перевалок (зодного виду обладнання на інше) має бути мінімальною.
Вади під час перевірки приймання товару та претензійно-іскова робота. Приймання товару за кількістю, якщо товар надійшов без супровідних документів
Перевірка продукції на складі одержувача проводиться у певні строки, незалежно від надходження рахунку та інших документів на продукцію. Так, вагу нетто і кількість товарних одиниць у кожному місці перевіряють водночас з відкриванням тари, але не пізніше 10 днів з моменту одержання продукції. Для перевірки продукції за якістю при місцевій поставці надається 10 днів, при іногородній — не більше як 20 днів. Акт про приховані недоліки має бути складений протягом п'яти днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції до складу одержувача.
Якщо під час приймання продукції виявлено недостачу або порушення умов щодо якості, комплектності тощо, одержувач повинен зупинити перевірку і забезпечити зберігання одержаної продукції в умовах, які запобігають погіршенню якості або змішуванню її з іншою однорідною продукцією. Про порушення, виявлені під час перевірки, складають акт за підписами сторін, уповноважених на приймання керівником підприємства-одержувача.
Подальше правове оформлення результатів перевірки може бути здійснено одним із таких способів:
а) складання двостороннього акта за участю представника відправника або виготовлювача, якщо продукцію одержано в оригінальній упаковці або непору-шеній тарі останнього. Виклик представника місцевого постачальника для участі в перевірці є обов'язковим. Представника іногороднього відправника викликають лише у випадках, передбачених обов'язковими правилами або договором;
б) відправник уповноважує на участь у прийманні іншу особу, яка перебуває в місці одержання продукції;
в) постачальник дає згоду на одностороннє приймання продукції покупцем;
г) у перевірці бере участь експертбюро товарних експертиз або представник відповідної інспекції з якості;
д) якщо представники вищезазначених організацій не з'явилися, перевірка проводиться з участю компетентного представника іншого підприємства, виділеного керівником цього підприємства на прохання одержувача;
е) до перевірки можуть залучатися компетентні представники громадськості самого підприємства-одержувача з числа осіб, затверджених для цього рішенням профспілкового комітету. Представниками громадськості не можуть бути матеріально відповідальні та підлеглі їм особи.
Результати перевірки продукції оформляють актом, що його підписують усі особи, які брали участь у перевірці, і затверджує керівник підприємства-одержувача. Акт приймання з необхідними додатками до нього є підставою для пред'явлення претензій і позовів у зв'язку з порушенням умов договору.