 Тема 5. Технологія перевезення вантажів

План

1. Значення та функції транспорту в системі товарообігу. Транспортно-експедиційна діяльність

2. Завдання та обов’язки агента з постачання (експедитора)

3. Організація транспортних перевезень різними видами транспорту

4. Підготовка та приймання вантажів

5. Організація вантажно-розвантажувальних робіт та правила безпеки

6. Збереження вантажів під час вантажо-розвантажувальних робіт

7. Організація і технологія розвантажуваня транспортних засобів

8. Вади під час перевірки приймання товару та претензійно-іскова робота. Приймання товару за кількістю, якщо товар надійшов без супровідних документів

 Організація транспортних перевезень різними видами транспорту

Залізничний вид транспорту.

Основним документом, що регламентує порядок перевезення вантажів на залізничному транспорті, є Транспортний статут залізниць України.

На залізничному транспорті вантажі можуть перевозитися повагонним відправленням, контейнерним відправленням; збірного відправлення – перевозять вантажі дрібними або малотоннажними відправленнями за різними документами.

Швидкість перевезення вантажів вибирає відправник вантажу і вказує в транспортній залізничній накладній: вантаж для перевезення повинен бути ретельно підготовлений. Про час подачі вагонів, контейнерів під навантаження працівники станції повинні повідомити відправника вантажу за 2 години до подачі.

Представник вантажоодержувача повинен мати доручення на право одержання вантажу. Вантажі, що надходять на станцію, зберігаються безкоштовно протягом 24 годин.

При виявленні нестачі або ушкодження вантажу, залізнична станція зобов’язана визначити розмір фактичної нестачі і видати вантажоодержувачу комерційний акт.

Комерційний акт складається в трьох примірниках.

По пред’явленню позову до залізниці необхідно додати претензію. До претензії додаються оригінали документів, а не ксерокопії.

Водний і повітряний транспорт

Морський транспорт має велику універсальність, високу пропускну здатність і низьку собівартість.Найшвидкісний – повітряний транспорт, однак порівняно висока вартість перевезення вантажів обмежує його використання.

При здачі вантажу до перевезення відправник оформляє ордер на вантаж, на підставі якого контора порту виписує перевізний документ – коносамент. Якщо перевезення вантажу здійснюється змішаному сполученні (залізнично-водне або автомобільне), то оформлення проводиться випискою накладної і дорожної відомості, а замість коносамента – видається квитанція, по пред’явленню якої відпускається вантаж у пункті призначення.

У порту зберігається вантаж безкоштовно протягом доби, якщо більше – здійснюється плата за тарифами.

У момент одержання вантажу вантажоодержувач повинен пред’явити оригінал коносамента і доручення. У випадку виявлення нестачі або псування вантажу одержувач зобов’язаний зажадати складання комерційного акта.

Перевезення повітряним транспортом здійснюється на основі договорів. При чартерних повітряних перевезеннях укладається договір про фрахтування повітряного судна, за яким фрахтівник надає фрахтувальнику за оплату одне або кілька повітряних суден, або частину повітряного судна для перевезення вантажу.

Договір повітряного перевезення вантажу засвідчується вантажною накладною за встановленою формою.

Автомобільний транспорт.

Товарні організації укладають з автогосподарствами договори на перевезення вантажів, у яких обумовлюються всі умови постачання. Залежно від терміну дії розрізняють разові і довгострокові договори постачання. Крім вищевказаних, можуть укладати договори транспортної експедиції – це перевезення вантажу, забезпечення відправлення, одержання та інші обов’язки.

Як додаткові послуги можуть виконуватися такі операції: виконання митних формальностей, навантаження і розвантаження вантажу, сплата мита та інші операції.

При укладанні транспортного договору клієнт повинен переконатися, що перевізник має ліцензію на здійснення тих або інших робіт, пов’язаних з перевезення вантажів.

Перед початком місяця затверджуються декадні завдання на перевезення вантажів, відповідно до яких відправники вантажу повинні завчасно подати автогосподарству замовлення на автомобілі.

Перед видачею вантажу у водія перевіряють наявність дорожнього листа і документа, що засвідчує особу. Приймання товарів до перевезення засвідчується підписом водія на завчасно підготовлених примірниках товарно-транспортних документів. Одержання в місці призначення також засвідчується підписом і штампом вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній.

 Підготовка та приймання та відправлення вантажів

Вантажі, призначені для перевезення, мають бути у транспортабельному стані, тобто упаковані в стандартну тару, мати правильне маркування, при потребі спресовані.

Навантаження і кріплення вантажів, не передбачені технічними умовами, здійснюють так:

1) вантажовідправник не пізніше ніж за 5, днів до початку навантаження вантажу, не передбаченого технічними умовами, подає начальнику станції заяву з додаванням масштабних креслень чи ескізів способів навантаження та кріплення, а також пояснювальну записку про надійність кріплень;

2) відділення залізниці разом зі спеціалістами підприємства, що розробили спосіб кріплення вантажів, а в окремих випадках із залученням інших компетентних спеціалістів розглядає схеми навантаження та кріплення вантажів, перевіряє розрахунки кріплення та складає відповідний акт (перший примірник акта видається вантажовідправнику, другий з додаванням креслень та пояснювальною запискою — начальнику станції, а третій — залишається у справах відділення залізниці);

3) на основі затвердженої документації відбуваються навантаження та кріплення вантажів під керівництвом відповідальної особи вантажовідправника та під наглядом старшого вагаря станції. Після закінчення навантаження правильність розміщення вантажів та їх кріплення (відповідно до затверджених креслень) перевіряє начальник станції або його заступник, а на великих станціях — інший робітник станції, якого для цього виділяє керівництво залізниці;

4) після закінчення перевіряння правильності навантаження та кріплення відповідальна особа вантажовідправника і начальник станції на зворотному боці накладної письмово підтверджують правильність навантаження;

5) наступні відвантаження таких самих вантажів з використанням рухомого составу відповідного типу здійснюються з посиланням на раніше складений та затверджений акт навантаження.

За діючими правилами швидкість доставки визначають до моменту вивантаження чи подачі під навантаження. Відправник, пред'являючи вантаж для перевезення, подає станції відправлення на кожну відправку накладну, яка є основним перевізним документом.

Дату приймання вантажу для перевезення засвідчують відбитком на накладній календарного штемпеля станції. Накладна супроводжує вантаж до станції призначення і видається одержувачу разом з ним. Вона має як розрахункове, так і юридичне значення, тому її слід заповнювати чітко. У разі зміни відомостей, що були в накладній, відправник зобов'язаний заповнити новий бланк. Відправник несе відповідальність за правильність даних, зазначених у накладній.

У графі «Місце для особливих відміток та штемпелів» відправник зобов'язаний зазначити всі вимоги, яких треба дотримуватись при перевезенні. Наприклад, для небезпечних вантажів ставляться штемпелі: «Небезпечний», «Отруйний» тощо. Найменування станції та шляху повинно суворо відповідати алфавітному списку залізничної станції.

Особливе значення має правильність найменування вантажу відповідно до Тарифного посібника № 1 (кн. 1, розд. В). Під найменуванням вантажу у відповідних випадках роблять помітки: «За пломбами відправника», «Провідник відправника (чи одержувача), зазначаючи його прізвище, ім'я та по батькові, номер паспорта і посвідчення про відрядження. У графі «Відправник» розбірливо ставить підпис представник останнього, який має довіреність на оформлення здачі вантажу для перевезення.

На зворотному боці накладної у графі «Вантаж розміщений та закріплений згідно з гл ... технічних умов вірно» відправник ставить підпис. У товарній конторі, одержавши накладну, перевіряють правильність оформлення приймання вантажу. Провізні платежі та додаткові збори, а також відомості, необхідні для використання тарифу, зазначають у главах «Тарифні відмітки» та «Розрахунок платежів». Залізничну накладну складають з 4 частин: 1) сама накладна; 2) дорожна відомість; 3) корінець дорожної відомості; 4) квитанція про приймання вантажу для перевезень.

Дорожчу відомість разом з накладною відправляють до станції призначення вантажу. В ній одержувач ставить підпис, засвідчуючи ним одержання вантажу, після чого її пересилають до фінансової служби шляху.

Корінець дорожної відомості залишається на станції відправлення і слугує основним документом для обліку та звітності про виконання плану перевезень.

Квитанція про приймання вантажу для перевезення — важливий юридичний документ, який свідчить про приймання залізницею вантажу від відправника. Після розрахунку за перевезення її видають на руки відправникові в обмін на приймальну марку.

Для дотримання спеціальних умов при перевезенні небезпечних вантажів (як і в накладній) у правому верхньому куті дорожної відомості ставлять відповідний штемпель червоного кольору. У верхній частині зазначають термін доставки вантажу. На зворотному боці дорожної відомості на відривному талоні вантажної квитанції та корінці ставлять календарний штемпель станції про час прийняття вантажу для перевезення.

Накладна на перевезення вантажів

 Дорожня відомість на перевезення вантажів

Корінець дорожньої відомості на перевезення вантажів

Квитанція про прийом вантажу до перевезення в універсальному контейнері

 Організація вантажно-розвантажувальних робіт та правила безпеки

На упаковці з небезпечними вантажами, крім стандартного маркування, повинні бути знаки небезпеки. Знак має форму квадрата, який окантований чорною рамкою, повернений на кут і поділений на два однакових трикутника. У верхньому трикутнику наносять символ небезпеки. У нижньому кутку нижнього трикутника робиться напис про небезпечність вантажу. Під ним можуть бути нанесені написи про заходи обережності.

Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом відповідальної особи, що призначається адміністрацією підприємства. Ця особа перевіряє справність вантажопідіймальних механізмів, такелажу, пристосувань та іншого інвентаря, інструктує робітників, пояснюючи їм їх обов' зки, послідовність виконання операцій та значення застосовуваних при цьому сигналів. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати із застосуванням засобів малої механізації (візки, лебідки, вагонетки) та за допомогою підіймально-транспортного обладнання. Проведенню цих робіт передує складання технологічних карт і проектів виконання робіт. На місці виконання робіт вивішуються знаки безпеки.

Для штучних вантажів застосовуються піддони, контейнери, пакетоформувальні засоби, а для сипких — пневмотранспорт, що виключає забруднення повітря. При виникненні небезпечної ситуації особа, відповідальна за проведення робіт, повинна вжити запобіжних заходів або припинити їх.

До робіт з вантажопідіймальними пристроями допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і одержали посвідчення. У випадку, коли вага вантажу перевищує 50 кг, а також при підійманні вантажів на висоту понад 3 м слід застосовувати засоби механізації.

Про кожний нещасний випадок, аварію потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно доповісти керівникові. Керівник організує надання першої медичної допомоги, транспортування потерпілого в лікувальну установу.

Для розслідування причин нещасного випадку до прибуття комісії необхідно зберегти обстановку на місці випадку такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю інших працівників, не посилить аварійну ситуацію.

Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

Треба знати медичну допомогу при:

- ураженні електричним струмом;

- при пораненні;

- при переломах і вивихах;

- при опіках кислотами і лугами;

- при теплових опіках;

- при кровотечі;

- при попаданні сторонніх тіл під шкіру чи в очі.

 Збереження вантажів під час вантажо-розвантажувальних робіт