- •Політика як суспільне явище. Зв’язок політики з іншими суспільними сферами.
- •Предмет політичної науки, її основні категорії.
- •Методи політичної науки.
- •Функції політології.
- •Система політичних наук, взаємозв’язок політології з іншими суспільними науками.
- •Зародження і розвиток політичної думки у країнах Стародавнього Сходу.
- •Соціально-політичні течії Стародавнього Китаю.
- •Політична думка античності.
- •Політичні погляди Платона.
- •10. Політичні погляди Арістотеля
- •Політична думка Середньовіччя. Т. Аквінський.
- •Особливості політичної думки Стародавнього Риму.
- •Погляди н. Макіавеллі в праці “Володар”. Макіавеллізм.
- •Раціоналістичні трактування політики і влади в працях ж.Ж. Руссо.
- •Політична концепція т. Гоббса.
- •Політичні погляди Дж. Локка.
- •Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики.
- •І.Кант про правову державу та “вічний мир”.
- •Місце політики у “Філософії права” Гегеля.
- •Внесок в. Липинського в розвиток політичної думки.
- •Концепція автономно-федеративного устрою України в творчості м. Драгоманова.
- •Концепція інтегрального націоналізму д. Донцова.
- •Політична влада: сутність, ознаки. Система поділу влади у суспільстві.
- •Джерела та ресурси політичної влади.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Теорія та практика поділу влади. Легітимність влади.
- •Державна та політична влада.
- •М. Вебер про типи політичного панування.
- •Політична система суспільства. Теорія політичної системи д. Істона, г. Алмонда.
- •Типологія політичних систем.
- •Структура та механізм функціонування політичної системи.
- •Держава як базовий елемент політичної системи. Ознаки та функції держави. Апарат держави.
- •Основні теорії походження держави.
- •Правова держава: суть та принципи. Розвиток теорії правової держави.
- •Соціальна держава: суть, структура.
- •36. Громадянське суспільство: суть, структура. Розвиток теорії
- •37. Форми державного устрою.
- •38. Форми та моделі федералізму.
- •39. Форми державного правління.
- •40. Президентське правління, його суть, особливості.
- •41. Парламентська система правління.
- •42. Сутнісні характеристики політичних режимів, їх типологія.
- •43. Тоталітарний політичний режим.
- •44. Авторитарний політичний режим.
- •45 Зміст поняття “демократія”. Основні принципи. Особливості демократії
- •46. Сучасні концепції демократії.
- •47. Хвилі демократизації за Хантінгтоном “Третя хвиля. Демократизація в кінці хх ст.”
- •48. Політична еліта, її роль, структура, функції.
- •49. Класичні концепції еліти в. Парето та г. Моски.
- •51. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •52. Політичне лідерство. Типологія політичних лідерів.
- •53. Політичні партії: суть, ознаки, функції.
- •54. Причини виникнення та етапи розвитку політичних партій.
- •55. Типологія політичних партій та їх функції у суспільстві.
- •56. Місце і роль партій в політичній системі суспільства.
- •57. Партійні системи, їх характеристика.
- •58. Політичний процес: суть, структура. Розвиток політичного процесу в Україні.
- •59. Політична діяльність: суть, структура, детермінанти.
- •60. Політична участь і форми її прояву.
- •61. Політична модернізація: суть, критерії, основні моделі модернізації.
- •62. Теорія політичних рішень: суть, типи, етапи прийняття.
- •63. Методи прийняття і способи реалізації політичних рішень.
- •64. Політична ідеологія: суть і структура.
- •66. Політична свідомість та її рівні.
- •64. Політична соціалізація особи: суть, форми та основні типи.
- •67. Політична культура: суть, структура, функції.
- •68. Типологія політичної культури. Субкультура.
- •69. Основні принципи політичної доктрини лібералізму.
- •70. Основний зміст та принципи консерватизму.
- •71. Сутність та призначення виборів, їх типи.
- •72. Основні принципи демократичних виборів.
- •73. Виборчі системи: типи та характеристика.
- •74. Основні процедури виборчого процесу.
Державна та політична влада.
Державна влада є найважливішою формою політичної влади (ширше). Державна влада — форма суспільної влади, яка має класовий характер, спирається на спеціальний апарат примусу й наділена монопольним правом видавати закони та інші розпорядження. Специфіка державної влади: здійснюється спеціальним апаратом; поширюється на всю територію; наділена монополією на прийняття законів та застосування примусу. Політична владаздійснюється не тільки державою, а й іншими політичними інститутами — політичними партіями, громадсько-політичними організаціями, органами місцевого самоврядування. На відміну від державної влади, яка має загальний характер і пошир ється на всю територію країни й суспільство в цілому, влада політичних партій і громадських організацій здійснюється в межах цих партій та організацій. Вона грунтується як на правових нормах, так і на політичних нормах, які діють в межах політичних партій і ГО. Державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу й судову і здійснюється за допомогою спеціального апарату на всій території, на яку поширюється державний суверенітет.політична влада — реальна здатність одних людей проводити свою волю стосовно інших за допомогою правових і політичних норм.
М. Вебер про типи політичного панування.
Політична система суспільства. Теорія політичної системи д. Істона, г. Алмонда.
Істон політична система – сукупність взаємодій, які здійснюють індивіди в межах призначених для них ролей, спрямовані на авторитарний розподіл цінностей у суспільстві – функція. вхід — це вимоги й підтримка, які надходять з навколишнього середовища, вихід — рішення і дії. Вимогами є запити й потреби, що стосуються розподілу матеріальних
благ і послуг, регулювання поведінки, комунікації та інформації. Підтримка пов'язує маси людей з політичною системою: голосування на виборах, сплата податків, дотриманні законів, повазі до влади, патріотизм. Всередині політичної системи відбувається конверсія - трансформуються і переробляються, На виході системи можуть бути нові закони, субсидії,
пільги, інформаційні кампанії, політичні заяви влади. продукти виходу системи впливають на наступні вимоги й підтримку.
Алмонд структурно-функціональний метод. Політична система- узаконена сила, яка підтримує порядок і здійснює перетворення в суспільстві, що забезпечують його згуртованість і цілісність. базові функції — вход і виход. Функції входу — це політична соціалізація й залучення до участі в політичному житті; артикуляція інтересів, тобто формування вимог, які відповідають реальним або уявним інтересам; агрегування, поєднання інтересів; політична комунікація. Функції виходу — це розробка норм, застосування норм і контроль за дотриманням . Функції входу здійснюються недержавними органами, а виходу — державними. Функції входу — політична соціалізація і політична комунікація — передбачають наявність сфери політичної діяльності.
Типологія політичних систем.
Вебер політичні системи з традиційним, харизматичним чи легальним типами легітимності влади. Алмонд. Англо-американський тип - однорідність політичної культури, основні політичні цінності поділяє більшість членів суспільства. чітко визначено функції гілок влади. стабільні, ефективні і здатні до саморегулювання. Континентально-європейський Німеччина, Італія, Франція. співіснування і взаємодією в політичній культурі елементів старих і нових культур. протилежні ідеологічні позицій партій, які знаходять підтримку в суспільстві. політичну нестабільність.доіндустріальний - Азії, Африки і Латинської Америки, неоднорідністю політичної культури з несумісних елементів — західних і східних, традиційних і сучасних цінностей, племінних, національних, расових, релігійних особливостей нестабільність, застосування насильства. Тоталітарний – однорідності політичної культури і єдності суспільства, соціальної і політичної активності громадян, який досягається недемократичними методами й засобами. Демократичніполітичні системи є плюралістичними. авторитарні - можуть функціонувати партії та інші політичні об'єднання, проводитися вибори до представницьких органів влади, заперечується поділ влади. Тоталітарні – заперечення багатопартійності. відкриті взаємозв'язки з навколишнім середовищем, демократ, закриті – нема взаємозв'язків, недемокр.