1.3.2 Форми організації праці.

За характером роботи і виробничим принципом і виробничим принципом ремонтно-обслуговуючі робітники об’єднуються у групи, з яких складаються бригади.

На АТП організовуються спеціалізовані (за видами ТО і ремонту автомобілів, з ТО і ремонту окремих систем і агрегатів) та комплексні бригади.

Спеціалізовані бригади формуються із робітників різних професій і кваліфікацій. Кожен робітник виконує певні операції. Робітники можуть спеціалізуватися за видами дій (ТО, ПР), за групами робіт (контрольно-діагностичні, кріпильні, заправні тощо), за окремими агрегатами та механізмами. Продуктивність праці робітників спеціфлізованих бригад значно вища від комплексних. Однак робота бригад спеціалізованих за видами дій має багато недоліків. За такої організації праці немає персональної відповідальності робітників за технічний стан і надійну роботу автомобілів на лінії, важко проаналізувати причини відмов і несправностей автомобілів і виявити винуватців браку.

Робітники, спеціалізовані за окремими групами робіт, за агрегатами автомобіля й об’єднанні в одну бригаду, мають вищу продуктивність праці. За такої організації від якості робот бригад вирішальною мірою залежить затрати і простої автомобілів через ремонт. Роботу цих бригад можна оцінювати за затратами і простоями авто, тобто за кінцевими результатами праці. За такої організації і стимулювання праці колектив заінтересований у підвищенні якості ТО і ремонту.

Комплексні бригади організовують із робітників-універсалів високої кваліфікації, оскільки їм доводиться виконувати різноманітні і складні роботи. За такої форми організації, робітники виконують будь-які роботи з ТО і ремонту автомобілів на універсальних тупикових постах. Ремонт агрегатів і ЩО виконує одна бригада. Праця таких бригад малопродуктивна через неможливість широкої механізації робіт. Зберігається знеосібка у відповідальності за якість ТО і ремонту в межах комплексної бригади, розпорошуються матеріальні засоби АТП між бригадами, що знижує ефективність використання матеріально-технічної бази й ускладнює оперативне управління виробництвом, ускладнює застосування потокового методу ТО автомобілів.

0. 1.4 Вибір і коригування нормативів для проектування атп

Вихідні нормативи, що використовуються для технічного обслуговування, передбачають дані про періодичність та трудомісткість ТО і ПР автомобілів. Нормативні значення приймаються згідно з діючим “Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту”, сервісних книжок або заводських інструкцій, ін. нормативних документів.

Нормативи ТО і ПР встановлені для еталонних умов – робота базової моделі автомобіля в умовах I категорії експлуатації, у помірному кліматі, розмір АТП 200-300 автомобілів, відкритий спосіб зберігання, тому їх коригують з метою врахування особливостей даного АТП:

k₁ – коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації;

k₂ – коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу;

k₃ – коефіцієнт, що враховує природно-кліматичну зону;

k₄ – коефіцієнт, що враховує розмір АТП;

k₅ – коефіцієнт, що враховує умови зберігання рухомого складу.

Коригування здійснюється шляхом множення результуючого коефіцієнту на нормативне значення . Результуючі коефіцієнти для:

1. Періодичності ТО-1 та ТО-2 К₁ ^х К₃

2. Ресурсного пробігу К₁ ^х К₂ ^х К₃

3. Трудомісткості ТО-1 та ТО-2 К₂ ^х К₄

4. Трудомісткості ПР К₁ ^х К₂ ^х К₃ ^х К₄ ^х К₅

Виходячи з того, що м. Чорнобай незначне за кількістю населення, знаходиться в помірному кліматі, має рівнинний рельєф – II категорія експлуатації; АТП у своєму розпорядженні має 210 автобусів особливого малого класу РАФ-2203-01, які відкрито зберігаються, періодичність ТО-1 – 5тис.км, ТО-2 – 20тис.км, ресурсний пробіг 350тис.км; трудомісткість ЩО – 0,25 чол.год, ТО-1 – 4,5 чол.год, ТО-2 – 18,0 чол.год, простої в КР – 15 календарних днів, простій в ТО і ПР – 0,20 днів/1000км.

Після чого заносимо всі значення до таблиці 3.

Таблиця 3

Вихідні дані до коригування нормативів.
Норматив	Одиниці виміру	Вихідне значення	Значення коефіцієнтів					Скориго-ваний норматив
			к1	к2	к3	к4	к5
Періодичність:
ТО-1, LТО-1	тис.км	5	0,9	-	1,0	-	-	4,5
ТО-2, LТО-2	тис.км	20	0,9	-	1,0	-	-	18,0
КР, LКР	тис.км	350	0,9	1,0	1,0	-	-	315
Трудомісткість:
ЩО, tЩО	люд.-год	0,25	-	1,1	-	-	-	0,275 (0,1474)
ТО-1, tТО-1	люд.-год	4,5	-	1,1	-	1,0	-	4,95
ТО-2, tТО-2	люд.-год	18,0	-	1,1	-	1,0	-	19,8
ПР,tПР	люд.-год/тис. км	2,8	1,1	1,1	1,0	1,0	1,0	3,388
Простій ТО і ПР	дні/тис.км	0,2	-	1,0	-	-	-	0,2
Простої в КР	дні	15	-	-	-	-	-	15

Також слід зазначити, мийні роботи даного АТП слід механізувати за допомогою спеціальних мийних установок, оскільки кількість рухомого складу становить 210 шт., трудомісткість ЩО транспортних засобів знизити на 33%. Якщо буде прийнято в подальшому потоковий метод виконання ЩО, трудомісткість ЩО необхідно знизити на 20%, тоді загальна формула для визначення t_ЩО буде:

; (1)

де - скоригована трудомісткість ЩО; люд.-год;

К_М = 0,67;

К_П = 0,80.

люд.-год.

Визначимо сумарний річний пробіг автобусів АТП для того, щоб потім визначити кількість технічних діянь:

; (2)

де - кількість календарних днів у році;

- коефіцієнт випуску парку ( =0,6);

- облікова кількість автомобілів у підприємстві;

- середньодобовий пробіг автомобіля, тис.км.

Тобто:

тис.км

Чинники, що характеризують місцеві й природні умови, у яких здій­снюється виробничий процес знач­ною мірою впливають на режим роботи підрозділів технічної служби, мож­ливість максимального використання основного і допоміжного устаткування за часом і продуктивністю, продуктивність праці ремонтно-обслуговуючих ро­бітників. Це означає, що виробнича потужність АТП не буде однако­вою, якщо їх діяльність відбувається в різних природно-кліматичних умовах.