1.3. Еколого-санітарне забезпечення виробництва продуктів тваринництва.

На превеликий жаль не всі елементи оптимальних умов утримання тварин та ветеринарно-санітарної культури витримуються в господарстві, що в деякій мірі гальмує зростання продуктивності тварин та підвищення якості кінцевої продукції. Тому спеціалісти господарства повинні організовувати, здійснювати та контролювати реалізацію передбачених зоогігієнічними нормами та ветеринарно - санітарними правилами всебічних оздоровчих та профілактичних заходів на фермі, спрямованих на запобігання захворювань тварин і одержання від них продукції високої санітарної якості. З цією метою слід особливу увагу звернути на заходи по карантинування завезених з інших господарств тварин та своєчасної ізоляції захворівших. Особливою умовою успішного вирощування та , утримання тварин є дотримання принципу комплектації груп „ все пусто - все зайнято" , що знижує мікробне обсіменіння огороджувальних конструкцій та обладнання приміщень.

Регулярна дезинфекція, проведення профілактичних щеплень і діагностичних досліджень знижує захворюваність тварин, створює кращі умови для виробництва продукції.

З цією ж метою в господарстві слід проводити відповідні заходи щодо боротьби з гризунами та комахами, які переносять збудники небезпечних для здоров'я тварин та людей інфекційних інвазійних хвороб (сибірська язва, туляремія, бруцельоз, піроплазмоз).

Для захисту тварин від нападу кровоносних комах застосовують розчин креоліну або лізолу, проти мух бензилін. Обробку проводять оприскувачем. З гризунами проводиться як профілактична боротьба (підтримування чистоти, своєчасне видалення гною та кормових залишків), так і знижувальна ( застосовують зоокумарін, фосфід цинку), ретендан, різного роду пастки). Всі перелічені заходи сприяють профілактиці захворювань, покращенню.

1.4. Санітарна оцінка водопостачання, заготівлі та зберігання кормів.

Відомо, що вода відіграє надзвичайно велику фізіологічну роль в організмі тварин і має важливе санітарно-гігієнічне значення. Система водопостачання в господарстві централізована (подається до місць її споживання по трубопроводах) і повністю забезпечує потребу. За якістю вода відповідає нормам для напування тварин змонтовано автонапувалки різних конструкцій та модифікацій. На превеликий жаль досить часто порушуються терміни очистки водогінної системи. Санітарно-гігієнічна оцінка в якості кормів проводиться візуально та органолептичні, а також в районній лабораторії.

При складанні раціонів звертають увагу на профілактику захворювань, пов'язаних з дефіцитом мікро та макроелементів. До згодовування не допускаються корми з різними механічними домішками, наявністю отруйних і шкідливих рослин, уражених цвіллю та грибами. Заходи по утилізації і використанню відходів тваринництва. Утилізації та знезараженню відходів тваринництва в господарстві приділяється дуже мало уваги.

В господарстві використовується незначна кількість води для виробництва продукції, а також для миття машин і обладнання. Відпрацьована вода містить значну кількість молока (від 0,5 до 1%). Очищають цю воду механічним способом, тобто відстоюванням і осіданням забруднювачів. А при цьому не досягається повне звільнення від патогенної мікрофлори, зародків і яєць гельмінтів, внаслідок чого не усувається небезпека зараження водоймищ. Тому для знезараження необхідно використовувати хімічні засоби.

Трупи загиблих тварин в господарстві захороняють безпосередньо в землю на скотомогильнику. А цей метод не відповідає сучасним вимогам оздоровлення навколишнього середовища, тому що трупи загиблих тварин, особливо від інфекційних хвороб, становлять реальну загрозу, бо в них тривалий час можуть зберігатися патогенні мікроорганізми. Тому в господарстві для знищення трупів потрібно побудувати біотермічну яму.