Тема 5. Методи збору інформації

Основними способами збору первинної інформації є опитування, спостереження й експеримент.

1. ОПИТУВАННЯ.

План опитування повинен включати характеристику наступних параметрів:

1) предмета опитування;

2) типу опитування – спеціального або багатоцільового;

3) кола опитуваних (споживачі, експерти і т.д.);

4) числа опитуваних, методів їхнього вибору, числа одночасно опитуваних (індивідуально або в групі);

5) форми питання (відкритого або закритого), характеру його постановки, підкріпленності зразками, прикладами;

6) ступеня стандартизації опитування (структурований, напівструктурований, вільний);

7) способу опитування, частоти повторення опитування (разовий, періодичний, панельний);

8) методу добору інформації з наявного масиву даних (повні відомості або часткові, критерії добору);

9) ефективності опитування, оцінюваної як відношення обсягу і якості отриманої інформації, можливостей її використання для прийняття рішень і витрат на проведення опитування.

2. СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Це спосіб одержання інформації без безпосереднього контакту з джерелами інформації і впливу на об'єкт спостереження.

План спостереження повинен включати характеристику:

1) об'єкта спостереження (наприклад, поведінка покупців перед вітриною, їхню реакцію на зміну цін і т.д.);

2) положення спостерігача стосовно об'єкта і типу спостереження (сховане, відкрите);

3) умов (у лабораторних умовах або реальний процес);

4) частоти (разове, епізодичне, регулярне, безперервне);

5) використовуваної техніки (TV, відео, фото і т.д.).

До числа переваг спостереження перед опитуванням можна віднести відсутність впливу спостерігача на об'єкт спостереження, незалежність одержання інформації від готовності об'єкта надати її, порівняно низький рівень витрат.

Можливими недоліками спостереження є одержання інформації тільки про зовнішні прояви реальних процесів і труднощі забезпечення показності інформації.

3. ЕКСПЕРИМЕНТ (ТЕСТУВАННЯ)

Експеримент дозволяє одержати інформацію про взаємозв'язки в умовах рішення проблеми, близьких до реального.

У плані експерименту визначаються:

- об'єкт експерименту;

- місце проведення;

- порядок проведення;

- досліджуваний взаємозв'язок.

Прикладом може бути вивчення взаємозв'язку між системою рекламних заходів і ростом збуту продукції. Експеримент проводять на пробних ринках для з'ясування реакції споживачів на нову продукцію, вивчення думки про її споживчі властивості, можливі напрямки її доробки й удосконалення експеримент може бути проведений із працівниками підприємства.

При вторинному аналізі оцінюються вже наявні дані з внутрішніх (бухоблік, оперативний облік, статистика збуту) або зовнішніх (статистичні й інші довідники, банки даних, економічні огляди) джерел. Такі дані можуть бути отримані швидко і порівняно дешево. Однак вони часто неактуальні для конкретної ситуації.

За результатами проведення дослідження й обробки результатів готується звіт. Він включає ряд розділів: введення (містить мету, предмет, об'єкт і час дослідження); задачі і методи дослідження, основні результати, способи їхньої обробки; висновки і пропозиції.

Невизначеність при прийнятті рішень можна вимірювати кількістю інформації про майбутній стан об'єкта, що не вдалося одержати в результаті досліджень. Майбутній стан системи описується набором параметрів, точні значення яких залишаються невідомими. У залежності від властивостей об'єкта, кількості і змісту вхідної інформації, способів прогнозування й інших умов можна визначити лише той або інший інтервал їхніх можливих значень. Чим точніше прогноз, та менше область можливих станів об'єкта і навпаки.

Ефективність інформації оцінюється співвідношенням витрат на її збір або придбання у інших організацій і ефекту, отриманого за рахунок прийняття більш якісних рішень, а отже, росту результатів (оборотів, прибутку, підвищення рентабельності).

Передбачувана вартість точної інформації – різниця між очікуваними результатами в умовах визначеності й очікуваним прибутком в умовах невизначеності, тобто ризику.