Тема 2. Методи вивчення інформаційних потреб та формулювання запитів

Методи вивчення інформаційних потреб поділяють на прямі та непрямі. Під прямими розуміють:

• анкетування

• інтерв’юірування

• використання рубрикаторів

• використання карт зворотного зв’язку

• використання уніфікованих бланків-запитів

Непрямі методи - це вивчення: документів, що не публікуються (дисертації, автореферати дисертацій, науково-технічні звіти, протоколи, пояснювальні записки); бібліографічних виносок у різних видах опублікованих та неопублікованих документів; аналіз кількісного співвідношення первинних і вторинних документів.

Інформаційний запит – це сформульована природною мовою в письмовому або усному вигляді усвідомлена вимога користувачів, яка частково виражає їхні потреби.

Інформаційний запит – це засіб прояву інформаційної потреби. Таке визначення поняття інформаційного запиту, звичайно, не претендує на вичерпну повноту тлумачення.

Типи інформаційних запитів. Інформаційні запити можна поділити на:

• концептуальні

• аналітичні

• тематичні

• документальні

• фактографічні

• адресні

• методико-організаційні

Концептуальні інформаційні запити пов’язані з теоретичними дослідженнями у різних галузях (сьогодні найчастіше – в економіці при розробці короткострокових та довгострокових прогнозів, при розв’язанні завдань управління народним господарством).

Аналітичні запити виражають інтереси наукового колективу загалом. Вони є заявками на релевантну інформацію про рівень і тенденції розвитку конкретної галузі науки і техніки, напрямки розробки окремих проблем, обґрунтування вибору тем тощо.

Тематичні - один з найпоширеніших типів інформаційних запитів – пов’язані з підбором первинних документів, бібліографічних покажчиків опублікованих та неопублікованих документів, аналітичних та реферативних оглядів.

Документальні запити пов’язані з необхідністю здобуття інформації з первинного джерела – книги, каталоги промислового обладнання, нормативно-технічні документи, науково-технічний звіт… Характерним є використання при цьому декількох пошукових ознак (наприклад, назва, автор, рік видання тощо).

Фактографічні запити значно конкретніші за попередні, тому що виникають у разі потреби даних термінологічного характеру, відомостей про обладнання, технологічні процеси тощо.

Адресні запити – це заявки про розміщення конкретних організацій.

Методико-організаційні запити стосуються пошуку методик, стандартів, інструкцій та інших нормативно-технічних документів.

Перешкоди при формулюванні інформаційних запитів

Основні типи перешкод, що потенційно можуть заважати процесу пошуку необхідної інформації:

• психологічні

• структурні

• семантичні

Психологічні перешкоди зумовлені недовірою користувача інформації до організації, що забезпечує пошук та постачання інформації.

Структурні перешкоди зумовлені порушеннями структури інформаційного запиту, співвідношенням (незбалансованістю) окремих його елементів.

Семантичні перешкоди зумовлені неправильним тлумаченням змісту термінів, використанням скорочень.