23

Тема 1. Аналіз потреб зацікавлених осіб у зовнішніх та внутрішніх інформаційних зв’язках

Інформаційні потреби (Information needs) — Різновид нематеріальних потреб. Потреба в інформації, яка необхідна для вирішення конкретної задачі або досягнення якоїсь мети.

В загальному значенні під інформаційною потребою розуміється необхідність в інформації, що вимагає задоволення і виражається в інформаційному запиті.

Інформаційна потреба – це потреба особистості в інформації.

Особливості інформаційної потреби:

1) першопричиною її появлення постає недостача знань.

2) інформаційні потреби мають суто індивідуальний (персональний) характер.

3) неможливість повного її задоволення.

Таким чином інформація не стільки зменшує невизначеність, скільки збільшує межі непізнаного.

Прийнято виділяти два основні типи інформаційних потреб:

- поточні, обумовлені властивою людині допитливістю та які полягають в його прагненні бути в курсі всього, що відбувається в світі;

- конкретні (спеціальні), які полягають в прагненні отримати інформацію, необхідну для вирішення конкретної задачі - дослідницькій, професійній, управлінській і т.п.

Усі види інформації, потрібної для управління, складають його інформаційну систему. Під категорією інформаційна система ми розуміємо організаційно упорядковану і оформлену множину даних (документів), інформаційних потоків, каналів зв'язку, технічних і технологічних засобів, що забезпечують взаємозв'язок між елементами системи управління з метою її ефективного функціонування і розвитку.

У розвитку людської цивілізації можна виділити 6 еволюційно-інформаційних етапів, які характеризуються відповідними типами інформаційних носіїв:

1 - усно-мовний, який характеризується виникненням мови як загальноприйнятого засобу комунікації між людьми у суспільстві;

2 - письмовий, який характеризується виникненням писемності, тобто новою технологією передачі і відтворення інформації;

3 - книгодрукарський, який характеризується передачею інформації за допомогою книжкових носіїв, появою книжкової технології передачі і відтворення інформації;

4 - радіо-телеграфний, який характеризується появою різноманітних електромагнітних технологій передачі інформації і перетворенням електромагнітних сигналів у зорово-звукові символи в процесі комунікації по телеграфу, радіо, телефону і телебаченню;

5 - комп’ютерний, який характеризувався появою комп’ютерних технологій передачі і відтворення інформації і сприяв революційним змінам у роботі з великими обсягами інформації і способах її обробки;

6 - комп’ютерно-мережевий, який пов’язаний з широким розповсюдженням комп’ютерних, телекомунікаційних та космічних мереж зв’язку і передачі інформації;

Однією з найважливіших умов повноцінного існування суспільства є чітке визначення інформаційних вимог, які, в свою чергу, формують інформаційні потреби суспільства, колективу, окремої людини.

Користувач інформації – кінцева ланка будь-якої інформаційної системи.

Таким чином, інформаційна потреба – це усвідомлення користувачем необхідності вивчення комплексу даних, що доповнюють початкові знання користувача.

Абсолютні інформаційні потреби – ті, що відображають весь комплекс наукових, технічних та виробничих проблем, пов’язаних з розвитком виробничих сил галузевого характеру.

Кардинальні інформаційні потреби – ті, що зумовлюють потреби колективів, індивідів для розв’язання конкретних задач.

Фактичні інформаційні потреби задовольняються конкретною інформаційною системою.

Визначення інформаційних потреб вимагає виділення: 1 - даних, які необхідні фірмі або користувачеві залежно від роду діяльності, а також методів і каналів одержання інформації (необхідна зовнішня інформація); 2 - даних про фірму або користувача для споживачів послуг, що можуть бути ними надані назовні.

Інформаційні потреби мають такі характеристики:

• галузь інформування – профіль інтересів користувача;

• вид інформації, необхідної користувачеві в його діяльності: виробничо-технічна, наукова, економічна, кон’юнктурна тощо;

• режим інформування – систематичне вибіркове поширення інформації, періодичне або разове інформування;

• форма надання інформаційних матеріалів – бібліографічний опис, анотація, реферат, огляд, наукова доповідь, аналітична довідка, першоджерела;

• оперативність інформаційного обслуговування (час очікування відповіді на запитання, виконання замовлення);

• повнота, обсяг та глибина (ретроспективність) необхідної інформації;

• “час інформованості” – час, що його можуть витратити користувачі для ознайомлення з інформацією;

• рівень допустимих матеріальних витрат.