
- •1.1 Перші кроки
- •1.2 Змінні й арифметичні вирази
- •1.3 Твердження for
- •1.4 Символічні константи
- •1.5 Ввід і вивід знаків
- •1.5.1 Копіювання файла
- •1.5.2 Відлік символів
- •1.5.3 Відлік рядків
- •1.6 Масиви
- •1.7 Функції
- •1.8 Аргументи - виклик за значенням
- •1.9 Символьні масиви
- •1.10 Зовнішні змінні й область дії
- •2.1 Назви змінних
- •2.2 Типи даних і розміри
- •2.3 Константи
- •2.4 Оголошення
- •2.5 Арифметичні операції
- •2.6 Реляційні та логічні оператори
- •2.7 Перетворення типів
- •2.8 Оператори приросту та спаду
- •2.9 Розрядні оператори
- •2.10 Оператори та вирази присвоєння
- •2.11 Вирази умов
- •2.12 Пріоритет і послідовність обчислення
- •3.1 Вирази та блоки
- •3.3 Else if
- •3.4 Switch
- •3.5 Цикли while та for
- •3.6 Цикли do-while
- •3.7 Break і continue
- •3.8 Goto та мітки
- •4.1 Основні знання про функції
- •4.2 Функції, які не повертають цілих
- •4.3 Зовнішні змінні
- •4.4 Правила області дії
- •4.5 Файли заголовка
- •4.6 Статичні змінні
- •4.7 Регістрові змінні
- •4.8 Структура блоків
- •4.10 Рекурсія
- •4.11 Препроцесор c
- •4.11.1 Включення файлів
- •4.11.2 Заміна макросів
- •4.11.3 Обумовлене включення файлів
- •5.1 Покажчики й адреси
- •5.2 Покажчики й аргументи функцій
- •5.3 Покажчики та масиви
- •5.4 Арифметика адрес
- •5.5 Покажчики на символи та функції
- •5.6 Масив покажчиків; покажчики на покажчики
- •5.7 Багатовимірні масиви
- •5.8 Ініціалізація масиву покажчиків
- •5.9 Покажчики в порівнянні з багатовимірними масивами
- •5.10 Аргументи командного рядка
- •5.11 Покажчики на функції
- •5.12 Складні оголошення
- •6.1 Основні поняття про структури
- •6.2 Структури та функції
- •6.3 Масиви структур
- •6.4 Покажчики на структури
- •6.5 Структури зі зворотнім звертанням
- •6.6 Пошук по таблиці
- •6.7 Typedef
- •6.8 Сполуки
- •6.9 Розрядні поля
- •7.1 Стандартний ввід і вивід
- •7.2 Форматований вивід - printf
- •7.3 Списки аргументів довільної довжини
- •7.4 Форматований ввід - scanf
- •7.5 Доступ до файлів
- •7.6 Обробка помилок - stderr і exit
- •7.7 Ввід і вивід рядків
- •7.8 Додаткові функції
- •7.8.1 Операції з ланцюжками
- •7.8.2 Перевірка і перетворення класів символів
- •7.8.3 Ungetc
- •7.8.4 Виконання команд
- •7.8.5 Керування пам'яттю
- •7.8.6 Математичні функції
- •7.8.7 Генератор випадкових чисел
- •8.1 Дескриптори файлів
- •8.2 Низькорівневий ввід/вивід - read і write
- •8.3 Open, creat, close, unlink
- •8.4 Довільний доступ - lseek
- •8.5 Приклад: втілення fopen і getc
- •8.6 Приклад - перелік вмісту каталогів
- •8.7 Приклад - розподільник пам'яті
3.4 Switch
Твердження switch здійснює вибір серед багатьох імовірностей шляхом перевірки, чи вираз збігається з одним із сталих цілочисельних значень, відповідно відгалужуючись.
switch (вираз) {
case сталий-вираз: твердження
case сталий-вираз: твердження
default: твердження
}
Кожний випадок case помічено однією або більше цілочисельною сталою або сталим виразом. У випадку збігу зі значенням виразу, відбудеться виконання пов'язане з даною умовою. Усі вирази умов мають бути різними. Випадок, позначений як default, буде виконано, якщо жодна із попередніх умов не виявилася дійсною. default не є обов'язковим, якщо його не вказано і, якщо жоден з випадків не зійшовся — нічого не відбудеться. Випадки й уставна дія (default) можуть знаходитись у довільній послідовності.
У Розділі 1 ми написали програму для підрахунку кожної цифри, пробілів та інших знаків у тексті, використовуючи послідовність if ... else if ... else. Ось та сама програма зі switch:
#include <stdio.h>
main() /* підраховує цифри, пробіли та інші знаки */
{
int c, i, nwhite, nother, ndigit[10];
nwhite = nother = 0;
for (i = 0; i < 10; i++)
ndigit[i] = 0;
while ((c = getchar()) != EOF) {
switch (c) {
case '0': case '1': case '2': case '3': case '4':
case '5': case '6': case '7': case '8': case '9':
ndigit[c-'0']++;
break;
case ' ':
case '\n':
case '\t':
nwhite++;
break;
default:
nother++;
break;
}
}
printf("digits =");
for (i = 0; i < 10; i++)
printf(" %d", ndigit[i]);
printf(", white space = %d, other = %d\n", nwhite, nother);
return 0;
}
Вираз break спричиняє негайний вихід зі switch. Оскільки case-випадки служать тільки в якості ярликів, то, після того, як код одного випадку виконано, виконання спадає вниз до наступного case, хіба що ви явно вкажете вийти. break і return — це найпоширеніші способи виходу зі switch. Вираз break так само може вживатися для того, щоб негайно покинути цикли while, for і do (ми обговоримо це пізніше у цьому розділі).
Низпадання крізь випадки case має хорошу і погану сторону. Добре це тим, що дозволяє декілька випадків прикріпити до однієї дії, як це сталося з числами у попередньому прикладі. Але це також означає, що за звичайних обставин, кожний окремий випадок case повинен закінчуватись break, щоб запобігти спаданню вниз до наступного. Спадання від одного випадку до іншого не є надійним, і схильне до розладу після зміни програми. За винятком складених ярликів для одного обчислення, низспадання слід використовувати помірно і коментувати.
Хорошим стилем вважається додання break після останнього випадку case (в попередньому прикладі це default), навіть якщо логічно в цьому немає потреби. Одного дня, коли буде додано інший case вкінці, ця невеличка хитрість може вас врятувати.
Вправа 3-2. Напишіть функцію escape(s, t), яка перетворює такі знаки як новий рядок і крок табуляції на явні екрановані послідовності такі як \n та \t під час копіювання ланцюжка t до s. Застосуйте switch. Напишіть також зворотню функцію, яка би перетворювала екрановані послідовності знаків на дійсні знаки.