I рівень

1) З XVII ст. В Україні поширюється укр.. народний ляльковий театр,авторами й виконавцями вистав у якому були учні братських шкіл та колегіумів. Такий театр називався - а) вертеп

2) Києво-Могилянській колегіум указом Петра І отримав статус академії в – б) 1701р.

3) Таємний циркуляр міністра Валуєва вийшов – б) 20 липня 1863р.

4) Першим президентом Української Академії Наук був – г) В.Вернадський

5) І.Дзюбі –це відомий український – б) літературний критик

II рівень

1) Класицизм – це напрям в європейському мистецтві ,який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу.

2) Яке значення творчості Т.Шевченка для укр. духовної культури?

Місце Т.Шевченка (1814-1861) в українському суспільстві і в українській культурі особливе. Маючі величезні задатки громадсько-політичного діяча, про що свідчить вплив Т. Шевченка на кирило-мефодіївців, він зумів реалізувати свій величезний духовний потенціал через свою мистецьку, передусім поетичну творчість. Ідеї національно-визвольної боротьби, державної незалежності, заклик до рішучих дій проти насильства червоною ниткою пронизують більшість творів Шевченка. Він розвіював ілюзії кріпаків щодо "доброго царя", гнівно картав Петра І, Катерину II і свого сучасника Миколу І. До повалення самодержавно-кріпосницького ладу закликали його "Сон", "Кавказ", "І мертвим, і живим..." та інші твори. Така висота його творчості змогла запліднити українську культуру передовими ідеями, які були підхоплені генерацією молодих українських інтелектуалів. Тарас Григорович зробив велетенський внесок у пробудження і формування національної свідомості українського народу, в розвиток української та світової культури.

3) Засновником якого жанру в укр. кіномистецтві є О.Довженко? - кіноповість

4) Українська академія мистецтв створена у 1917р.

5) Назвіть відомих вам поетів -”шістдесятники” – Ліна Костенко, ВасильСимоненко, Іван Драч, Микола Вінграновський, Є. Гуцало, Гр. Тютюнник.

III рівень

1) Заходи,які здійснив російський царизм стосовно нищення здобутків укр. Культури протягом XVIII - XIX ст.

Культура українського народу в складі Російської імперії кінця XVIII – початку XX ст. розвивалась в умовах постійних утисків. Після ліквідації Гетьманщини і зруйнування Запорозької Січі юридичного оформлення кріпосного права на Лівобережжі та

Слобожанщині , скасування чинності магдебурзького права і Литовського статуту на Правобережжі Україна фактично перетворилась у безправну колонію Російської імперії - Малоросію.

Стосовно освіти, то, якщо в XVIII ст. її загальний рівень, особливо на Лівобережжі, був доволі високим, то в першій половині XIX ст. він різко знизився. До цього спричинилися кріпосне право та незацікавленість уряду і поміщиків в освіті селян-кріпаків. Шкіл було дуже мало. На початку ХІХ ст. почали впроваджувати такі типи навчальних закладів – церковно-парохіяльні, повітові, губернські (гімназії) та університети. Початкові школи були переважно церковно-парохіяльними й утримувалися зубожілим селянством. На 1856 р. у початкових школах Наддніпрянщини навчалося всього 67 тис. учнів (на 13,5 млн. населення) і налічувалося лише 19 гімназій.

Щодо літератури, були створені умови, в рамках яких придушувалась активність української творчої еліти. Передусім слід згадати про розгром царським урядом Кирило-Мефодіївського братства (1845–1847). Не останню роль відіграли загальновідомі рішення: циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії П. Валуєва від 18 липня 1863 р., який призупинив офіційне використання та друк на українській мові книг; Емський указ імператора Олександра ІІ від

18 травня 1876, в доповнення до циркуляру заборонив ввозити на територію Російської імперії з-за кордону українські книги, українською мовою видавати оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот, ставити театральні вистави і проводити публічні читання.

2) Що вам відомо про культурно-національну діяльність Головної Руської Ради,створено у Львові в 1848р.?

Головна руська рада була створена у Львові в ході революційного повстання, що супроводжувався підйомом національного руху. В її складі було 30 постійних членів. Головою було обрано греко-католицького єпископа Григорія Яхимовича.

З 15 травня 1848 Головна руська рада стала видавати першу в Галичині газету українською мовою - " Зоря галицька ". Головна руська рада організувала у Львові в 1848 році перший з'їзд русинських вчених і письменників - "Собор руських учених", під час якого заснувало культурно-просвітницьку організацію "Галицько-руська сволок". Головна рада вживала дії щодо створення українських збройних формувань - національної гвардії в містах, сільській самооборони і Батальйону руських гірських стрільців, а також схвалила земельну реформу 1848 року. У політичних питаннях рада пішла на союз з австрійською монархією, а також вітала придушення російським царизмом революційного руху в країні.

Діяльність Головний руської ради зустріла активну протидію польських громадських організацій, зокрема - Центральної ради народової. Відносини з австрійськими властями було неоднозначними. Австрійці йшли на поступки в мовному та культурному питанні, але протидіяли політичній діяльності. Після відновлення абсолютистської монархії Головна руська рада поступово згорнула свою діяльність, а в 1851 році - розпустилася.

В-9