Основні інформаційні потреби для складання бізнес-плану

Інформаційна потреба	Змістове наповнення
Маркетингова інформація	Інформація про: потенційних клієнтів; споживачів продукту певного підприємства та їхні потреби; технічні, експлуатаційні та споживчі якості продуктів-аналогів; особливості просування товару; сегментування і позиціювання на ринку
Виробнича інформація	Інформація про: продукт; виробничі операції; ресурсне забезпечення виробничого процесу (сировина і матеріали); устаткування; виробничі потужності; трудові ресурси і їх вартісна оцінка; приміщення, виробничі площі; контакти з партнерами бізнесу
Фінансова інформація	Інформація про: фінансові показники підприємства; величину фінансових стартових витрат; потребу в залученні фінансових засобах і джерела її покриття; особливості просування грошової маси; показники кон’юнктури ринку фондових інструментів

Основна стадія – має за мету довести економічну доцільність створення певного бізнесу. Ґрунтовна структура цієї стадії висвітлюється в наступному параграфі.

6.3. Види, структура та типовий алгоритм розробки бізнес-плану

Бізнес-план як форма конкретизації підприємницької ідеї може мати різні види, які відображено в табл. 6.3.1.

Таблиця 6.3.1

Види бізнес-плану

Класифікаційна ознака		Види бізнес-плану
1	Період планування	Стратегічний. Оперативний
2	Ступінь новизни підприємницької ідеї	Бізнес-план створення підприємства або його підрозділу. Бізнес-план розширення та перепрофілювання діючого підприємства
3	Сфера діяльності	Бізнес-план виробничого підприємства. Бізнес-план торговельної компанії. Бізнес-план сервісної компанії. Бізнес-план інноваційного проекту
4	Суб’єкт кредитування	Заява на кредит. Заява на грант
5	Масштаб бізнесу	Великий. Середній. Малий
6	Цільові орієнтири	Бізнес-план форма. Бізнес-план сутність. Бізнес-план розуміння

Зміст та структура бізнес-плану залежить від багатьох факторів, основні з яких відображені на рис. 6.3.1.

Рис. 6.3.2. Фактори, які впливають на структуру бізнес-плану

Чітко визначеної універсальної структур бізнес-плану немає, адже кожен бізнес має свої особливою та складов. Проте існують загальні практичні рекомендації, які потрібно враховувати під час написання бізнес-плану, особливо, якщо він призначений для зовнішнього використання. Перед початком роботи бізнес-планом необхідно зібрати всю інформацію, що дасть змогу зрозуміти бізнес-ідею, її актуальність на сучасному ринку, можливість її реалізації підприємцем

Викладати бізнес-план потрібно у вигляд, основної (описової) частини нового проекту та додатку до неї. Основна частина не повинна мати зайвої обтяжуючої інформації – лише чіткі послідовні думки та висновки щодо запровадження та реалізації проекту. Кожен розділ має бути обсягом 2-3 сторінок. Обсяг основної частини – 10-50 сторінок,в залежності від масштабності бізнесу. Проте, залежно від описуваних особливостей стратегії, обсяг може змінюватись.

Відповідно до рекомендацій ЮНІДО(англ. UNIDO - United Nations Industrial Development Organization) (відділення розвитку) бізнес-план має містити такі розділи:

1. Резюме.

2. Опис підприємства, товарів та послуг, які воно пропонує.

3. Дослідження й аналіз ринку.

4. План маркетингу.

5. Фінансовий план.

6. Організаційний план.

7. Виробничий план.

8. Оцінка ризику й страхування.

Концепція бізнесу (резюме) – тут подається зміст всього проекту причому таким чином, щоб навіть випадковій людині були зрозумілі привабливість та здійсненність проекту.

Галузь, фірма, її продукція – описання властивостей товару (технології послуги, продукту). Тут особливу увагу потрібно приділити конкурентоспроможності, унікальності продукту, що вирізнятиме товар серед аналогічних на ринку і приваблюватиме споживачів.

Дослідження й аналіз ринку – виявлення нинішніх та потенційних споживачів продукті. Необхідно провести сегментацію ринку, визначити розміри і місткість споживчою ринку.

Маркетинговий план – визначається схема розповсюдження продукту ціноутворення, рекламні заходи та методи стимулювання продажу, організація обслуговування. Потрібно дотримуватися чіткої маркетингової орієнтації на споживача (знання його запитів, унікальності й адресності продукції, високоякісний сервіс, доступна ціна, своєчасність поставок, надійність, стабільність) Доцільно врахувати можливість адаптації підприємства до мінливих ринкових ситуацій пріоритетів споживачів.

Виробничий план – описується виробничий процес із зазначенням операцій які у разі потреби доручаються субпідрядникам. Тут необхідно вказати потребу у виробничих приміщеннях, їх площу, потребу в земельних ділянках, в устаткуванні і матеріальних ресурсах, а також назвати основних постачальників. Розділ закінчується розрахунком витрат виробництва і собівартості виробленої продукції.

Організаційний план (у тому числі правове забезпечення) – необхідно детально розписати організаційну структуру підприємства, де вказати, хто чим займатиметься, як будуть взаємодіяти служби та підрозділи, як здійснюватиметься координація і контроль їх діяльності. В цьому ж розділі надається інформація щодо правових аспектів діяльності підприємства (відомості про реєстрацію, установчі документи, форму власності, законодавчі обмеження, особливості оподатковування, патентного захисту тощо). Надається характеристика персоналу, від якого залежить реалізація бізнес-плану (вік працівників, освіта, послужний перелік, кваліфікація), та визначається структура управління підприємством.

Оцінка ризиків – потенційні ризики умовно поділяють на комерційні, фінансові та форс-мажорні. Комерційні ризики пов'язані з реалізацією продукції на товарному ринку (зменшення розмірів і місткості ринків, зниження платоспроможного попиту, поява нових конкурентів). Заходами для зменшення комерційних ризиків можуть бути систематичне вивчення кон'юнктури ринку, створення дилерської мережі, відповідної цінової політики, створення мережі сервісного обслуговування, реклама. Фінансові ризики спричинені інфляційними процесами, загальними неплатежами, коливанням валютних курсів. їх можна знизити за допомогою системи фінансового менеджменту, роботі з дилерами на умовах передоплати. Ризики, пов'язані з форс-мажорними обставинами – ризики, зумовлені непередбаченими обставинами. Ефективною протидією таким ризикам є запас фінансової міцності. попередньої роботи. Необхідно скласти максимально ймовірний звіт про прибутки і збитки, баланс грошових витрат і надходжень, прогнозний баланс активів і пасивів, стратегію фінансування. Для цього попередньо розробляються песимістичний та оптимістичний варіанти фінансового звіту, потім шляхом порівняння складають орієнтуючий звіт.

Після складання основної частини бізнес-плану потрібно сформувати додаток, що є своєрідним документальним обґрунтуванням викладеного в основній частині. Це технічна документація, порівняльні таблиці, маркетингові дослідження та їх аналіз, схеми тощо, які підтверджують та уточнюють основну частину.

Отже, планування є надзвичайно важливою складовою успішного управління підприємством. Навички планування для підприємця є дуже важливими і дозволяють змоделювати ситуацію в майбутньому, виходячи з наявних потуг, виокремити основні цілі, для досягненні яких організовується вся подальша робота.

Є певні правила технічного оформлення бізнес-плану, які передбачають:

• наявність титульного аркуша;

• обов'язковість сторінки змісту;

• вказівку на конфіденційність бізнес-плану;

• місяць та рік складання бізнес-плану;

• прізвища авторів бізнес-плану.

На титульному аркуші не повинно бути зайвої інформації. Оформлення змісту. Бізнес-план поділяють на розділи та параграфи. Тому за титульним аркушем подається зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюс­тративного матеріалу й додатків.

При оформлені бізнес-плану, необхідно користуватися по­слідовною системою нумерації сторінок у межах документа, дотримуючись таких правил:

1. титульний аркуш не нумерується;

2. сторінка змісту не нумерується (якщо їх кілька, то вони нумеруються римськими цифрами);

3. основні розділи нумеруються арабськими цифрами;

4. додатки позначаються великими літерами (А, Б, В і т. д.), наприклад, "Додаток А";

5. сторінки додатків нумеруються так: А1, А2, АЗ; Б1, Б2, Б3 і т. д.

• розміщення резюме на початку бізнес-плану, а додатків — у кінці;

• наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.

Форма титульного аркуша. На титульному аркуші зазна­чається:

• повна назва підприємства;

• адреса підприємства;

• телефон підприємства;

• прізвища (назви), титули, адреси, телефони власників (засновників) підприємства;

• відомості щодо характеру та сфери бізнесу підприємства;