
- •Поточні контрольні завдання до лабораторних занять «Геоботаніка»
- •Рецензенти:
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Типи і методи геоботанічних досліджень.
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •1. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Покриття. Рясність виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Сталість виду. Розміщення виду.
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Аспектність
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Геоботанічне вивчення лісу
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Геоботанічне вивчення луків
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
а) велике коло кругообігу речовин в екосистемі
б) мале коло кругообігу речовин в екосистемі
4. Кількість створеної за рік сухої речовини на 1 га або хімічна енергія, що запаслася у ккал / га виражає:
а) нетто-асиміляцію
б) первинну продукцію
Варіант 17
1. Поняття екосистеми біогеоценозу.
2. Структура біогеоценозу механізми його стійкості.
3. Асоціація або тип фітоценозу об’єднує:
а) фітоценози, однакові за видовим складом
б) будовою синузій
в) фітоценози, різні за видовим складом
г) різні за будовою синузії
4. Константними видами є види, які охоплюють:
а) 10% ділянок асоціації
б) 30 – 40% ділянок асоціації
в) 31 – 100% ділянок асоціації
Варіант 18
1. Життєвість виду, щільність виду.
2. Завдання та основні методи дослідження лісу.
3. Добові коливання у масі органів пов’язані з:
а) різним поглинанням грунтового розчину вдень і вночі
б)видовими особливостями
в) відмінностями в утворенні і витраті асимілянтів
4. Особливості сезонної ритміки фітоценозів пов’язані з:
а) із сучасними умовами
б) з географічним елементом флори
в) з походженням
Варіант 19
1. Складання назв систематичних одиниць фітоценозів. Агроценоз.
2. Поняття геобіосфери. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки.
3. Сезонні особливості обличчя фітоценозу називається:
а) синузії
б) мозаїчність
в) аспекти
4. Якщо видове чергування рослин із різною екологією відбувається не протягом одного сезону, а у різні роки, лід говорити про:
а) зміну аспектів
б) зміну фітоценозів
Варіант 20
1. Чи можуть на перезволожених ґрунтах оселятися вологолюбні рослини та тварини ?
2. В чому полягає закономірність видового набору рослин та тварин у біоценозах?
3. Життєвість виду більша, чим:
а) менша синтезована нею фітомаса
б) більше синтезована фітомаса
в) більша продуктивність рослин виду
4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:
а) життєвість виду
б) сталість виду
в) щільність виду
г) рясність виду
Варіант 21
1.Навколишнє середовище та його значення.
2.Основні екологічні фактори таїх вплив на рослини та рослинність.
3.На етапі формування фітоценозу, коли відбувається масовий розвиток діаспор рослин, розвитку досягають 3 – 7 видів. Це пов’язане з:
а) конкурентною боротьбою їх підземних та надземних органів за джерела живлення
б) нерівномірним їх висіванням
в) низькою схожістю
4. Біотоп – це:
а) конкретні види
б) місцезростання фітоценозу
Варіант 22
1. Чи можуть на перезволожених ґрунтах оселятися вологолюбні рослини та тварини ?
2. В чому полягає закономірність видового набору рослин та тварин у біоценозах
3. Розподіл рослин по підземним ярусом обумовлений:
а) зміною ступеня зволоженості по горизонтах грунту
б) ступенем аерації грунту
в) типової кореневої системи рослин
4. Чи можуть в одному ярусі знаходитись рослини із різними вимогами щодо світа:
а) так
б) ні
Варіант 23
1. Життєвість виду, щільність виду.
2. Завдання та основні методи дослідження лісу.
3. Життєві форми рослин, які проходять цикл розвитку за вегетативний період, але бруньок відновлення не закладають – це:
а) хамефіти
б) фанерофіти
в) криптофіти
г) терофіти
4. Розподіл надземної та підземної частини рослин у просторі та часі – це:
а) будова фітоценозу
б) структура фітоценозу
Варіант 24
1. Яка з одиниць має більш широке значення екотип чи вид?
2. Як називається сукупність всіх генетично однорідних особин виду?
3. Життєва форма рослин (за Раункієром), в яких бруньки відновлення пагону розміщені поблизу поверхні грунту, взимку прикриті снігом – це:
а) хамефіти
б) фанерофіти
в) криптофіти
г) терофіти
4. Життєві форми рослин, які проходять цикл розвитку за вегетативний період, але бруньок відновлення не закладають – це:
а) хамефіти
б) фанерофіти
в) криптофіти
г) терофіти
Варіант 25
1.Як характеризується ступінь розвинутості або пригніченості виду у фітоценозі?
2.Як об’єднуються рослини, які подібні за морфоструктурою і властивостями пристосування?
3. Основна одиниця у фітоценології:
а) сукцесія
б) переважаючі життєві форми
в) асоціація
г) синузія
4. Асоціація або тип фітоценозу об’єднує:
а) фітоценози, однакові за видовим складом
б) будовою синузій
в) фітоценози, різні за видовим складом
г) різні за будовою синузії
Варіант 26
1. Болотні форми сосни в залежності від швидкості нарощування сфагнуму і ступеню обводненості болота змінюється характер крони, розмір стовбура, довжина хвої. Як називаються такі модифікації?
2. Чи залишаються незмінними при зміні умов існування екотипи? Екади?
3. На етапі формування фітоценозу, коли відбувається масовий розвиток діаспор рослин, розвитку досягають 3 – 7 видів. Це пов’язане з:
а) конкурентною боротьбою їх підземних та надземних органів за джерела живлення
б) нерівномірним їх висіванням
в) низькою схожістю
4. Біотоп – це:
а) конкретні види
б) місцезростання фітоценозу
Варіант 27
1. До яких ознак - організаційних чи пластичних - можна віднести кількість тичинок маточок пелюсток?
2. Які ознаки покладені в основу класифікації життєвих форм Раункієром
3. Життєвість виду більша, чим:
а) менша синтезована нею фітомаса
б) більше синтезована фітомаса
в) більша продуктивність рослин виду
4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:
а) життєвість виду
б) сталість виду
в) щільність виду
г) рясність виду
Варіант 28
1.Який фактор визначає появу сукцесії?
2. Чи завжди ідентичні умови сприяють утворенню однакових рослинних асоціацій.?
3. Синузії – це:
а) структурні частини фітоценозу, обмежені у просторі
б) структурні частини фітоценозу, обмежені у часі
в) ділянки фітоценозу, які відрізняються за особливостями рослинного покриву
4. Чи можна вважати сукупність судинних епіфітів у фітоценозі синузією:
а) так
б) ні
Варіант 29
1. Які основні ознаки, що характеризують структуру фітоценозу?
2. Які фактори визначають розподіл рослин по надземним ярусам?
3. Якщо видове чергування рослин із різною екологією відбувається не протягом одного сезону, а у різні роки, лід говорити про:
а) зміну аспектів
б) зміну фітоценозів
4. Зміни у фітоценозах, пов’язані із неоднаковими метео- і гідроумовами окремих років, називаються:
а) флуктуації
б) аспекти
Варіант 30
1.Яка з одиниць має більш широке значення екотип чи вид?
2.Як називається сукупність всіх генетично однорідних особин виду?
3. Заростання вирубок внаслідок пожеж, закинуті пасовища – це:
а) первинна сукцесія
б) вторинна сукцесія
в) піонерське угрупування
4. У основу класифікацій фітоценозів автори вкладали наступні ознаки:
а) екологічні ознаки
б) еколого-морфологічні
в) ступінь насиченості