2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України

3. Добові коливання у масі органів пов’язані з:

а) різним поглинанням грунтового розчину вдень і вночі,

б)видовими особливостями,

в) відмінностями в утворенні і витраті асимілянтів.

4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:

а) життєвість виду,

б) сталість виду,

в) щільність виду,

г) ряснісь виду.

Варіант № 6

1. Культурні рослини як об’єкт фітоценології. Агрофітоценоз. Зональні особливості синантропної рослинності.

2. Вертикальна структурованість фітоценозів та її оцінка.

3. Особливості сезонної ритміки фітоценозів пов’язані з:

а) із сучасними умовами,

б) з географічним елементом флори,

в) з походженням.

4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:

а) окультурені фітоценози,

б) напівокультурені фітоценози,

в) культурні фітоценози.

Варіант № 7

1. Структура біогеоценозу механізми його стійкості.

2. Класифікація фітоценозів.

3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:

а) велике коло кругообігу речовин в екосистемі,

б) мале коло кругообігу речовин в екосистемі.

4. Ліси соснові, ялинові, смерекові – це:

а) група асоціацій,

б) формація.

Варіант № 8

1. Генезис та ознаки фітоценозу.

2. Поняття про розміщення виду. Шкали розміщення видів Альохіна, Бикова.

3. Константними видами є види, які охоплюють:

а) 10% ділянок асоціації,

б) 30 – 40% ділянок асоціації,

в) 31 – 100% ділянок асоціації.

4. Об’єднання в одну групу всіх лісів (хвойні та листяні) і чагарники (хвойні та листяні) – це:

а) клас асоціацій,

б) група асоціацій,

в) тип рослинності.

Варіант № 9

1. Відносини між рослинами в фітоценозі.

2. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки.

3. Сукупність двох або декількох фітоценозів називається комплексом асоціацій, якщо вони належать до:

а) різних асоціацій,

б) однакових асоціацій.

4. На стадії первинної сукцесії видовий склад рослин випадковий, зв’язки із зовнішнім середовищем слабкі – це:

а) флуктуація,

б) стадія замкненого фітоценозу,

в) піонерська угрупування.

Варіант № 10

1. Горизонтальна структурованість фітоценозів та її оцінка

2. Зміна фітоценозів у часі: добові, сезонні, щорічні та різнорічні (флуктуаційні), вікові.

3. У якому послідовність таксономічних одиниць відображає їх підвищення:

а) асоціація – комплекс асоціацій – тип рослинності – формація – група асоціацій – клас асоціацій,

б) асоціація – комплекс асоціацій – група асоціацій – формація – клас асоціацій – тип рослинності.

4. Площа виявлення асоціації – це:

а) піонерська ділянка,

б) найменша за розмірами ділянка фітоценозу, на якій проявляється весь комплекс ознак асоціації,

в) окрема синузія.

Варіант № 11

1. Межі фітоценозу.

2. Ступені сталості виду, шкала сталості виду Браун-Бланке.

3. Заростання вирубок внаслідок пожеж, закинуті пасовища – це:

а) первинна сукцесія,

б) вторинна сукцесія,

в) піонерська угрупування.

4. Під час проходження різних фаз розвитку різні види рослин приймають фактори середовища (температура, світло, вологість):

а) однакові,

б). неоднакові.

Варіант № 12

1. Визначення фітоценозу;

2. Поняття про покриття, його типи.

3. Сукупність двох або декількох фітоценозів називається комплексом асоціацій, якщо вони належать до:

а) різних асоціацій,

б) однакових асоціацій.

4. Поява сукцесії як поступового ряду фітоценозів пов’язане з:

а) зміною пори року,

б) віковим складом популяції,

в) безперервною зміною якогось фактору середовища.

Варіант № 13

1. Методи геоботанічних досліджень.

2. Кліматичні умови та їх роль у розвитку рослин:

-світло;

-тепло;

-вода;

-едафічні умови

3. Добові коливання у масі органів пов’язані з:

а) різним поглинанням грунтового розчину вдень і вночі,

б)видовими особливостями,

в) відмінностями в утворенні і витраті асимілянтів.

4. Особливості сезонної ритміки фітоценозів пов’язані з:

а) із сучасними умовами,

б) з географічним елементом флори,

в) з походженням.

Варіант № 14

1. Зональні особливості синантропної рослинності.

2. Завдання та основні методи дослідження лісу.

3. Якщо видове чергування рослин із різною екологією відбувається не протягом одного сезону, а у різні роки, лід говорити про:

а) зміну аспектів,

б) зміну фітоценозів.

4. Зміни у фітоценозах, пов’язані із неоднаковими метео- і гідроумовами окремих років, називаються:

а) флуктуації,

б) аспекти,

в) синузії,

г) сукцесії.

Варіант № 15

1. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки.

2. Методи визначення процента покриття.

3. Геліофіти – це рослини, які:

а) мешкають виключно на затемнених місцях,

б) які не ростуть на затемнених місцях,

в) які не ростуть на відкритих місцях.

4. Скіофіти – це:

а) мешкають виключно на затемнених місцях,

б) які не ростуть на затемнених місцях,

в) які не ростуть на відкритих місцях.

Варіант № 16

1. Сапро- та паразитизм та їх еколого-ценотична сутність.

2. Культурні рослини як об’єкт фітоценології.Агрофітоценоз.

Завдання тестове.

3. Який з показників вказує на стадію розвитку фітоценозу:

а) поява все нових і нових видів рослин,

б) постійна зміна аспектів,

в) приріст фітомаси.

4. Кількість створеної за рік сухої речовини на 1 га або хімічна енергія, що запаслася у ккал / га виражає:

а) нетто-асиміляцію,

б) первинну продукцію.

Варіант № 17

1. Складання назв систематичних одиниць фітоценозів. Агроценоз.

2. Поняття геобіосфери. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки

3. Ліси соснові, ялинові, смерекові – це:

а) група асоціацій,

б) формація.

4. Об’єднання в одну групу всіх лісів (хвойні та листяні) і чагарники (хвойні та листяні) – це:

а) клас асоціацій,

б) група асоціацій,

в) тип рослинності.

Варіант № 18

1. Схеми опису деревного, чагарникового, трав'янистого ярусів лісу.

2. Поняття про сталість виду.

3. Площа виявлення асоціації – це:

а) піонерська ділянка,

б) найменша за розмірами ділянка фітоценозу, на якій проявляється весь комплекс ознак асоціації,

в) окрема синузія.

4. Чи будуть фітоценозом безмежні простори Північного Льодовикового океану, які мають однотипний планктон:

а) так,

б) ні.

Варіант № 19

1. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки.

2. Методи визначення процента покриття.

3. Асоціація або тип фітоценозу об’єднує:

а) фітоценози, однакові за видовим складом,

б) будовою синузій,

в) фітоценози, різні за видовим складом,

г) різні за будовою синузії.

4. Константними видами є види, які охоплюють:

а) 10% ділянок асоціації,

б) 30 – 40% ділянок асоціації,

в) 31 – 100% ділянок асоціації.

Варіант № 20

1.Симбіоз та його еколого-ценотична сутність.

2. Сапро- та паразитизм та їх еколого-ценотична сутність.

3. Параметрами фітоценозу є:

а) видовий склад,

б) структура підземних та надземних органів,

в) специфічність фітосередовища, яке він створює,

г) наявність всіх життєвих форм рослин.

4. Субфітоценоз – це:

а) більша структурна категорія, ніж фітоценоз,

б) менша структурна категорія.

Варіант № 21

1. Генезис та ознаки фітоценозу.

2. Межі фітоценозу.

3. Життєвість виду більша, чим:

а) менша синтезована нею фітомаса,

б) більше синтезована фітомаса,

в) більша продуктивність рослин виду.

4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:

а) життєвість виду,

б) сталість виду,

в) щільність виду,

г) ряснісь виду.

Варіант № 22

1. Сукцесійні зміни. Фітоценогенез.

2. Класифікація фітоценозів.

3. На стадії первинної сукцесії видовий склад рослин випадковий, зв’язки із зовнішнім середовищем слабкі – це:

а) флуктуація.ю

б) стадія замкненого фітоценозу,

в) піонерська групіровка.

4. Заростання вирубок внаслідок пожеж, закинуті пасовища – це:

а) первинна сукцесія,

б) вторинна сукцесія,

в) піонерська групіровка.

Варіант № 23

1. Поняття рясності, екземплярної рясності.

2. Поняття про розміщення виду. Шкали розміщення видів Альохіна, Бикова.

3. У основу класифікацій фітоценозів автори вкладали наступні ознаки:

а) екологічні ознаки,

б) еколого-морфологічні,

в) ступінь насиченості.

4. Основна одиниця у фітоценології:

а) сукцесія,

б) переважаючі життєві форми,

в) асоціація,

г) синузія.

Варіант № 24

1. Місце геоботаніки в системі біологічних наук.

2. Рівні організації органічного світу.

3. Основна одиниця у фітоценології:

а) сукцесія,

б) переважаючі життєві форми,

в) асоціація,

г) синузія.

4. Асоціація або тип фітоценозу об’єднує:

а) фітоценози, однакові за видовим складом,

б) будовою синузій,

в) фітоценози, різні за видовим складом,

г) різні за будовою синузії.

Варіант № 25

1. Внутрішньоценозні угрупування: ярусність, фітоценотичні горизонти, синузії, мозаїчність.

2. Вертикальна структурованість фітоценозів та її оцінка.

3. Основною ознакою агрофітоценозу слід вважати:

а) наявність у ньому культурних рослин,

б) організований і спрямований вплив людини на культурну рослинність.