
- •Поточні контрольні завдання до лабораторних занять «Геоботаніка»
- •Рецензенти:
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Типи і методи геоботанічних досліджень.
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •1. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Покриття. Рясність виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Сталість виду. Розміщення виду.
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Аспектність
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Геоботанічне вивчення лісу
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Геоботанічне вивчення луків
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
а) окультурені фітоценози
б) напівокультурені фітоценози
в) культурні фітоценози
Варіант 10
1. Поняття про покриття, його типи.
2. Методи визначення рясності, їх характеристика, порівняння придатності у різних типах геоботанічних досліджень.
3. Основною ознакою агрофітоценозу слід вважати:
а) наявність у ньому культурних рослин,
б) організований і спрямований вплив людини на культурну рослинність.
4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
а) окультурені фітоценози,
б) напівокультурені фітоценози,
в) культурні фітоценози.
Варіант № 11
1. Класифікація фітоценозів.
2. Система таксономічних одиниць фітоценології : асоціація, група асоціацій, формація, група формацій, клас формацій, тип рослинності.
3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
а) велике коло кругообігу речовин в екосистемі,
б) мале коло кругообігу речовин в екосистемі.
4. Кількість створеної за рік сухої речовини на 1 га або хімічна енергія, що запаслася у ккал / га виражає:
а) нетто-асиміляцію,
б) первинну продукцію.
Варіант 12
1. До яких ознак - організаційних чи пластичних - можна віднести кількість тичинок маточок пелюсток?
2. Які ознаки покладені в основу класифікації життєвих форм Раункієром
3. Життєвість виду більша, чим:
а) менша синтезована нею фітомаса
б) більше синтезована фітомаса
в) більша продуктивність рослин виду
4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:
а) життєвість виду
б) сталість виду
в) щільність виду
г) рясність виду
Варіант 13
1.Ступені сталості виду, шкала сталості виду Браун-Бланке.
2.Схеми опису деревного, чагарникового, трав'янистого ярусів лісу
3. Заростання вирубок внаслідок пожеж, закинуті пасовища – це:
а) первинна сукцесія
б) вторинна сукцесія
в) піонерське угрупування
4. У основу класифікацій фітоценозів автори вкладали наступні ознаки:
а) екологічні ознаки
б) еколого-морфологічні
в) ступінь насиченості
Варіант 14
1. Ланцюги живлення та піраміди мас та енергії.
2. Система таксономічних одиниць фітоценології : асоціація, група асоціацій, формація, група формацій, клас формацій, тип рослинності.
3. До фітоценозу належать види:
а) різних життєвих форм,
б) тільки види однієї життєвої форми.
4. Геліофіти – це рослини, які:
а) мешкають виключно на затемнених місцях,
б) які не ростуть на затемнених місцях,
в) які не ростуть на відкритих місцях.
Варіант 15
1. Флористичний склад фітоценозу.
2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
3. Добові коливання у масі органів пов’язані з:
а) різним поглинанням грунтового розчину вдень і вночі,
б)видовими особливостями,
в) відмінностями в утворенні і витраті асимілянтів.
4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:
а) життєвість виду,
б) сталість виду,
в) щільність виду,
г) ряснісь виду.
Варіант 16
1. Чи можуть на перезволожених ґрунтах оселятися вологолюбні рослини та тварини ?
2. В чому полягає закономірність видового набору рослин та тварин у біоценозах?
3. Життєвість виду більша, чим:
а) менша синтезована нею фітомаса
б) більше синтезована фітомаса
в) більша продуктивність рослин виду
4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:
а) життєвість виду
б) сталість виду
в) щільність виду
г) рясність виду
Варіант 17
1.Відносини між рослинами в фітоценозі.
2.Поняття рясності, екземплярної рясності.
3.Скіофіти – це:
а) мешкають виключно на затемнених місцях
б) які не ростуть на затемнених місцях
в) які не ростуть на відкритих місцях
4.Сукупність двох або декількох фітоценозів називається комплексом асоціацій, якщо вони належать до:
а) різних асоціацій
б) однакових асоціацій
Варіант 18
1. Кліматичні умови та їх ролдь у розвитку рослин:
-світло;
-тепло;
-вода;
-едафічні умови
Екологія галофітів.
2. Екологія гелофітів.
3. Сукупність двох або декількох фітоценозів називається комплексом асоціацій, якщо вони належать до:
а) різних асоціацій
б) однакових асоціацій
4. Група асоціацій – це систематична одиниця рослинності, яка об’єднує:
а) різні асоціації
б) однакові асоціації
Варіант 19
1. Завдання та основні методи дослідження лісу.
2.Система таксономічних одиниць фітоценології: асоціація, група асоціацій, формація, тип рослинності.
3. У основу класифікацій фітоценозів автори вкладали наступні ознаки:
а) екологічні ознаки
б) еколого-морфологічні
в) ступінь насиченості
4. Основна одиниця у фітоценології:
а) сукцесія
б) переважаючі життєві форми
в) асоціація
г) синузія
Варіант 20
1. Симбіоз та його еколого-ценотична сутність.
2. Сапро- та паразитизм та їх еколого-ценотична сутність.
3. Геліофіти – це рослини, які
а) мешкають виключно на затемнених місцях
б) які не ростуть на затемнених місцях
в) які не ростуть на відкритих місцях
4. Скіофіти – це:
а) мешкають виключно на затемнених місцях
б) які не ростуть на затемнених місцях
в) які не ростуть на відкритих місцях
Варіант 21
1.Симбіоз та його еколого-ценотична сутність.
2. Сапро- та паразитизм та їх еколого-ценотична сутність.
3. Параметрами фітоценозу є:
а) видовий склад,
б) структура підземних та надземних органів,
в) специфічність фітосередовища, яке він створює,
г) наявність всіх життєвих форм рослин.
4. Субфітоценоз – це:
а) більша структурна категорія, ніж фітоценоз,
б) менша структурна категорія.
Варіант 22
1. Генезис та ознаки фітоценозу.
2. Межі фітоценозу.
3. Життєвість виду більша, чим:
а) менша синтезована нею фітомаса,
б) більше синтезована фітомаса,
в) більша продуктивність рослин виду.
4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:
а) життєвість виду,
б) сталість виду,
в) щільність виду,
г) ряснісь виду.
Варіант 23
1. Завдання та основні методи дослідження лісу.
2. Система таксономічних одиниць фітоценології: асоціація, група асоціацій, формація, тип рослинності.
3. Ліси соснові, ялинові, смерекові – це:
а) група асоціацій
б) формація
4. Об’єднання в одну групу всіх лісів (хвойні та листяні) і чагарники (хвойні та листяні) – це:
а) клас асоціацій
б) група асоціацій
в) тип рослинності
Варіант 24
1. Поняття про сталість виду.
2. Життєвість виду, щільність виду.
3.Основною ознакою агрофітоценозу слід вважати:
а) наявність у ньому культурних рослин
б) організований і спрямований вплив людини на культурну рослинність