
- •Поточні контрольні завдання до лабораторних занять «Геоботаніка»
- •Рецензенти:
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Типи і методи геоботанічних досліджень.
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •1. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Покриття. Рясність виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Сталість виду. Розміщення виду.
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Аспектність
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Геоботанічне вивчення лісу
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Геоботанічне вивчення луків
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
1. Життєвість виду.
2. Поняття структури фітоценозу
3. Розподіл рослин по надземним ярусом обумовлений:
а) особливістю видового складу
б) рівнем освітлення
в) температурним режимом
г) режимом вологості
4. Розподіл рослин по підземним ярусом обумовлений:
а) зміною ступеня зволоженості по горизонтах грунту
б) ступенем аерації грунту
в) типової кореневої системи рослин
Варіант 3
1. Схеми опису деревного, чагарникового, трав'янистого ярусів лісу.
2. Поняття про сталість виду.
3. Рослини-багаторічники дають плоди на 4 – 5 році життя і довгий час перебувають у вигляді розетки листків. Ці рослини слід зарахувати до:
а) нижнього ярусу
б) верхнього ярусу
в) нижнього і верхнього ярусів
4. Мозаїчність – це:
а) горизонтальна неоднорідність
б) вертикальна неоднорідність
Варіант 4
1. Екологія гелофітів.
2. Екологія псамофітів.
3. Життєві форми рослин, які проходять цикл розвитку за вегетативний період, але бруньок відновлення не закладають – це:
а) хамефіти
б) фанерофіти
в) криптофіти
г) терофіти
4. Розподіл надземної та підземної частини рослин у просторі та часі – це:
а) будова фітоценозу
б) структура фітоценозу
Варіант 5
1. Соціально-екологічні аспекти сучасної та прогнозної агрофітоценології.
2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України.
3. Життєвість виду більша, чим:
а) менша синтезована нею фітомаса
б) більше синтезована фітомаса
в) більша продуктивність рослин виду
4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:
а) життєвість виду
б) сталість виду
в) щільність виду
г) рясність виду
Варіант 6
1. Флористичний склад фітоценозу.
2. Фактори, що зумовлюють флористичне багатство Фітоценозу.
3. Ознаки фітоценозу:
а) ярусність
б) синузільність
в) мозаїчність
г) аспектність
д) поступовість
4. На етапі формування фітоценозу, коли відбувається масовий розвиток діаспор рослин, розвитку досягають 3 – 7 видів. Це пов’язане з:
а) конкурентною боротьбою їх підземних та надземних органів за джерела живлення
б) нерівномірним їх висіванням
в) низькою схожістю
Варіант 7
1. Поняття структури фітоценозу.
2. Внутрішньоценозні угрупування: ярусність, фітоценотичні горизонти, синузії, мозаїчність.
3. Біотоп – це:
а) конкретні види
б) місцезростання фітоценозу
4. Ступінь розвитку або пригніченості виду фітоценозі – це:
а) щільність виду
б) життєвість виду
в) константність виду
Варіант 8
1. Поняття про покриття, його типи.
2. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки.
3. Життєвість виду більша, чим:
а) менша синтезована нею фітомаса
б) більше синтезована фітомаса
в) більша продуктивність рослин виду
4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:
а) життєвість виду
б) сталість виду
в) щільність виду
г) рясність виду
Варіант 9
1. Методи визначення процента покриття.
2. Ступені сталості виду, шкала сталості виду Браун-Бланке.
3. Життєві форми рослин, які проходять цикл розвитку за вегетативний період, але бруньок відновлення не закладають – це:
а) хамефіти
б) фанерофіти
в) криптофіти
г) терофіти
4. Розподіл надземної та підземної частини рослин у просторі та часі – це:
а) будова фітоценозу
б) структура фітоценозу
Варіант 10
1. Життєвість виду, щільність виду.
2. Завдання та основні методи дослідження лісу.
3. Розподіл рослин по підземним ярусом обумовлений:
а) зміною ступеня зволоженості по горизонтах грунту
б) ступенем аерації грунту
в) типової кореневої системи рослин
4. Чи можуть в одному ярусі знаходитись рослини із різними вимогами щодо світа:
а) так
б) ні
Варіант 11
1. Зональні особливості синантропної рослинності.
2. Соціально-екологічні аспекти сучасної та прогнозної агрофітоценології.
3. Розподіл надземної та підземної частини рослин у просторі та часі – це:
а) будова фітоценозу
б) структура фітоценозу
4. Розподіл рослин по надземним ярусом обумовлений:
а) особливістю видового складу
б) рівнем освітлення
в) температурним режимом
г) режимом вологості
Варіант 12
1. Складання назв систематичних одиниць фітоценозів. Агроценоз.
2. Поняття геобіосфери. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки.
3. Зміни у фітоценозах, пов’язані із неоднаковими метео- і гідроумовами окремих років, називаються:
а) флуктуації
б) аспекти
в) синузії
г) сукцесії
4. Поява сукцесії як поступового ряду фітоценозів пов’язане з:
а) зміною пори року
б) віковим складом популяції
в) безперервною зміною якогось фактору середовища
Варіант 13
1.Ступені сталості виду, шкала сталості виду Браун-Бланке.
2.Схеми опису деревного, чагарникового, трав'янистого ярусів лісу
3. Заростання вирубок внаслідок пожеж, закинуті пасовища – це:
а) первинна сукцесія
б) вторинна сукцесія
в) піонерське угрупування
4. У основу класифікацій фітоценозів автори вкладали наступні ознаки:
а) екологічні ознаки
б) еколого-морфологічні
в) ступінь насиченості
Варіант 14
1.Система таксономічних одиниць фітоценології: асоціація, група асоціацій, формація, тип рослинності.
2.Навколишнє середовище та його значення.
3. Константними видами є види, які охоплюють:
а) 10% ділянок асоціації
б) 30 – 40% ділянок асоціації
в) 31 – 100% ділянок асоціації
4. Площа виявлення асоціації – це:
а) піонерська ділянка
б) найменша за розмірами ділянка фітоценозу, на якій проявляється весь комплекс ознак асоціації
в) окрема синузія
Варіант 15
1. Кліматичні умови та їх ролдь у розвитку рослин:
-світло;
-тепло;
-вода;
-едафічні умови
Екологія галофітів.
2. Екологія гелофітів.
3. Сукупність двох або декількох фітоценозів називається комплексом асоціацій, якщо вони належать до:
а) різних асоціацій
б) однакових асоціацій
4. Група асоціацій – це систематична одиниця рослинності, яка об’єднує:
а) різні асоціації
б) однакові асоціації
Варіант 16
1. Сукцесійні зміни. Фітоценогенез.
2. Класифікація фітоценозів.
3.Життєві форми рослин, які проходять цикл розвитку за вегетативний період, але бруньок відновлення не закладають – це:
а) хамефіти
б) фанерофіти
в) криптофіти
г) терофіти
4. Розподіл надземної та підземної частини рослин у просторі та часі – це:
а) будова фітоценозу
б) структура фітоценозу
Варіант 17