4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:

а) окультурені фітоценози

б) напівокультурені фітоценози

в) культурні фітоценози

Варіант 10

1.Ступені сталості виду, шкала сталості виду Браун-Бланке.

2.Схеми опису деревного, чагарникового, трав'янистого ярусів лісу.

3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:

а) велике коло кругообігу речовин в екосистемі

б) мале коло кругообігу речовин в екосистемі

4. Кількість створеної за рік сухої речовини на 1 га або хімічна енергія, що запаслася у ккал / га виражає:

а) нетто-асиміляцію

б) первинну продукцію

Варіант 11

1. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки.

2. Методи визначення процента покриття.

3.Який з показників вказує на стадію розвитку фітоценозу:

а) поява все нових і нових видів рослин

б) постійна зміна аспектів

в) приріст фітомаси

4. Геліофіти – це рослини, які

а) мешкають виключно на затемнених місцях

б) які не ростуть на затемнених місцях

в) які не ростуть на відкритих місцях

Варіант 12

1.Відносини між рослинами в фітоценозі.

2.Поняття рясності, екземплярної рясності.

3.Скіофіти – це:

а) мешкають виключно на затемнених місцях

б) які не ростуть на затемнених місцях

в) які не ростуть на відкритих місцях

4.Сукупність двох або декількох фітоценозів називається комплексом асоціацій, якщо вони належать до:

а) різних асоціацій

б) однакових асоціацій

Варіант 13

1. Складання назв систематичних одиниць фітоценозів. Агроценоз.

2. Поняття геобіосфери. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки

3. До фітоценозу належать види:

а) різних життєвих форм

б) тільки види однієї життєвої форми

4. Ознаки фітоценозу:

а) ярусність

б) синузільність

в) мозаїчність

г) аспектність

д) поступовість

Варіант 14

1. Фактори, що зумовлюють флористичне багатство Фітоценозу.

2. Життєвість виду.

3. На етапі формування фітоценозу, коли відбувається масовий розвиток діаспор рослин, розвитку досягають 3 – 7 видів. Це пов’язане з:

а) конкурентною боротьбою їх підземних та надземних органів за джерела живлення

б) нерівномірним їх висіванням

в) низькою схожістю

4. Життєва форма рослин (за Раункієром), в яких бруньки відновлення пагону розміщені на стеблі, існують кілька років – це:

а) хамефіти

б) фанерофіти

в) криптофіти

г) терофіти

Варіант 15

1. Ланцюги живлення та піраміди мас та енергії.

2. Класифікація екосистем. Загальні принципи стабільності екосистем

3. Розподіл рослин по підземним ярусом обумовлений:

а) зміною ступеня зволоженості по горизонтах грунту

б) ступенем аерації грунту

в) типової кореневої системи рослин

4. Чи можуть в одному ярусі знаходитись рослини із різними вимогами щодо світа:

а) так

б) ні

Варіант 16

1. Охорона рослинності України.

2. Природоохоронні об єкти

3. Якщо видове чергування рослин із різною екологією відбувається не протягом одного сезону, а у різні роки, лід говорити про:

а) зміну аспектів

б) зміну фітоценозів

4. Зміни у фітоценозах, пов’язані із неоднаковими метео- і гідроумовами окремих років, називаються:

а) флуктуації

б) аспекти

в) синузії

г) сукцесії

Варіант 17

1. Соціально-екологічні аспекти сучасної та прогнозної агрофітоценології.

2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України.

3. Поява сукцесії як поступового ряду фітоценозів пов’язане з:

а) зміною пори року

б) віковим складом популяції

в) безперервною зміною якогось фактору середовища

4. На стадії первинної сукцесії видовий склад рослин випадковий, зв’язки із зовнішнім середовищем слабкі – це:

а) флуктуація

б) стадія замкненого фітоценозу

в) піонерське угрупування

Варіант 18

1. Культурні рослини як об’єкт фітоценології.Агрофітоценоз.

2. Зональні особливості синантропної рослинності.

3. Заростання вирубок внаслідок пожеж, закинуті пасовища – це:

а) первинна сукцесія

б) вторинна сукцесія

в) піонерське угрупування

4. У основу класифікацій фітоценозів автори вкладали наступні ознаки:

а) екологічні ознаки

б) еколого-морфологічні

в) ступінь насиченості

Варіант 19

1. Симбіоз та його еколого-ценотична сутність.

2. Сапро- та паразитизм та їх еколого-ценотична сутність.

3. Основна одиниця у фітоценології:

а) сукцесія

б) переважаючі життєві форми

в) асоціація

г) синузія

4. Асоціація або тип фітоценозу об’єднує:

а) фітоценози, однакові за видовим складом

б) будовою синузій

в) фітоценози, різні за видовим складом

г) різні за будовою синузії

Варіант 20

1. Екологія псамофітів.

2. Біотичні фактори та їх еколого-ценотичне значення.

3. Константними видами є види, які охоплюють:

а) 10% ділянок асоціації

б) 30 – 40% ділянок асоціації

в) 31 – 100% ділянок асоціації

4. Площа виявлення асоціації – це:

а) піонерська ділянка

б) найменша за розмірами ділянка фітоценозу, на якій проявляється весь комплекс ознак асоціації

в) окрема синузія

Варіант 21

1. Екологія галофітів.

2. Екологія гелофітів.

3.Чи будуть фітоценозом безмежні простори Північного Льодовикового океану, які мають однотипний планктон:

а) так

б) ні

4.Сукупність двох або декількох фітоценозів називається комплексом асоціацій, якщо вони належать до:

а) різних асоціацій

б) однакових асоціацій

Варіант 22

1. Навколишнє середовище та його значення.

2. Основні екологічні фактори таїх вплив на рослини та рослинність.

3. Група асоціацій – це систематична одиниця рослинності, яка об’єднує:

а) різні асоціації

б) однакові асоціації

4. У якому послідовність таксономічних одиниць відображає їх підвищення:

а) асоціація – комплекс асоціацій – тип рослинності – формація – група асоціацій – кла асоціацій

б) асоціація – комплекс асоціацій – група асоціацій – формація – клас асоціацій – тип рослинності

Варіант 23

1. Завдання та основні методи дослідження лісу.

2. Система таксономічних одиниць фітоценології: асоціація, група асоціацій, формація, тип рослинності.

3. Ліси соснові, ялинові, смерекові – це:

а) група асоціацій

б) формація

4. Об’єднання в одну групу всіх лісів (хвойні та листяні) і чагарники (хвойні та листяні) – це:

а) клас асоціацій

б) група асоціацій

в) тип рослинності

Варіант 24

1. Поняття про сталість виду.

2. Життєвість виду, щільність виду.

3.Основною ознакою агрофітоценозу слід вважати:

а) наявність у ньому культурних рослин

б) організований і спрямований вплив людини на культурну рослинність