Вимоги до виконання самостійних робіт:

1. Студент власноруч конспектує (для вивчення до екзамену) зазначені теми самостійних робіт № 1, № 2, № 3 за підручником та іншими джерелами.

2. Обсяг самостійних робіт № 1, № 2, № 3 – три окремих зошита «в лінію» по 12 аркушів кожен.

3. Кількість законспектованих аркушів до кожної теми зазначена в таблиці.

4. Якщо студент перевищив ліміт (законспектовано більше ніж 12 аркушів), то за умови належного розкриття теми йому нараховуються додаткові 1-10 балів.

5. Самостійні роботи здаються не пізніше _____________________________________

Теоретичний (лекційний) курс

Змістовий модуль І. Теоретичні узагальнення історичних здобутків філософії.

Лекція

Тема: Філософія, її походження, проблематика та функції. (2 год.)

1. Світогляд як духовно-практичний феномен. Його історичні типи.

2. Предмет, природа і специфіка філософського знання. Сутність філософії.

3. Функції філософії. Періодизація історії філософії. Форми буття філософії

Лекція

Тема: Філософія Стародавнього світу.

1. Особливості східного та західного типів філософування.

2. Загальна характеристика античної філософії.

3. Класичний період античної філософії.

4. Філософія еллінізму.

5. Джерела, провідні ідеї та напрямки філософської думки Стародавньої Індії.

6. Основні філософські школи Стародавнього Китаю.

(п.п. 5 – 6 виносяться на самостійне опрацювання (СР-1 ч.1.)

Лекція

Тема: Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження.

1. Загальна характеристика Середньовічної філософії.

2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Августин Блаженний.

3. Схоластика та містика як провідні напрямки середньовічної філософії. Тома Аквінський.

4. Гуманістичний характер філософії доби Відродження.

5. Натурфілософія Ренесансу.

Лекція

Тема: Філософія Нового часу.

1. Революція в науці і філософії XVII ст. Проблема методу пізнання.

2. Концепції класичного раціоналізму.

3. Концепції класичного емпіризму.

4. Філософські ідеї доби Просвітництва.

Лекція

Тема: Німецька класична філософія.

1. Критична філософія Канта.

2. Філософія Г.В.Ф. Гегеля, як найвище досягнення німецької класичної філософії.

3. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

4. Філософія марксизму.

Лекція

Тема: Історія сучасної західної філософії.

1. Напрямки сцієнтистського спрямування в філософії XIX-XX ст..

2. Розвиток ірраціоналістичних тенденцій в Європейській філософії XX ст..

3. Основні течії антропологічного спрямування у філософії XX ст. (екзистенціалізм, фрейдизм, філософська антропологія, персоналізм, прагматизм).

4. Культурологічні та історіософські напрямки кінця XIX-XX ст..

5. Сучасна релігійна філософія.

Лекція

Тема: Українська філософія.

1. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

2. Українська філософія XV-XVII ст. Поява професійної філософії.

3. Філософія в Києво-Могилянській академії. Життя та філософська діяльність Г.С. Сковороди.

4. Українська філософія кінця XІХ – XX ст.:

а) Релігійно-ідеалістична філософія в Україні ХІХ ст. Філософія О. Новицького, С. Гогоцького, П. Юркевича.

б) Філософські ідеї українських мислителів кн. ХІХ – поч. ХХ ст. Філософські ідеї О. Потебні, М. Максимовича, Т. Шевченка, І. Франка Лесі Українки.

в) Українська філософія пер. пол. ХХ ст. Філософія В. Вернадського, Д. Донцова В. Липинського, Д. Чижевського.

Змістовий модуль ІІ. Історія філософської думки: світовий філософський процес.

Лекція

Тема: Філософська онтологія: проблема буття.

1. Проблема буття у філософії.

2. Рух, простір і час як найзагальніші характеристики буття.

3. Матеріалізм та ідеалізм як два домінуючі напрямки філософії щодо інтерпретації світу.

4. Проблема першоначал світу (монізм, дуалізм, плюралізм).

Лекція

Тема: Духовні виміри буття. Свідомість.

1. Виникнення і сутність свідомості.

2. Свідомість як ідеальна діяльність. Свідомість і мова.

3. Структура, функції та форми свідомості.

Лекція

Тема: Теорія діалектики.

1. Діалектика та її альтернативи.

2. Основні принципи та історичні форми діалектики.

3. Закони діалектики.

4. Категорії діалектики.

Лекція

Тема: Філософія пізнання.

1. Пізнавальна діяльність як предмет філософського аналізу. Співвідношення об’єкта і суб’єкта пізнання.

2. Пізнання як складний і суперечливий процес відображення.

а) чуттєвий рівень пізнання, його форми та особливості;

б) раціональний рівень пізнання, його форми;

в) сенсуалізм і раціоналізм.

3. Проблема істини (істина об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна і відносна).

4. Поняття наукового методу ( аналіз і синтез; аналогія і абстрагування; індукція і дедукція; моделювання, спостереження й експеримент).